Жіноча збірна України з футзалу пробилася до Фіналу чотирьох Євро-2022, який відбудеться в березні. Але якщо врахувати рівень чемпіонату країни, що впав, і той факт, що деякі дівчата займаються футзалом, відпрацювавши до цього по 6-8 годин на інших роботах, то цей вихід до топ-4 найкращих команд континенту можна назвати справжнім подвигом.
Про проблеми жіночого футзалу в Україні OBOZREVATEL розповіла капітан нашої збірної Юлія Форсюк.
“Було розуміння, що ми можемо виграти групу, що потенційно Україна – її фаворит. Але 100-відсоткової впевненості не було з огляду на ситуацію, яка склалася останнім часом в українському чемпіонаті, де зараз не найкращий період із кількістю команд та кількістю хороших гравців. Були побоювання, бо дуже багато дівчат без ігрового тонусу, дехто довго сидів на карантині”, – розповіла нам Юлія.
Багато гравців збірної України зараз виступає за кордоном – хтось поїхав до Іспанії, хтось до Росії.
“Ми з Ксенією Гриценко граємо в Кувейті. Це не топ-чемпіонат, але тонус є. А команда IMS-НУХТ, яка чотири роки поспіль була чемпіоном України, розпалася, і дівчата самостійно підтримували форму, намагаючись відповідати рівню збірної.
Напевно, велике бажання виступити добре та професійний підхід, незалежно від того, чи є чемпіонат чи карантин, сприяли нашому успіху”, – зазначає Форсюк.
Юлія наголошує, що зараз дуже складно когось мотивувати займатися жіночим футзалом. Адже рівень чемпіонату впав, дитячих шкіл нема, а студентські команди на дуже слабкому рівні.
Спортсменці шкода, що жіночий футзал ніяк не прорветься і не може знайти інвестора, якому було б справді цікаво розвивати цей вид спорту в Україні, а дівчата мали повноцінні контракти.
“В ідеалі, якщо ти хочеш отримати результат, це має бути робота – тренування один-два рази на день по три-чотири години. І не тільки практика, а й теорія.
“Я пишаюся дівчатами, які працюють в інших сферах, але паралельно тренуються та намагаються знаходити час для футзалу. Ось зараз, щоб поїхати до збірної, вони написали заяви власним коштом. У нашого покоління ще є це бажання, але на скільки цього вистачить. Тому що зараз вкрай складно утримати студентів та дівчат по 15–16 років, якщо ти не платиш їм шалені зарплати”, – вважає Форсюк.
Не може людина відпрацювати 6-8 годин у якомусь магазині чи на складі та повноцінно потренуватися ввечері”, – упевнена Форсюк.
За словами футзалістки, у Європі ситуація краща, ніж в Україні: там є школи, університети. Одне покоління змінює інше. “Тільки ми кудись їдемо, а іспанки, італійки і навіть росіянки грають удома. Але може, ось ці наші перемоги та вихід до фінальної частини чемпіонату Європи зможуть когось надихнути”, – не втрачає надію Юлія.
