Джо Джойс (15-0, 14 КО) нокаутував Джозефа Паркера (30-3, 21 КО) в одинадцятому раунді поєдинку. Шалений боковий, страшне падіння та фізична форма новозеландця наприкінці бою – три основні маркери зустрічі.
Тепер Джозеф Джойс – офіційний претендент за версією WBO, чиїм поясом зараз володіє Олександр Усик. Наскільки реально, що вони все ж зустрінуться та як пройшла зустріч проти Джозефа Паркера?
Голова Джойса врятувала його та подарувала перемогу. Будь-кого іншого такими влучаннями Паркер нокаутував би.
Поєдинок Джо Джойса проти Джозефа Паркера – тест для обох. Джойс ще ніколи не виходив на суперників такого рівня. У нього вкрай пристойний рекорд, але когось одночасно з іменем та так, щоб його найкращі роки пройшли не п’ять-сім років тому, не було. Паркер підійшов під кожен пункт.
Для Джозефа це також перевірка та випробування. Здоровенний суперник, непростий боксер та найкращий за останні роки. Після поразок від Джошуа та Вайта Паркер боксував виключно на рідних островах, а потім завітав у Велику Британію, щоб побити ветерана Дерека Чісору. Перемоги над британцем – це класно, але не визначально, та й перша вийшла, м’яко кажучи, суперечливою, а то й взагалі дуже дивною.
А ще, їхній бій – класичне протистояння технаря проти агресивного боксера. Великого проти маленького спортсмена. Молодого проти вікового. Загалом, як не подивись, всюди класика. І так цей бій і виглядав – як смачна класика.
Паркер почав добре. Пробивав, рухався, знову пробивав. Іноді його намагання піти від суперника виглядало, як втеча, але загалом Джозеф точно був точнішим, і вже якщо бив – то багато і одразу майже все у ціль. Чого не скажеш про Джойса, який лупив аби куди, виглядав повільно та переслідував суперника дуже невдало. До третього раунду.
Все, з цього моменту Паркер скінчився. Ще спробував щось відбиватись, кудись влучав, але чи то Джойс відчув потрібну дистанцію, чи то зрозумів, що він від цього суперника не падає і навіть не хитається, але попер вперед так, що зупинити вже було неможливо.
Вже до п’ятого-шостого раунду новозеландець виглядав погано. Причому, не фігурально, а буквально. Розбите лице, важке дихання і неможливість зупинити цю машину. У відповідь Джойс лиш більше та сильніше бив і довше та потужніше йшов вперед.
Декілька разів Джозеф діставав так, що хотілось кричати, що це неможливо. Неможливо просто повертати голову на місце та продовжувати атакувати, як робив Джойс. У дев’ятому раунді Джо упіймався на аперкот суперника. Смачнющий, назустріч, просто у щелепу. Джойс навіть не задумався над тим, хоча дев’ять з десяти суперників упали б моментально. Хоча б у нокдаун.
Чим далі, тим більш боляче було дивитись на Паркера. Джойс просто атакував з усіх сторін. Заряджав боковими, прямими. Суперник намагався йти від цих атак, бити у відповідь. І що? Отримував ще більше, бо британець взагалі не зупинявся.
Вперше в кар’єрі у нокауті Джозеф побував цього разу. У одинадцятому раунді Джойс прицілився боковим назустріч і влучив так, що Паркер летів половину рингу, упав у куті і ледь піднявся. Чистий нокаут і страшно розгублене лице новозеландця.
Джойс претендує на Усика, але Олександр не хоче цього бою. Його можна зрозуміти.
Джозеф Джойс тепер претендент на титул WBO у суперважкій вазі. Офіційно. Фактично, він може вимагати бою від Усика. Санкціонування, зобов’язання і все таке інше. Але сам Олександр одразу сказав після перемоги над Джошуа: «Не хочу зустрічатись з претендентами».
Українець впевнений – у нього є час на три поєдинки на піку форми. І це, якщо все йтиме за планом. І у цьому плані немає Джойса. Є Ф’юрі, є навіть Канело, якщо той захоче. Але Джойса немає. Боїться?
Навряд. Не факт, що Усик навіть дивився той бій. Просто, навіщо це йому? Заробітки з Джошуа підлетіли, історичне об’єднання цілком реальне. Можливий бій проти Вайлдера – а це США, знову гроші і величезний бій. Канело – просто гроші. От де тут Джойс? При цьому, просто точно не буде, хоча, звісно, Олександр вже і перемагав британця.
З Джо сильно не заробиш. Готуйся, мотивуйся, щоб отримати сильно менші гроші. Ще й витримуй цей тиск всі дванадцять раундів – українець точно не зрубає залізноголового. Всього менше, окрім можливих проблем зі здоров’ям.
Зараз головне, щоб Френк Воррен разом з WBO не вставили палки у колеса. У Воррена вже два претендента на Усика – Джо Джойс та Даніель Дюбуа. Перший по WBO, другий – по WBA. От нехай проводять реванш. Або боксують з іншими топами. Дюбуа вже час, як і Джойсу.
При цьому, якщо дивитись суто зі спортивної точки зору, Усик – Джойс – потужне протистояння. Просто не хочеться, щоб 35-річний українець ще витрачав час просто так. Занадто мало його залишилось.