Ортіс зі стартовим гонгом продемонстрував, що налаштований не віддавати ініціативу своєму більш іменитому супернику. Американець непогано використовував джеб, на що Ломаченко відповідав своєю швидкістю та комбінаційною роботою. Василь намагався заходити за спину та атакувати боковими, Ортіс не соромився клінчувати, якщо Ломанченку вдавалось проскакувати зустрічні прямі.
Вже в третьому раунді Ортіс вперше похитнувся після влучання двійки прямих, але встояв і спробував продовжити в тому ж темпі. В наступній трихвилинці Ломаченко знову кілька разів влучив у голову, але Джамейн завершив раунд потужною серією в корпус. Важливо, що боксери ні на мить не знижували темп. Хоч Ортіс почав частіше опускати руки, але він витримував натиск Ломаченка і не лише захищався, але й відповідав.
Після невеликого затишшя у сьомому раунді у восьмому Ломаченко ще більше підвищив інтенсивність. Але Ортіс відзахищався, збив темп та ще й під кінець трихвилинки контратакував. У дев’ятому Василь струсонув суперника аперкотом у ближньому бою, Джамейн був змушений брати паузу, але й Ломаченко зупинився і не став добивати Ортіса.
В 11-му раунді Ломаченко додав сили своїм ударам, але Ортіс стояв, клінчував, та ще й відповідав своїми комбінаціями, підкреслюючи, що вже зовсім скоро він буде готовий до титульного бою.
Нарешті в останньому раунді Василь знову добре влучив двійкою джебів, а ось у Ортіса сил, здається, на завершення бою якраз і не вистачило. Точніше, Ломаченко виглядав свіжішим та більш підготовленим. Зрештою, нокауту глядачі так і не побачили, тож переможця повинні були визначити записки суддів.
І Василь Ломаченко переміг за рішенням усіх трьох суддів: 115:113, 116:112, 117:111. Тепер шлях до бою з Девіном Хейні, який після поєдинку піднявся в ринг, за звання абсолютного чемпіона в легкій вазі відкритий.
