Росіяни вчинили черговий акт тероризму. Після підриву греблі та станції ГЕС в Каховському водосховищі рівень води почав стрімко підійматись. Затоплено понад 80 населених пунктів. Під водою виявився і стадіон новокаховської Енергії, яка до війни виступала у Другій лізі.
Про страшні події в історії нашої країни редактор «Українського футболу» поспілкувався з багаторічним президентом футбольного клубу та мером Нової Каховки Володимиром Коваленком.
«Спортивну інфраструктуру Нової Каховки практично відразу затопило»
– Володимир Іванович, розкажіть, як ви дізналися про підрив ГЕС?
– О 4 ранку мені зателефонував товариш, який зараз перебуває в Німеччині. Це колишній менеджер ФК Миколаїв Олег Кіршов. Він спитав: «Це правда, що Каховську ГЕС підірвали?». Я відразу набрав мешканців Нової Каховки і, на жаль, це підтвердилось. Десь о другій-третій годині ночі вони почули декілька потужних вибухів зі сторони ГЕС і буквально через півгодини стало помітне підтоплення.
– Наскільки сильно постраждала спортивна інфраструктура?
– Практично відразу її затопило. У нас же унікальна спортивна інфраструктура – 12 гектарів. Там чотири футбольних поля: центральний стадіон Енергії, штучні покриття, тирсове поле. Окрім цього, затопило базу збірної України зі стрільбі з луку і метання молота.
Перед самою війною ми оплатили проект реконструкції головної арени Енергії на 85 мільйонів гривень. Наша команда мала амбітні плани – ми готувались в перспективі до Першої ліги. Нова Каховка – дуже спортивне місто, і лише з початком війни Енергія призупинила діяльність. Дуже прикро. Тим більше, ми розпочали будівництво спортивного комплексу вартістю до 700 мільйонів для 22 видів спорту – 8 тисяч квадратних метрів території.
Володимир Коваленко, фото: Google
Унікальний проект, який був на контролі у керівництва країни! Нова Каховка знаходиться близько до Криму, і нам треба було демонструвати досягнення інфраструктури, щоб кримчани зрозуміли, що вони зробили велику помилку, коли прийняли кацапів на свою землю. Але, на жаль, вся спортивна інфраструктура Нової Каховки на даний момент затоплена.
«Всі тварини в зоопарку загинули, тому що окупаційні війська в нічний період навіть сторожа туди не пускали»
– Що зараз відбувається у місті, чи немає жертв серед мирного населення?
– Вулиці міста розташовані паралельно Дніпру. Дніпровська та Історична вулиці були затоплені першими. Це – вся спортивна інфраструктура, парк довжиною три кілометри та зоопарк «Казкова діброва». На жаль, всі тварини загинули, тому що окупаційні війська в нічний період навіть сторожа туди не пускали.
Потім, перейшовши Дніпровський проспект, вода дійшла до житлових кварталів. На сьогоднішній день вода піднялась на три вулиці і ми очікуємо, що більше підйому не буде. Слава Богу, жертв серед населення на даний час нема.
Є невелика евакуація населення. Це ж тимчасово окупована територія, тому люди самостійно переселяються. Коли будувалась ГЕС, то розробили план евакуації та розрахунки: до якої вулиці підніметься вода і через скільки вона зійде. В Новій Каховці є найбільший мікрорайон Сокіл, тому люди з прибережної зони перемістились туди. Окрім цього, до складу громади входить десять сіл: два знаходиться на звільненій території і вісім на тимчасово окупованій. Із цих населених пунктів люди також евакуювались у степову частину до своїх родичів та знайомих.
– Який прогноз із розрахунків, коли вода почне спадати?
– За розрахунками вода повинна почати повертатися в русло за сім-десять днів, але це залежить від її об’єму. Ми сподіваємося, що у літній термін, якщо терористи знову нічого не вичудять, вода почне спадати. Зрозуміло, що підвали залишаться затопленими. Ситуація міняється кожну годину, але глобального затоплення у два-три поверхи немає і не буде.
«Жест доброї волі? На жаль, ні. Орків нагнали, як тарганів»
– Я читав інформацію, що Каховська ГЕС не підлягає ремонту. Це дійсно так?
– Руйнації там жахливі! Що зробив ворог? Він зірвав два прольоти проїжджої частини і три прольоти шандори – це 29 воріт. Коли була велика повінь, їх відкривали і зливали надлишкову воду. Ми знали, що минулої осені ворог заклав вибухівку і розуміли, що слід чекати на якусь підлість. Можливо, підірвуть два-три прольоти, але щоб повністю серце ГЕС, машинний зал, турбіни! В це не хотілось вірити!
Дійсно, такі великі руйнування унеможливлюють експлуатацію ГЕС. Я не можу навіть уявити, в яку вартість і терміни обійдеться її відновлення.
– Які будуть наслідки від підриву ГЕС?
– Дуже жахливі! Каховське водосховище давало життя великій кількості прилеглої території Правобережжя і Лівобережжя. Я не знаю, як це все відновити. Ворог підсунув нам величезну і багатогранну проблему.
Окупанти на Каховській ГЕС, фото: AP
– Виходить, що спочатку окупанти пустили воду на Крим, а потім самі ж залишили півострів без води.
– Якщо вода спаде до певного рівня, то забору води до Північно-Кримського каналу не буде. Я не бачу логіки у руйнуванні ГЕС, це безглуздя, хоча шукати в окупантів логіку – даремно витрачати час.
– Можливо, це черговий жест «доброї волі» і росіяни таким чином прикривають відхід своїх військ?
– На жаль, ні. Нічого такого немає. Вони просто перебрались із прибережної території у глибину міста. Але на відстані десяти кілометрів вони тримають технічні засоби ведення війни і особовий склад. Орків нагнали, як тарганів. Мабуть, вони відчули наближення контрнаступу і вчинили цей жахливий терористичний акт.
Хоча, навіщо шукати причину у нелюдів. Їхні дії не піддаються логіці. Будемо сподіватись на скорішу перемогу і, враховуючи українську ментальність, ми все відновимо.
«Напередодні пасхальних свят мені зателефонував Репілевський і каже: «Як би нам провести футбольний матч на 9 травня?». Я в шоці»
– Таврія тренувалась і грала у Мар’янівці. Цей населений пункт не підпав під затоплення?
– Ні, це село у глибині. Воно розташоване перпендикулярно до водосховища, а там вода якраз спадає.
– Розкажіть, де зараз гравці та тренери Енергії?
– Я часто спілкуюсь із тренером Едуардом Хавровим, він зараз у Києві. Гравців доля розкидала по різних країнах. Деякі хлопці грають в Україні, наприклад, в Ірпені, але більшість за кордоном: в Ісландії, Польщі. Їм допомогли влаштуватись Олексій Дитятьєв та Олексій Кручер (виконавчий директор Херсонської обласної асоціації футболу, – прим. А.П.).
– На бік окупантів ніхто не перейшов?
– Слава Богу, ні. Ніхто із команди не залишився на окупованій території. Коли тільки розпочалась повномасштабна війна, я зустрічав футболістів на вулиці і казав їм: «Хлопці, тікаймо звідси, бо не дай Бог!». Перед очами відразу спливає той «знаменитий» матч окупантів на 9 травня у Новій Каховці, пропади він пропадом.
– Цей матч провів екс-президент Таврії Едуард Репілевський. Як ви дізнались, що він перейшов на бік ворога?
– Він був депутатом обласної ради, членом виконкому. І в перші дні війни я нічого особливого за ним я не помічав – що він дивиться в бік ворога. А напередодні пасхальних свят він мені зателефонував і каже: «Як би нам провести футбольний матч на 9 травня?». Я в шоці: «Едуарде Вікторовичу, який матч, ви що з глузду з’їхали?! Ви розумієте, що це колаборантство – 15 років як мінімум».
Едуард Репілевський (праворуч), фото: Google
З того часу ми розійшлися і більше я з ним не спілкувався. Він став зрадником, але до цього часу я так і не зрозумів, навіщо це було йому потрібно. Я знав його зовсім з іншої сторони, але, як виявилось, він приховував свої погляди.
«Звичайно, є бажання відновити Енергію. Я 58 років у футболі і по іншому бути не може»
– Коли ви виїхали з окупованої території?
– Аж через чотири місяці! Коли я зрозумів, що зі мною заборонили спілкуватися директорам шкіл і комунальних підприємств.
– Чому ви не виїхали одразу?
– Я не міг покинути місто напризволяще. Моя поява давала людям впевненість, що їх не покинули. Нова Каховка була окупована з першого дня, у місті швидко закінчились ліки. Було багато питань по медицині, продуктах і пенсіях, які повинні було вирішувати. Як уповноважена владою людина, я повинен був займатись цими питаннями зі своїми заступниками. Але коли стало зрозуміло, що наші повноваження неможливо виконувати, я прийняв рішення евакуюватись на підконтрольну територію.
Ми виїздили з громади декількома машинами через Василівку. В автомобілі зі мною були жінка з інвалідністю та дитина, тому пощастило, що нас особливо не перевіряли. Дорога зайняла чотири дні. Тепер ми в Кривому Розі організовуємо допомогу людям.
– Окупанти намагались схилити до співпраці всіх чиновників. Розкажіть, як це було у вас?
– Мене намагались змусити, щоб я звернувся до керівництва рф через російські канали з проханням про захист населення. Мене викликали в адміністрацію, там стояли камери, але я сказав: «Хлопці, я прожив своїх 66 років, і мені вже нічого не страшно». Вони так і не змогли мене змусити. Дружину, доньку і онуків я відразу відправив з Нової Каховки, тому що розумів, що через них мене будуть шантажувати. Мій зять воює в ЗСУ до цього часу. Тому важелів впливу у окупантів на мене не було.
– Як думаєте, коли ви повернетесь додому?
– Я мрію про це кожного ранку, а ввечері молюсь, щоб це сталось якомога скоріше. Я не хочу, щоб моя доля у 66 з половиною років була метатись по світу з трьома сумками. Сьогодні наші воїни роблять військовий подвиг, а після війни нам всім потрібно навалюватись і робити трудовий подвиг, все відновлювати. Роботи буде багато. Я уявити не можу, що до осені ми не будемо вдома.
– Після деокупації Нової Каховки будете відроджувати Енергію?
– Звичайно таке бажання є. Я 58 років у футболі і по іншому бути не може. Сподіваюсь, що знайду однодумців, які допоможуть, хоча буде важко. Але футбол буде додатковим стимулом для людей працювати.
Олег Федорчук і команда Енергії, фото: Google
– Олег Федорчук нам казав, що готовий повернутись в Енергію після звільнення міста. Так що тренер у вас вже є.
– Він дуже талановита людина, скількох футболістів відкрив. Місто його дуже любило. Я довіряв Федорчуку всі кадрові, фінансові питання і забезпечував тільки організаційні моменти. Я дуже вдячний Олегу Вікторовичу за роботу і з нетерпінням чекатиму на його приїзд в Нову Каховку.