5 жовтня 2013 року в Москві Володимир Кличко впевнено переміг росіянина Олександра Повєткіна, здобувши найбільшу переконливу перемогу за очками в поєдинках за чемпіонські титули в суперважкій вазі за останні 100 років!
Максим Розенко, який співпрацював на цьому поєдинку як журналіст, а також був одним з кураторів українського фан-туру в Москву – про гонорар Володимира Кличка, дивні погляди російських організаторів і словосполучення “Бидло по-російськи”.
17 мільйонів доларів
Коротенько нагадаємо історію цього протистояння. Ще у квітня 2013 року організатор бою росіянин Андрій Рябінскій на торгах викуповує всі права на поєдинок за $ 23 233 330! За правилами Всесвітньої боксерської асоціації (WBA), яка санкціонує цю зустріч, 75% від цієї суми належить Володимиру (як чемпіону). Тобто команда українця заробила $ 17 424 997,5.
Перед боєм я написав колонку в газету “Совєтский Спорт”. Такий собі “Погляд з України”. Вона називалася “Умом Россию не понять”. У ній автор цих рядків висловлював здивування позицією російських організаторів. Нижче деякі фрагменти цієї колонки:
“Умом Россию не понять” – ці рядки російський поет Федір Тютчев написав у вже далекому 1866 році. Але вони залишалися актуальними на прикладі чоловічої розмови за допомогою жестів двох олімпійських чемпіонів.
Що ж нас чекає 5 жовтня? У спорткомплексі збереться весь цвіт російської еліти. І що вони побачать? Швидше за все, побиття Російського Витязя!
Необізнаній в тонкощах професійного боксу читачеві пояснюю позицію “футбольною” мовою. Уявіть, що в Москву приїхала Баварія, на яку чекає зустріч зі Спартаком. Звичайно, вболівальники червоно-білих сподіваються на перемогу улюбленців, але клас команд непорівнянний. Така ж різниця в класі між олімпійським чемпіоном Атланти-1996 і олімпійським чемпіоном Афін-2004.
Якщо використовувати метафори, то Кличко-молодший – це український продукт з німецькою якістю, а Повєткін – лідер російського автопрому. Уявіть, що на дорогу виїхали остання модель “Мерседеса” і ВАЗа. Хто переможе?
Останній раз Кличко програвав у квітні 2004 року. За цей час у нього, по суті, був лише один конкурентний поєдинок – проти британця Девіда Хея влітку 2011 року. І частково перший бій проти американця Тоні Томпсона у 2008 році. Всі інші зустрічі Володимира нагадували односторонній рух. Я не бачу, внаслідок чого Повєткін може зробити цей рух двостороннім.
Тобто, російський мультимільйонер Рябінській сплачує команді Володимира Кличка понад 17 мільйонів доларів за те, що українець в столиці Росії влаштує на рингу показову публічну прочуханку їх головною надією в боксі. Що це таке? Мазохізм по-російськи, надія на російське “а може” або якийсь інший невідомий нам тверезий розрахунок?
Або все набагато простіше – олігарх просто хоче засвітити себе з власною компанією з нерухомості завдяки цьому мегафайту і не шкодує на це грошей? Відповіді на ці питання ми дізнаємося тільки після бою. Якщо, звичайно, дізнаємося “.
Кінець цитати.
Судячи з усього, ця стаття не залишилася непоміченою командою Повєткіна.
За кілька годин до бою мене приголомшили організатори. “Ви написали негативну статтю, в якій прозвучала критика на нашу адресу, тому квиток в зал ми вам не дамо”. Яка саме стаття поранила так глибоко в серці на той момент вже ексменеджер Повєткіна Хрюнова (він з цього приводу навіть спробував висловитися в Фейсбук) і компанію, дівчина як треба пояснити не змогла. Лише натякнула, що вона людина підневільна, а рішення спустили “зверху”.
На бої очікується путін …
І ще один штрих відносин організаторів до журналістів. “На бої очікується путін” – писали мені (і є підозри, що не тільки мені) в електронних листах організатори. Тому місця біля рингу ми журналістам не виділяємо (незрозуміло, яке відношення має поява путіна до місць для преси). путін не приїхав, але місця для журналістів біля рингу все одно не було. “Чому журналістам відмовили в доступі в ринг сайд?”, – запитав мене колега з німецького Bild. “Це Росія, мій друг”, – розвів я руками у відповідь.
Неймовірно, але факт – багато російських журналістів квиток в зал не отримали, їм запропонували дивитися бій в пресцентрі по телевізору і чекати пресконференції після бою! На яку, на відміну від всіх правил, за задумом організаторів, збирався прийти тільки переможець поєдинку.
Рекордний рахунок
Сам бій мої прогнози повністю підтвердив – Олександр був просто декласований Володимиром. Володимир домінував всі 12 раундів, Повєткін чотири рази опинився на настилі рингу. Всі троє суддів віддали перемогу українцеві з однаковим рахунком 119-104.
Цей бій став найбільш переконливою перемогою за очками в поєдинках за чемпіонські титули в суперважкій вазі за останні 100 років! У жодному іншому бою за цей проміжок часу (1913-2013 рр.) різниця очок не досягала 15 балів у всіх трьох суддів! Українець побив рекорд бою Ларрі Холмс – Рендалл Кобб (відбувся 26 листопада 1982 року), де двоє суддів нарахували 15 очок різниці, а один – 13 очок. Причому в той час чемпіонські поєдинки тривали 15 раундів.
Ви тільки уявіть собі – Леннокс Льюїс, Майк Тайсон, Мохаммед Алі, Джо Фрейзер, Джордж Форман, Джо Луїс, Роккі Марчіано, Евандер Холіфілд, Ріддік Боу – жоден з цих видатних боксерів не вигравав чемпіонський бій настільки розгромно за очками, як це зробив Володимир Кличко в поєдинку з Олександром Повєткіним.
Взагалі-то, шансів на перемогу у Повєткіна не було, навіть якби вони билися за полярним колом. Тому подвійно незрозуміло, чому у організаторів виникла така специфічна реакція. Може бути, вони сподівалися, що за такий величезний гонорар Володимир здасть бій? Але це ж навіть не смішно!
Бидло по-російськи
На жаль, поведінка організаторів була ще не найбільшим каменем в городі. Я був одним з кураторів українського фан-туру на бій Володимира в Москву, тому з квитком в зал проблем не виникло.
Коли разом з приятелем знайшов свої місця, був здивований. На них сидів мужичок середніх років. Я мовчки показав йому квиток і попросив звільнити місце. “Че ты лепишь, че ти лепишь” фальцетом відповів мужичок, невдоволено пересідаючи. Далі більше. Дуже багато глядачів не вважали за потрібне встати під час виконання гімну України. А вже під час бою на власні очі бачив, як на ряду нижче пузаті мужики виривали у дівчат невеликі українські прапори. Причому, наголошую, виключно у дівчат. Добре, що у мене було кілька запасних, я їх одразу ж видав і розговорився з дівчатами. Вони виявилися росіянками з українським корінням, вболівали за Володимира і самі були шоковані такою зустріччю.
Неприємно вразила і вимкнена підсвітка в українському фан-секторі. Можливо, росіяни злякалися, що на домашній арені буде більше жовто-блакитних стягів, ніж російських триколорів? Втім, на звуковій підтримці це абсолютно не позначилося і скандування нашими фанами “Кличко! Кличко!” періодично перекривало місцеві “Русь” і “Саша, давай”.
Через п’ять днів після бою в Києві на телеканалі “Інтер” відбулася програма “Великий бокс”, яка підбивала підсумки цього приголомшливо емоційного протистояння. Мені пощастило побувати на зніманні. З Москви прилетіли експерт боксу Олександр Бєлєнький і Олександр Розенбаум. Останній, розцінюючи поведінку своїх земляків, висловився містко: “Це просто бидло!”. Цього разу я з ним був повністю солідарний.
Максим Розенко, Чемпіон