Легка атлетика на диво різноманітна, у ній понад сорок лише офіційних олімпійських видів. І серед них завжди вирізнялися люди, які змагаються в спринті (мабуть найвидовищному виді легкої атлетики).
Серед них особливе місце займає українська бігунка на короткі дистанції Жанна Пінтусевич-Блок, яка протягом тривалого часу жила, тренувалася і виступала за Київську обласну школу вищої спортивної майстерності, яка базується у Броварах. Вона справжня гордість нашого спорту, про досягнення якої ми будемо пам’ятати завжди.
Жанна Пінтусевич (дівоче прізвище Тарнопольська) з’явилася на світ 6 липня 1972 року і розпочала займатися легкою атлетикою на Чернігівщині, в Ніжині, коли жіночий спринт уже давно вийшов «із пелюшок» та з 11 секунд. Щоб бігати на світовому рівні, мав бути талант незвичайний. На щастя, у ній зосередилися й працьовитість, і міцний характер, і чудова швидкість скорочення м’язів. Перший її тренер Віталій Лазаренко не бачив особливих талантів у цього дівчиська й зрозумів, що йому трапилася неординарна бігунка лише після того, як якось на змаганнях з піонерського чотириборства Жанна впала після старту й роздерла бік об тодішню схожу на наждак гарьову (асфальтову) доріжку. Закривавлене дівчисько підвелося і кинулося наздоганяти суперниць, які вирвалися вперед! Це вже про щось свідчило, було заявкою на майбутнє! Потім її талант засвітився. Вона стала відомою вже у віці 15—16 років, і втримувала рекорди України аж до юніорських років — недалеких від двадцяти. Йшла до своїх вершин важко, змінювала техніку, тренерів.
1993 рік – стала рекордсменкою світу (результат — 6,09 с) на дистанції 50 м у приміщенні
1994 рік – здобула срібну медаль чемпіонату Європи. Так вона крок-за-кроком йшла до своїх вершин.
А в сезоні 1997 року, коли позаду була перша невдала Олімпіада в Атланті, з допомогою Валентина Бондаренка знайшла гармонію рухів, яка дозволяє летіти над доріжкою. З цим вона вийшла на чемпіонат Європи в Афінах, ледь не перемогла на стометрівці казково талановиту негритянку Меріон Джонс (їх розділив на першу та другу лише електронний фініш), а в бігу на 200 метрів стала чемпіонкою світу. Потім була криза, яка нині, схоже, Були потім й інші перемоги, але омріяна медаль Олімпійських ігор її скарбничку так і не поповнила. Їй зовсім трішки не вистачило, аби привезти додому омріяну олімпійську медаль – на іграх у Сіднеї (2002) Жанна була четвертою на стометрівці. Її особистий рекорд на цій дистанції – 10,82 секунди. Вона вважає, що людина створена для щастя, як птах для польоту. Жанна все життя шукала свою щасливу зірку. Переїхала до США, в Майамі, де працювала брокером з продажу нерухомості і виховувала доньку Аню. На даний час продовжує проживати в Америці. Формула життєвого успіху для Жанни – це талант, тренування, жага перемоги і трохи везіння.
Ось коротко спортивні досягнення Жанни Пінтусевич-Блок:
Чемпіонка Європи серед юніорів з бігу на дистанціях 100 і 200 м (1991), з бігу в закритих приміщеннях на 60 м (1992). Чемпіонка світу з бігу на 200 м (1997, 1998), на 100 м (2001) та на 60 м (2003). Срібна призерка чемпіонатів Європи з бігу на 100 і 200 м (1994) та на 200 м (1998), чемпіонату світу з бігу на 100 м (1997). Володарка Кубка Європи з бігу на 100 м (1994), бронзова призерка Кубка світу з бігу на 200 м (1998). Кавалер Орденів княгині Ольги 3-го (1997) та 2-го (2001) ступенів.
