Інтерв’ю з гравцями ХК “Білий Барс” братами Ярощуками

Пресслужба «Білого Барсу» поспілкувалася з братами Олександром та Володимиром Ярощуками ⬇️

Як потрапив в хокей?

🗣️Олександр: Це була несподіванка для мене. Учнів нашої школи запросили на збори в актову залу, там був тренер з хокею він розповів та запросив тих, у кого є бажання, щоб приходили на тренування. Вирішив спробувати, мені одразу сподобалось, бо я до цього вже катався на ковзанах.
🗣️Володимир: В школі провели набір дітей для всіх охочих, вирішив спробувати.

Що сподобалось в цьому виді спорту?

🗣️Олександр: Динамічність і насиченість подіями.
🗣️Володимир: Швидкістю і простором фантазії.

Як потрапив у «Білий Барс»?

🗣️Олександр: Побачив в інтернеті оголошення про набір гравців і вирішив разом з батьками, що це гарна ідея, бо я бажаю стати кращим в цьому спорті. Після 2-3 років хокею в Білій Церкві мене неочікувано запросили в Броварський коледж. Я був дуже радий, бо розумів, що це рівень вище.
🗣️Володимир: Через те, що почалася війна, в Ковалівці закрили каток і нам потрібно було десь тренуватись, тому я почав їздити в Білу Церкву.

Знаємо, що в Ковалівці є сильний футбольний клуб, чому вирішив зайнятися хокеєм, а не футболом?

🗣️Олександр: Футболом також встиг позайматись, але зрозумів, що хокей – це цікавіша гра. Футболістів в нас було багато, а от хокеїстів дуже мало.
🗣️Володимир: Я спробував спочатку футбол, але не сподобалось.

Хто твій кумир?

🗣️Олександр: Моїми кумирами являються мої батьки, які ні в чому та ніколи мені не відмовляли, в період коли хотілось все закинути та було важко морально, вони мене підтримували, так сказати “заставили” займатись далі, за це я їм дякую, бо якби не вони я не опинився тут.
🗣️Володимир: Мене надихають всі мої близькі люди, особливо батьки!

Які цілі на майбутнє та чого хочеш досягти?

🗣️Олександр: Плани на майбутнє – це продовжувати грати та тренуватися. А коли закінчу кар’єру, то стати тренером і підвищувати рівень хокею в Україні.
🗣️Володимир: Найближчим часом хочу наздогнати свою команду й грати з ними на одному рівні.

Як тобі життя в Коледжі?

🗣️Володимир: В цілому все непогано!
🗣️Олександр: Жити в коледжі не одразу звик, але хлопці допомогли облаштуватися.

Ти 2010-го року народження не боявся переїзджати в коледж у такому юному віці?

🗣️Володимир: Спочатку було трішки ніяково “новий колектив”, але потім звик і різниця у віці вже майже не відчувається.

Ти вже грав у матчах Молодіжної Хокейної Ліги та Першій Лізі України, чим відрізняються на твою думку ці Чемпіонати та коли від тебе чекати першу закинуту шайбу?

🗣️Олександр: На мою думку МХЛ відрізняється від Першої Ліги важливістю для нашої команди. В Першій Лізі ми можемо практикувати нові схеми та тактики, які дають нам тренери, а також більше ризикувати ніж в МХЛ. Першу закинуту шайбу я і сам від себе вже зачекався, але сподіваюсь, що найближчим часом у мене вийде закинути свою першу шайбу в карʼєрі. Думаю це буде в грі проти команди з якою я рівний по силі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *