100 днів роботи Бідного: представив нову команду, дослідження та стратегію розвитку спорту

Виконувач обовʼязків міністра молоді та спорту Матвій Бідний прозвітував перед журналістами про 100 днів своєї роботи на посаді.

Бідний представив нових і старих заступників – ще не призначили, але «от-от»
Матвій Бідний представив нових заступників, а також уточнив ролі старих.

Колишній виконувач обов’язків державного секретаря Мінспорту та директор департаменту економіки та фінансів Юрій Музика буде першим заступником міністра, тоді як нинішній заступник з питань європейської інтеграції Андрій Чесноков відповідатиме за молодіжну політику.

Радниця міністра закордонних справ Дмитра Кулеби Вікторія Рясна відповідатиме за євроінтеграцію і міжнародну політику.

Начальник Управління молоді та спорту Київської ОДА Сергій Тимофєєв та співавтор соціального проєкту «Активні парки» Вадим Данильченко відповідатимуть за масовий спорт.

Заслужений тренер з рукопашного бою Олексій Нікітенко буде заступником зі спорту вищих досягнень, а Віталій Лавров залишиться заступником з цифрової трансформації.

Більшість (окрім Лаврова та Чеснокова, які були в Мінспорту і за керівництва Вадима Гутцайта) ще не вказані на сайті як призначені – це питання, як пояснив в.о. міністра, на останніх стадіях вирішення.

Що вже зробили: додаток «Активні парки» (не лише про майданчики), боротьба з росіянами
Головне питання в усіх – що зробило міністерство у контексті боротьби з допуском росіян на ОІ?

Хоч воно і обмежене у повноваженнях (все ж НОК – головний орган у стосунках з МОК), Матвій Бідний стверджує, що це питання займає половину його робочого часу:

«Після того, як МОК ухвалив ганебне рішення допустити росіян на олімпіаду, відсотків 50 моєї діяльності спрямовано на те, щоб не допустити їх до змагань. Чому так складно відбувається наша боротьба з росіянами? Бо вони 30 років працювали над цим. У виконкомах ми бачимо дуже багато представників РФ, а наших представників можна порахувати [на пальцях руки]. Тому ми хочемо створити програму, яка буде готувати кадри, які б могли представляти Україну на міжнародному рівні».

Утім, вже у спілкуванні з журналістами Бідний додав, що комунікація Мінспорту з МОК щодо росіян іде важко: «МОК, я, на відміну від Вадима Марковича [Гутцайта], можу собі дозволити трішки більш жорстку критику, трішки зловживає своєю автономією, ігнорує наші запити, які для нас є вкрай чутливими».

***

Окрім того, значну увагу приділили проєкту «Активні парки», яким займається вищезгаданий Вадим Данильченко. До проєкту у 2023 році залучили 1,5 млн людей, з яких 200 тисяч – внутрішньо переміщені особи, 22 тисячі – ветерани. Окремий наголос зробили на тому, що проєкт користується особливою увагою та інтересом у регіонах, що найбільше потерпають від війни – спорт як засіб «не зʼїхати з ґлузду». У топ-5 найактивніших областей у проєкті – Одеська, Харківська та Донецька.

Окрім того, Данильченко окремо наголосив, що «Активні парки» – це «не програма про майданчики», а саме про масовий спорт. І презентував нову версію мобільного додатку, у якому мають бути окрім адрес майданчиків, доступні також маршрути для бігових тренувань та комплекси вправ, відзняті за участі відомих українців.

Команда Мінспорту відвідала 4 країни, щоб порівняти досвід – на його основі будують нову стратегію
Окрім того, Мінмолодьспорту презентувало дослідження стан справ в українському спорті та порівняло його з тим, як працює система у Польщі, Німеччині, Норвегії та Франції. Його презентував член правління ГО «U.Sport», директор зі стратегічного розвитку й комунікацій «Шахтаря», радник Матвія Бідного Юрій Свиридов.

Спочатку вони опитали українські спортивні федерації – одна неназвана так і не відповіла команді міністерства. З цікавого – майже половина опитаних федерацій вважають, що не отримують фінансування від Мінспорту, лише 4 заявили, що мають комерційні доходи, а по 10 федерацій не знають, скільки в Україні у їхніх видах є спортсменів та тренерів.


Також окремо говорили про спортивні клуби як основу спортивного руху у країнах-орієнтирах. Свиридов зазначив, що число 1086 в Україні не є репрезентативним – адже лише УАФ, наприклад, заявила, що в Україні є всього 54 футбольні клуби.


З цікавого також порівняли бюджети, які виділяються на спорт в країнах. І окремо – на співвідношення витрачених грошей на спорт вищих досягнень, масовий спорт та інфраструктуру. Це співвідношення у порівнянні з іншими країнами показове: у Франції, наприклад, на топовий спорт виділяють удвічі більше грошей – але на удвічі меншу кількість спортсменів.

Також говорили про відсутність в Україні організованої залученості місцевої влади у спорт, занадто широку систему «розвитку талантів» (майже 70 установ при, наприклад, 17 у Франції чи 8 в Норвегії), відсутність активного масового спорту серед пріоритетних цілей державної політики у спорті України та відсутність належної оцінки ефективності федерацій при їхньому фінансуванні.

Щоб це змінити, Мінспорту пропонує «французько-польську» модель, де візьмуть для масового спорту за основу напрацювання Польщі, а для спорту вищих досягнень – Франції.

Одним реченням реформу у міністерстві сформулювали так: «Передача функцій розвитку масового спорту і спорту вищих досягнень спортивному руху на умовах державної фінансової підтримки, досягнення цілей і здійснення цифрового контролю використання державних коштів».

У реалізації працюватимуть у напрямах децентралізації реалізації державної політики, запровадження контролю реалізації політики над федераціями, запровадження реєстру обліку користувачів державних і муніципальних «спортивних» коштів, та зосередження власне державних інституцій у спорті на розвитку інфраструктури та фінансуванні федерацій як у топспорті, так і у масовій фізичній активності.

Щодо довгострокових цілей цієї стратегії – у підсумку 38% українців мають регулярно займатися спортом (нинішній відсоток в ЄС, в Україні зараз – близько 15%), доступна інфраструктура забезпечує досягнення особистих та національних здобутків, а система розвитку талантів працює так, що Україна входить у топ-20 олімпійських країн.

Строки? У презентації про це не було згадано – тож Tribuna.com на брифінгу спитала про це у Бідного. Той каже, що за планами за наступний олімпійський цикл трансформація українського спорту має відбутися:

– Можете назвати реперні точки в часі, дедлайни, які ви собі ставите, щоб умовно в лютому 2025 року ми прийшли і побачили, що було виконано, що не було, що ще виконується?

– Щодо реперних точок – ми розраховуємо на олімпійський цикл. Повний цикл змін. Повністю вийти на фінальний варіант до наступних Олімпійських ігор. Тобто питання трансформації громадських організацій, яке має бути природнім, не з-під палки, а шляхом надання інструментів і стимулів для того, щоб вони перебудовувались.

Він не може бути швидким, він не може здійснитись за рік-два. Тому вибудовуємо, щоб трансформація відбулась за 4 роки. Але до кінця цього року ми хочемо принаймні напрацювати, запустити, передати в Верховну Раду законопроєкт. Ми не знаємо, скільки нам відведено часу і повноважень. Ми хочемо закласти цю систему в цьому законопроєкті, щоб шляхом змін за 4 роки ми поступово перейшли на нову систему.

***

Також в. о. міністра окремо пообіцяв, що «звіт за 100 днів» не буде одноразовою акцією: «Це для нас потужний стимул, кожні 100 днів ми готові звітувати – це гарний формат».

Детальніше на ua.tribuna.com:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *