25 років тому, навесні 1989-го, канадський хокеїст українського погодження Клінт Маларчук став головною дійовою особою справжнього дива, коли вижив після перерізаного горла. У той день кров воротаря “Баффало Сейбрс” заливала лід, а він думав лише про те, щоб мати не побачила, як він помирає.
OBOZ.UA згадав одну з найжахливіших травм в історії сучасного спорту, яка спочатку зламала кар’єру зірки хоккея, а потім дала йому новий сенс жити.
Клінт народився в канадській Альберті в родині українця Маларчука, який трохи вчив сина своєї рідної мови. Саме батьки привели хлопця в хокей, який став для нього віддушиною від складнощів у родині і власних проблем, адже з дитинства Клінт почувався іншим, не таким, як решта дітей.
Але маленький нащадок українців мав ціль потрапити до Національної хокейної ліги і йшов до неї, не дивлячись на всі перепони і травми. “Ми, українці – витривалий народ”, – розповідав Маларчук в одному зі своїх інтерв’ю.
Клінт начав виступи в НХЛ у 1981 році з команди “Квебек Нордікс”, потім два сезони відіграв за “Вашингтон Кепіталс”, але все змінилось, коли він одяг форму “Баффало Сейбрс”.
Особиста трагедія Маларчука сталася 22 березня 1989 року, коли “Баффало” приймало “Сент-Луїс Блюз”. В одному з ігрових епізодів наприкінці першого періоду легенда німецького хокею захисник Уве Крупп вів боротьбу з “блюзменом” Стівом Таттлом. Протистояння завершилось тим, що німець завалив свого опонента. Нога Таттла здійнялася вгору й лезо ковзана потрапило точно в горло воротаря трохи нижче маски.
Лезо перерізало Клінту яремну вену. І поки рефері й інші гравці команд кинулися рознімати Круппа і Таттла, пляма крові під Маларчуком почала збільшуватися з великою швидкістю. Видовище було настільки жахливим, що дев’ять вболівальників з перших рядів знепритомніли, а у двох стався серцевий напад. Знудило навіть трьох хокеїстів, які перебували на льоду.
Рана була вкрай небезпечною, і врятуватися Клінту дозволив лише збіг низки факторів. Якби лезо Таттла пройшло на три міліметри вище, то Маларчук вже не встиг би дістатися до роздягальні, померши через дві хвилини від втрати крові. Також, якби б поріз стався в іншому періоді, коли ворота канадського українця перебували би на протилежній стороні майданчика, він би не встиг добігти до виходу з льоду і помер від втрати крові.
Ну і головну роль у порятунку Клінта зіграв фізіотерапевт “Баффало” Джим Піццутеллі, який затиснув вену і допоміг воротареві дістатися до лавки запасних і підтрибунного приміщення. Піццутеллі був ветераном війни у В’єтнамі, де він не раз стикався з подібними пораненнями, тому зумів зупинити кровотечу, що дало воротареві можливість дочекатися реанімації. А інший лікар без необхідного досвіду міг би не впоратися з пораненням.
При цьому протягом всього часу Маларчук жодного разу не знепритомнів. І за словами воротаря, на той момент у нього в голові було всього дві думки: “Я вмираю” і “Я повинен померти гідно”.
“Я знав, що людина, якій перерізали горло, може прожити хвилини три, не більше. Все що я хотів у той момент – піти з льоду. Моя мати дивилася гру по телевізору і я не хотів, щоб вона побачила, як я вмираю”, – згадував хокеїст.
Потрапивши до роздягальні, Маларчук просив менеджера з екіпірування передати його матері, що він любить її, і кликав священика. Тим часом працівники арени взялися прибирати з льоду калюжі крові, для чого довелося переморожувати лід. А після того, як продовжився матч, “Сент-Луїс” переміг з мінімальним рахунком 2:1 шокованих хокеїстів “Баффало”.
Маларчук вижив попри страшну травму, хоча лікарям довелося накласти йому близько 300 швів. Вже через два дні воротаря виписали з лікарні, а за тиждень вболівальники команди влаштували Клінту довготривалу овацію, коли він повернувся на лід у матчі проти “Квебека”. Однак життя гравця уже не було колишнім… Страшні події спровокували у нього посттравматичний синдром.
“Це був визначальний момент у моєму житті і моїй кар’єрі. Після цього все пішло шкереберть. Я й досі бачу нічні кошмари, але вже не так часто. А тоді я міг не спати 10 днів, коли твоє серце шалено б’ється, а думки обертаються на швидкості 100 миль на годину. Ти заново переживаєш травму”, – через багато років розповідав Клінт в інтерв’ю “Голосу Америки”.
Маларчук впав у депресію. Його гра погіршувалась, а на допомогу стали приходити алкоголь та заспокійливе. У підсумку 22 січня, під час Super Bowl за участю “Баффало Біллс” застуджений Клінт змішав ліки із порцією сильних болезаспокійливих, після чого ще випив алкоголь. Організм не витримав, і хокеїст без свідомості і з зупинкою дихання був доставлений в лікарню і знову дивом врятований.
1992-й став останнім роком Маларчука в НХЛ, після чого він ще до 1997-го виступав інших лігах, а з часом перебрався на тренерський місток. Але психологічні проблеми продовжували турбувати колишнього хокеїста, і 2008 року він спробував скоїти самогубство, вистреливши у себе з рушниці. І знову Клінт дивом вижив, адже куля зупинилася у міліметрах від мозку.
Лікарі втретє змогли врятувати Маларчук і він нарешті погодився пройти курс психологічної реабілітації. Після чого Клінт написав книгу про своє життя, гру і боротьбу з психологічними недугами. Вона стала неймовірно популярною, а зірка хокею разом з дружиною почав читати лекції про психічне здоров’я і допомагати людям по всій країні. “Це найкраще, що я зробив у житті”, – вважає спортсмен.
З часом подружжя переїхало жити на власне ранчо у Неваду, де працювали стоматологами для коней, яких Маларчук просто обожнює. І іноді ще виходить на лід.
“Я мав би померти тричі. Чому я досі живий? Я вірю, що Бог вберіг мене, щоб я допоміг тим, хто досі страждає”, – вважає Клінт.
