Легендарний український борець Іван Піддубний з Полтавщини за 40 років професійної кар’єри став шестиразовим чемпіоном світу і не програв жодного турніру.
У 150-у річницю з дня його народження Google присвятив силачу дудл.
Робота у порту та цирку
Майбутній силач народився 1871 року на Полтавщині у селі Красенівці. Його прапрадід був козаком, з козацького роду походила і матір.
З малечку разом з трьома братами він допомагав батькові по господарству. Розповідають, що хлопець був дуже сильним – сам підіймав мішки з зерном і клав їх на віз.
У 17 років поїхав на заробітки до Криму, працював вантажником у порту Феодосії.
Якось до міста приїхав мандрівний цирк, до трупи якого входили атлети та борці. Піддубний спробував свої сили у греко-римській боротьбі та переміг усіх суперників. Так, з 1897 року почалася стрімка циркова кар’єра Івана Піддубного у боротьбі.
Силач приєднується до севастопольського цирку Труцці і як борець-професіонал вперше перемагає на цирковому чемпіонаті. Наступні п’ять років Іван Піддубний гастролював з київським цирком Нікітіна у містах України, Кавказу, Сибіру. Він виступав не тільки із силовими цирковими програмами, але й на чемпіонатах із боротьби.
Його стійкість і чіпкість рук дозволяли йому здобувати перемогу за перемогою.
Піддубний прочитав багато книг про важку атлетику та боротьбу, тому перемагав суперника не лише силою, але й технікою.
“Чемпіон чемпіонів”
У 1905-1909 рр. Іван Піддубний виграв шість чемпіонатів світу з боротьби. Його називали “чемпіоном чемпіонів”.
Піддубний виступав у важкій вазі і важив 118 кг.
Очевидці згадували дисциплінованість і витривалість борця. Перед першим чемпіонатом світу 1905 року в Парижі він щодня спарингувався з трьома борцями-любителями, потім бігав з 20-кілограмовами гантелями в руках, а вечорами прогулювався з 30-кілограмовою металевою палицею.
Іван Піддубний вражав не лише своєю силою, але і довголіттям. У 55 років він виграв чемпіонат Америки 1926 року.
У різних джерелах зустрічається історія про те, що силач самостійно виправив у паспорті своє прізвище “Поддубный” на “Пиддубный” і національність з “русского” на “украинец”.
Наприкінці життя Піддубний переїхав на Кубань, у Єйськ, де помер у 1949 році і був похований. У Єйську є музей та парк, що має ім’я українського силача.
Пам’ять про силача
У рідному селі Піддубного Красенівці відкрили музей “чемпіона чемпіонів” і встановили йому пам’ятник. Щороку тут проходять змагання імені Івана Піддубного.
Пам’ятник Івану Піддубному встановили і у російському Єйську.
У Києві, Львові та Дніпрі є вулиці Івана Піддубного.
Піддубному присвячували поштову марку, а Нацбанк до 150-річчя з дня його народження запровадив пам’ятну монету номіналом 2 гривні.