Ексклюзивний коментар тренерки української збірної з художньої гімнастики для Суспільне Спорт.
На літніх Олімпійських іграх-2024 у Парижі залишився всього один вид програми — фінал групового багатоборства, до якого Україна кваліфікувалася з третього місця. Перший комплект нагород у цьому виді спорту вже розіграли в особистих змаганнях. Єдина представниця України — 16-річна Таїсія Онофрійчук — подолала відбір на четвертій позиції, але у фіналі зупинилася на девʼятій сходинці.
Після другого змагального дня в художній гімнастиці Суспільне Спорт поспілкувалося з тренеркою і хореографкою збірної України Іриною Блохіною, яка відреагувала на результат Онофрійчук, розповіла про очікування від фіналу груп, а також поділилася, яким бачить майбутнє гімнастики в умовах війни.
- Про виступ Онофрійчук та важкий шлях до Олімпіади
“Ми готувалися ще краще на [фінал], віддавали все. Вона була готова й дуже хотіла підняти цей прапор. Жодної [гімнастки] не бачила з такими зарядженими очима. Сподіваюся, що будемо ще більше працювати. Зараз змінюються правила, зараз усе буде змінюватися. Побачимо, бо в нас дуже сильне молоде покоління, але умови, в яких ми зараз тренуємося, — світ цього не розуміє. Настільки спокійної підготовки — 10 днів — для Олімпіади недостатньо, щоб відчути все, як треба. Але ми зробили дійсно все. Пишаюся тим, як вона виступала. Так, [у фіналі] трішки [не вистачило]. Не медаль, але вона йшла на неї”.
Таїсія Онофрійчук у фіналі Олімпіади-2024 у Парижі. AP/Charlie Riedel“На майбутнє — лише сил всім нам, терпіння. Сил Вікторії [Онопрієнко], бо це здоров’я. Це дуже важкий спорт для дівчини. Усі так його люблять за ці емоції, але ми не бачимо, як важко це дається. Ми працюємо увесь день та ніч, віддаємо багато серця й душі. І я сподіваюся, що зараз буде багато чого змінюватися”.
- Про перспективи появи на Олімпіаді фіналів в окремих видах
“Ми боремося за це. У спортивній гімнастиці 14 медалей, а в нас — лише дві. Ми працюємо все життя на одну медаль, і це дуже важко. Сподіваємося, що це перше, що зміниться. Бо ми всі говоримо про гендерну рівність, а в нас цього нема. Маю надію, ми отримаємо право бути з медалями теж”.
- Про шанс на медаль у групі
“Ми на це працювали, і [у фіналі] побачимо. [Тоді] все скажу. Звісно, ми працюємо на цю медаль все життя. Дуже хотілося б для України, для всіх дівчат, майбутнього покоління, всіх дітей України цю медаль. Дуже сильно. За всіх дітей, яких вбиває сьогодні… [Росія]”.
- Про зрушення, які потрібні спорту через війну
“Ми побачимо багато дітей у паралімпійському [спорті], а гімнастика не є паралімпійським видом спорту, і це теж буде моя мета: щоб вона ним стала. Бо таких дівчат, як Олександра Паскаль, гімнастика підтримує та надихає. А це важливо, що ми даємо надію відчути ці емоції. Зараз йде нагородження, а я знаю, що кожна дівчина мріє тут бути. І ця мрія народжується з маленьких років”.
Олександра Паскаль на тренуванні з художньої гімнастики. AP/Efrem Lukatsky
