Професійна боксерська кар’єра Ігоря Пилипенка тривала з 2000 по 2021 рік. За цей час запорожець провів 62 бої
Джерело – https://champion.com.ua/
Ми звикли до багаторічної домінації українців в гевівейті, яку забезпечили брати Клички та Олександр Усик. Але серед наших земляків чимало й інших боксерів – міцних та не дуже “джорніменів”. Це бійці без чемпіонських амбіцій, для яких бокс – ремесло та додатковий заробіток. Вони виходять битися на втіху публіці. Часто-густо – покращуючи “рекорд” своїм молодим і перспективним суперникам. Яскравим представником цієї категорії є 52-річний Ігор Пилипенко.
На професійному ринзі він провів 62 бої. Його ring name – The Beast (Звір). Але якщо об’єктивно, Пилипенко – представник низового рівня професійного боксу. Запорожець здобув лише 6 перемог, два поєдинки звів унічию та 54 бої програв (з них 24 – нокаутом). Бився в 7 країнах світу.
За 20 років кар’єри з ним трапилося безліч цікавих історій, про які він не боїться відверто розповідати.
Договірні бої
– Пане Ігорю, почнімо з історій про виклики боксерів на “короткому повідомленні” – за декілька днів до дати бою. У вас таких випадків було багато?
– Безумовно. У вересні 2019 року в п’ятницю телефонує промоутер з Німеччини. Запитує, чи зможу відбоксувати вже наступного дня. Погоджуюсь. У суботу зранку вилітаю з Запоріжжя до Києва, а зі столиці України в Німеччину. І вже ввечері проводжу поєдинок з кубинцем Хосе Лардуєтом. Для Хосе це був дебют на професійному рингу. Провів проти нього конкурентний бій. У грудні минулого року цього кубинця вже в титульному поєдинку в Німеччині переміг наш Богдан Миронець.
– У вас 54 поразки в 62 поєдинках. Напрошується питання, чи брали участь в договірних боях, гарантуючи перемогу супернику.
– Приблизно половина програних боїв – саме такі поєдинки. Як це трапляється? Наприклад, мені телефонує промоутер або менеджер. Каже, що хоче зробити 8-раундовий бій зі своїм боксером. Він має молодого проспекта, вкладається в його професійну боксерську кар’єру. Боїться, що я можу у нього виграти. Тому хоче підстрахуватися. І пропонує мені доплату в кілька сотень євро за гарантовану поразку. Я на такі пропозиції зазвичай погоджувався. Виходив у ринг, і як артист на сцені, грав свою роль.
– Курйозні історії у таких боях траплялися?
– Телефонує менеджер, пропонує бій зі своїм бійцем. Його боксеру 25 років, зріст 2 метри, вага 110 кілограмів. Менеджер попереджає: ринг-анонсер оголосить перед боєм, що мені 38, а не 46 років. Також додадуть зросту та ваги. Погоджуюсь. Відчуваю, як раптово помолодів і покращив свою антропометрію.
Взагалі, часто-густо були “короткі повідомлення”. Зазвичай телефонували у вівторок, запитували, чи можу приїхати у п’ятницю.
– У квітні 2014 року ви поїхали до Швеції й цілком неочікувано нокаутували в першому раунді місцевого боксера Петера Грама. Ви погано зіграли свою роль в рингу чи не домовились про результат бою заздалегідь?
– Незадовго до закінчення першого раунду як дав Граму, він і впав. І вже не піднявся. Повинен був заробити за цей бій 500 доларів. Так мені гонорар спочатку навіть не хотіли сплачувати. Суперник сказав, що не буде гроші платити, адже за нокаут не домовлялись. Але в підсумку, гонорар якось забрав. Вже точно і не пам’ятаю деталей.
– Схожі історії ще були?
– Якось проводжу 4-раундовий бій. Суперник, мабуть, думав, що швидко мене нокаутує. Але коли потрібно, я можу бути в гарній формі. Опонент не витримує фізичного навантаження і шепче мені в рингу: “Піддайся мені, зупинись!”.
– До речі, скільки вам було потрібно часу, щоб привести себе в гарну фізичну форму?
– Три тижні.
Коли доводиться бити поміж ніг
– Серед ваших суперників були боксери, які зараз є чинними чемпіонами світу. Наприклад, чемпіон світу WBC в бриджервейті (до 101,6 кг) південноафриканець Кевін Лерена, який 1 травня захистив свій титул, здобувши перемогу над українцем Сергієм Радченком. Пам’ятаєте ваш бій з Лерена?
– З Кевіном у нас вийшла справжня рубка. Конкурентний поєдинок. Останні 10 секунд ми з Лерена перечепилися один через одного і впали. І… продовжували битися на колінах. Після фінального гонгу в ринг повистрибували наші секунданти, ледь вгамували емоції.
– Зі Сергієм Радченком ви провели навіть два бої. Причому перший на футбольній Арені Львів в андеркарді поєдинку Олександра Усика. У тому бою вас двічі оштрафували за удари нижче пояса…
– Так. Було мені вже за сорок, а для Сергія це був дебют в професійному боксі. Пам’ятаєте перший бій Усика з Дюбуа в серпні 2023 року, коли Даніель вдарив Олександра нижче пояса і після цього рефері дав українцеві відпочинок для відновлення? Щось таке було й у нас. Сергій тиснув, мені вже було дуже непросто тримати темп. Спеціально дав йому поміж ніг в 3 раунді. Радченко впав, почав повзати по рингу. Йому точно було боляче. Суддя дав мені попередження. Сергій піднявся, знов на мене пішов. Розумію, що вже можу не витримати такого натиску, дав йому ще раз між ніг. Знов отримав на горіхи від судді. Нічого особистого проти Радченка не мав. Просто не хотів бути нокаутованим. Щоб вижити в рингу, іноді доводилося застосовувати заборонені удари.
– З Радченком ви провели й свій останній бій у професійній кар’єрі…
– Так, у серпні 2021 року в Києві. Спочатку пропонував Сергію інші варіанти з суперниками. Там щось не зрослося. За тиждень до бою запропонував вже самому вийти проти нього. Але відразу попередив, що повноцінно зможу тільки два раунди відбоксувати – незадовго до цього перехворів на коронавірус, тож не міг дозволити собі великих фізичних навантажень.
– Після цього бою зрозуміли, що час вішати рукавички на цвях?
– Насправді, я хотів продовжувати проводити бої. Але віцепрезидент Національної ліги професійного боксу України Аліна Шатернікова не дає мені боксерської ліцензії. Мовляв, тобі вже за 50, це може бути небезпечно для здоров’я. Кажу їй, що багатьох, кому ліцензії надаються, я однією рукою поб’ю.
– Справа тільки у вікові?
– Каже, що дуже багато договірних боїв проводжу. Мовляв, хоче позбавити його величність боксу цього антуражу. Але нещодавно був на одному боксерському івенті в Києві. На мою думку, з 8 боїв 4 було договірними. Запитав у Аліни, як же так?
– Що відповіла?
– Стверджує, що мені так здалося. Але ж я в цьому театрі багато разів брав участь, тож все розумію краще за будь-кого.
Рекордний гонорар
– Які зараз можна заробити гонорари в Україні?
– Залежить від рівня боксера, але в цілому – ставки невеликі. Возив хлопців боксувати в Київ, за 6 раундів платять 600 доларів. У той час, як за кордоном сплачують 1000-1200 євро за 4 раунди. Приїдь, пострибай на одній нозі та отримай 1200 євро.
– За договірний бій розцінки змінюються?
– Зазвичай платять удвічі більше. У мене є пропозиції з Німеччини та Польщі. Але не можу виїжджати за кордон. Ліга професійного боксу України за бажання може мені оформити й боксерську ліцензію, і дозвіл на виїзд, але не хоче цього робити.
– У вас 54 поразки, але з них тільки 24 – нокаутом. Тобто, коли поєдинок був не договірний, ви майже завжди проходили повну дистанцію бою? Мабуть, це тому, що гонорар платили окремо за кожен раунд?
– Може бути по-різному – як домовишся. Але зазвичай домовляються по гонорару за бій – 4-раундовий, 6-раундовий або 8-раундовий. У мене є колега Саша Нестеренко з Полтави. Коли йому телефонували й пропонували 4-раундовий бій, він завжди наполягав провести 8-раундовий. Я його запитав, Сашко, ти ж в першому раунді зазвичай “падаєш”, яка тобі різниця, 4 раунди чи 8?
“За 4-раундовий я отримаю 600 євро, за 8-раундовий – 1200”, – відповідає.
– Пам’ятаєте свій рекордний гонорар?
– 3500 євро за бій з олімпійським чемпіоном Рахімом Чахкієвим в німецькому Шверіні в грудні 2009 року. Отримував і 3000 євро – проводив бій на гірськолижному курорті в Німеччині з поламаною рукою. Суперника тоді взагалі не бив. Як це виглядало з трибун? Коли працюють професіонали, це непомітно. Тоді рейси з України в Німеччину були два рази на тиждень, так я три дні на цьому курорті відпочивав, встиг навіть на лижах покататися.
– У вас було багато боїв з росіянами, в тому числі після 2014 року…
– Двічі виходив в ринг проти Брудова, який згодом став чемпіоном світу. Але перший раз із Брудовим бився ще у 2001-му, другий раз – через рік, і це був мій єдиний титульний бій в професійній боксерській кар’єрі.
Два бої провів з Гассієвим, якого Усик переміг в Москві у 2018 році. Причому передісторія одного бою була епічна. Я відпочивав на морі. Смажили шашлик, пили пиво. Ще й машина зламалася. Мені в цей час зателефонували, запитали, чи можу відбоксувати з Гассієвим 6 раундів післязавтра. Я погодився. Перший бій проти нього провів у 2012 році, другий – у 2013-му.
Якщо рахувати після 2014 року, то запам’ятав перемогу в Москві в листопаді 2015 року над росіянином Владіміром Гончаровим. У 6-раундовому бою розумно відбоксував. Побудував правильно стратегію. Як наслідок, перевагу не змогли заперечити навіть судді. Підняли мені руку після бою.
Офіційні бої, яких… не було
– Бачу у вашому послужному списку 6-річну перерву у виступах – з 2002 по 2008 роки. Не мали пропозицій?
– Проводив бої з кікбоксингу. І пропозицій у боксі теж було небагато. Насправді, перерва в боксі тривала на рік більше. У 2008 році я в ринг не виходив. Тому дуже здивувався, коли мені зателефонувала Марина Козерод. Запитала, коли я встиг програти два бої українцю Руслану Гончарову. Я ж не тільки не бився з ним – взагалі не знаю, хто це такий. Причому, згідно зі статистикою boxrec.com, перший бій я йому програв технічним нокаутом у другому раунді, а в другому 4-раундовому поєдинку поступився за очками.
– З’ясували, як так сталося?
– Думаю, що це справа Аліни Шатернікової, адже вона як віцепрезидент Національної ліги професійного боксу України подавала відповідні звіти про проведення боїв в нашій країні.
– Це серйозне звинувачення. Маєте якісь докази?
– А хто ще міг це зробити? Я зателефонував Аліні, запитав, як таке могло статися. Вона на словах обіцяла розібратися. Нібито зателефонувала моєму “супернику” Руслану Гончарову. Запитала, чи бився він зі мною. Той підтвердив. Шатернікова перепитала, а як я виглядаю. Гончаров відповів, що вже забув. Тож, можливо, і дійсно не вона ту підставу зробила. Але хто тоді? У будь-якому випадку конкретної відповіді, яким чином мені зарахували ці дві поразки, я так і не отримав.
– Ви ж заробляли не тільки як боксер, але й як спаринг-партнер…
– Так, коли працюєш з такими боксерами, як Майріс Брієдіс, можна трохи заробити. За спаринги платили 500 євро на тиждень, ще по 50 євро видавали добові. Надавали житло та харчування. Мені подобалося. Ти тренуєшся, тримаєш себе в формі, тебе ніхто на спарингах “не вбиває”.
Преміальні від Черняка
– Ігорю, читали оповідання Джека Лондона Кусень м’яса (A Piece of Steak)?
– Прочитав після того, як один суддя розповів, що я дуже схожий на головного героя твору. Суддя був авторитетний, встиг навіть у межах виставкового бою побоксувати з Мухаммедом Алі, який приїжджав в СРСР напередодні Олімпіади-1980. Я знайшов це оповідання і перечитав його. Сподобалося. Всім, хто цікавиться боксом, раджу теж це зробити. Там головний персонаж – старий боксер приблизно мого віку. Б’ється вже 20 років. Знає майже все про бокс, але йому вже не вистачає фізичних кондицій. Мені б з моїм досвідом зараз повернути молодість – був би супербоксером. Міг би битися з Усиком. Але природа так влаштована – одну хвилю в морі змінює інша. Приходить нове покоління, за якийсь час – наступне. Вікові боксери залишають ринг. У кожного свій час.
Але мій час ще не минув. У Запоріжжі є боксерський клуб, де проводяться бої. У ринг виходять хлопці за 40. Робимо це для популяризації боксу, щоб надати приклад молоді. Я взагалі не знаю, хто може боксувати в 52 роки, окрім мене та Бернарда Хопкінса.
– Чим зараз заробляєте на життя?
– Працюю тренером. З ранку до вечора в спортзалі. Скільки коштує персональне тренування? 300 гривень. У Києві розцінки більше – там і 800 гривень тренування може коштувати.
– Професійним бокс для вас завжди був лише додатковим прибутком?
– Майже завжди. Якийсь час я працював на спортивній базі. Також був в особистій охороні Євгена Черняка. Він, до речі, завжди відпускав мене на бої. Пам’ятаю, як у 2000-му поїхав у Ялту на чемпіонат світу з кікбоксингу. Коли подавав заявку, президент Федерації кікбоксингу України каже, мовляв, ти впевнений, що хочеш цього, адже тобі вже стільки років… У підсумку тоді виграв чемпіонат світу. Черняк мені ще від себе 1000 доларів преміальних дав.
