У 2015 році склад знову оновився. Ростер покинули кілька провідних боксерів, серед яких Дмитро Митрофанов, Олег Прудкий, Іван Голуб, Азат Усєналієв і Денис Беринчик. Їм на зміну прийшли молоді й перспективні спортсмени, що не могло не позначитися на результатах. До того ж WSB змінила систему виходу до плей-оф, куди потрапляли не чотири колективи, а три.
Початок вийшов обнадійливим: чотири перемоги в п’яти матчах. Українці здолали мексиканців (4:1), британців (3:2), китайців (3:2), алжирців (3:2) та несподівано поступилися марокканцям (2:3).
А далі – від кінця лютого до початку березня – настав чи не найгірший період в історії команди: три поспіль програші. Й якщо завжди потужним кубинцям поступилися 2:3, то від росіян і мексиканців були шокувальні 0:5.
Перемогами над британцями та китайцями (обидва рази 4:1) вийшло виправити турнірне становище, однак далі – знов поразка від представників Марокко (2:3).
«Отамани» більше не мали права на помилку. Для виходу до наступного раунду потрібно було вигравати три останні зустрічі. З аутсайдерами – алжирцями – проблем не мали: 5:0. Опісля – реванш над росіянами: 3:2. В останньому протистоянні потрібно було диво, адже в суперниках – «Кубинські Приборкувачі», які до цього виграли 13 із 13-ти матчів. На жаль, дива не сталось. У Гавані українці не мали шансів на успіх: 0:5.
У підсумку, «Отамани» стали 4-ми в групі та лише на одне очко відстали від мексиканців. Вперше в історії наша команда не зуміла вийти до плей-оф.
Від сезону-2013/2014, про який ми розповідали в другій частині, залишилися Роман Руденко, Максим Шнякін, Денис Шкарубо, Микола Буценко, Павло Іщенко, Євген Барабанов, Тарас Головащенко, Олександр Ганзуля, Олександр Хижняк, Денис Пояцика, Єгор Плєвако та Віктор Вихрист.
Згадаємо новачків сезону-2015
Денис Козарук
Представник Вінниччини провів два сезони в «Отаманах» і паралельно успішно виступав на внутрішніх змаганнях, де регулярно потрапляв до призерів всеукраїнських турнірів. По завершенні кар’єри тренує юних боксерів у місті Городок (Хмельницька область).
Назар Куротчин
5-разовий чемпіон України з боксу в першій найлегшій вазі (2012, 2015, 2016, 2017, 2018) також два сезони захищав кольори «Отаманів». Далі пробував свої сили на чемпіонаті Європи-2017 і чемпіонаті світу-2017, а також на Європейських іграх-2019, де успіху не мав. Останній бій провів у 2021 році. Наразі – тренер із боксу у Львові.
Дмитро Замотаєв
2015 рік став проривним для уродженця Запоріжжя. Крім дебюту в «Отаманах», були ще бронзові медалі чемпіонату світу та Європейських ігор. У 2017 на 2022 роках Замотаєв також брав «бронзу», але вже на чемпіонатах Європи. В травні минулого року в Дмитра не вийшло вибороти олімпійську ліцензію, а в грудні він завершив кар’єру в 29 років.
Максим Фатич
У 2015–2018 роках стабільно потрапляв до призерів чемпіонату України. В 2019 році поїхав на чемпіонат світу до рф, де в 1/16 фіналу поступився представнику Туреччини. Зараз – тренер із боксу в рідному Миколаєві.
Ігор Сопінський
Бронзовий призер чемпіонату України-2016, боксував до 2019 року включно, після чого зник із радарів. Відомо, що ще під час спортивної кар’єри працював саунд-продюсером електронної музики.
Денис Ящук
Провів один сезон в «Отаманах», де був резервним вибором після Максима Фатича та Ігоря Сопінського. Під час повномасштабного вторгнення рф вступив до лав ЗСУ. Наприкінці серпня 2024 року стало відомо про загибель боксера.
Омурбек Малабеков
Провів у складі «Отаманів» сезон. Після того боксував до 2020 року, а згодом розпочав тренерську кар’єру в рідному Киргизстані.
Олег Довгун
Після двох сезонів у «Отаманах» перейшов у професіонали, де з 2017 року виграв усі 16 поєдинків. Володіє поясом американської боксерської федерації WBA NABA. Дальший бій проведе 19 липня 2025 року у Вашингтоні, але суперник ще невідомий.
Юрій Шестак
Зробив вдалу кар’єру в аматорах. У 2016 році виграв чемпіонат України, згодом – домашній чемпіонат Європи в рідному для боксера Харкові. В 2022 році взяв «бронзу» європейської першості. Досі продовжує боксерську діяльність, торік став спаринг-партнером Денис Беринчика.
Владислав Ветошкін
Завершивши виступи в «Отаманах», продовжив боксувати на всеукраїнському рівні. В 2021 році виграв національну першість у категорії до 57 кг.
Іван Соловйов
У 2015 році дійшов до фіналу Кубка України, проте в «Отаманах» був резервістом. 7 листопада 2021 року боксер в Одесі перетинав трамвайні колії у недозволеному місці та потрапив під колеса транспортного засобу. Водій трамвая встиг натиснути на гальмо, однак уникнути зіткнення не вийшло. Від отриманих травм спортсмен помер на місці в 26-річному віці.
Віктор Славінський
Уродженець Засілля (Миколаївська область) поєднував дві спортивні дисципліни та в 2016 році став чемпіоном світу з кікбоксингу К-1. Проте вирішив опікуватися винятково боксом і переїхав до Лос-Анджелеса, уклавши контракт із промоутерською компанією LVL Boxing. Спочатку набивав рейтингові очки та здобув 11 перемог, однак далі були поразки від американця Васкеса та мексиканця Гарсії. Остання сталася 23 березня 2025 року.
Ігор Магурін
Від 2016 року почав шлях до професіональної кар’єри й уже в 2018 році завоював вакантний пояс IBA, зумівши перемогти італійця Даніеле Лімоне. В 2020 році Магурін мав проводити бій за пояс WBC International Silver з італійцем Міхаелем Магнезі, однак поєдинок було скасовано через пандемію. Звідтоді Ігор більше не виходив у ринг.
Дмитро Черняк
Залишився в аматорах та успішно виступав на всеукраїнському рівні. В 2021 році став срібним призером чемпіонату України у ваговій категорії до 60 кг, а через рік – уже чемпіоном.
Дмитро Грінченко
Боксував до 2020 року, після чого пробував себе в політиці та балотувався до Кременчуцької районної ради від партії «Батьківщина». Зараз – тренер із боксу в місті Дергачі (Харківська область).
Мгер Оганесян
У 2016 році став чемпіоном України в категорії до 64 кг. Згодом поїхав на чемпіонат Європи, але одразу ж поступився англійцю Люку МакКормаку. Чим опікується зараз – невідомо.
Віктор Петров
Зробив непогану кар’єру в аматорах. Бронзовий призер чемпіонату України (2015, 2018, 2019), бронзовий призер Європейських ігор (2015), срібний призер чемпіонату України (2017), чемпіон України (2021, 2022), учасник чемпіонату світу-2021 і чемпіонату Європи-2022. В жовтні 2024 року повісив рукавички на цвях.
«Одна з причин, чому я завершив свою спортивну кар’єру, – втрата мотивації. Для досягнення високих результатів спортсмени повинні мати чіткі цілі та стимули для розвитку, як участь у чемпіонатах світу й Європи. Однак через рішення керівництва IBA допустити до цих змагань спортсменів із країн-агресорів українські боксери змушені відмовлятися від участі, що фактично позбавляє їх права на змагальний процес», – розказав Петров у інтерв’ю «Суспільному».
Богдан Шелестюк
Перший сезон у складі «Отаманів» став останнім для боксера в кар’єрі. Богдан спочатку планував спробувати відібратися на Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро та, можливо, перейти на профі-ринг, однак згодом передумав і вирішив стати тренером.
Олег Зубенко
В 2016 році переїхав до США, де й мешкає досі. Виходив у ринг до 2021 року та має статистику у вигляді трьох перемог, однієї поразки та нічиєї. Наразі працює тренером у Лос-Анджелесі.
Сергій Богачук
Провів два сезони в «Отаманах», де на початку 2016 року переміг чемпіона світу й олімпійського чемпіона – кубинця Роніеля Сотолонго. Після цього українець привернув до себе увагу професійних промоутерів і вже наступного року розпочав виступи на профі-рингу. Звідтоді виграв 25 із 27-ми поєдинків. До поразки в 2024 році від американця Верджила Ортіса володів поясом WBC. 17 травня 2025 року одностайним рішенням суддів переміг Майкла Фокса в Лос-Анджелесі.
Ярослав Самофалов
Після «бронзи» Європейських ігор-2015 не зміг пройти відбір на Олімпіаду-2016 і вибув із чемпіонату світу в 1/8 фіналу, поступившись майбутньому чемпіону – кубинцю Роніелю Сотолонго. Після цього продовжував боксувати на аматорському рівні до 2024 року. Від 2022 року проживає в Німеччині, де працює тренером.
Ігор Нестеров
Паралельно був боксером і кікбоксером. В останній дисципліні був віцечемпіоном світу. Після нетривалого періоду в складі «Українських Отаманів» вирішив зосередитися саме на кікбоксингу.
Хуршид Норматов
Після сезону в «Отаманах» представник Узбекистану розпочав професійну кар’єру в США. На сайті BoxRec зазначається, що останній бій Хуршид проводив у 2020 році. В 2022 році Норматов мав зустрітися з американцем Верноном Брауном, однак останній дістав травму, й поєдинок було скасовано.
Арсен Різун
У 2016 році виборов бронзову медаль Кубка України в категорії до 81 кг. Після цього ще боксував на всеукраїнському рівні та поступово перейшов до роботи тренером. Наразі працює в Ірпінській ДЮСШ.
Валерій Харламов
Одесит паралельно з боксерською кар’єрою розпочав тренерську. Сталося це в 2015 році. Виходив у ринг до 2021 року включно, опісля зосередився на тренерстві.
Ельшод Расулов
Узбецький боксер зробив якісну кар’єру в аматорах. 3-разовий призер чемпіонатів світу, 2-разовий чемпіон Азії та Азійських ігор, тричі учасник Олімпійських ігор. Провів сезон в «Отаманах» та в 2016 році повісив рукавички на цвях.
«Опікувався іншою роботою та відпочивав від спорту майже три роки. Опісля запропонували очолити жіночу збірну Узбекистану з боксу. Я вагався, адже мені тренерство було до вподоби з дитинства, але це дуже важка професія, тому по завершенні кар’єри я не хотів йти в наставники. Проте зараз захоплююся тим, чим опікуюся. Щодо професійного боксу. В 2010 році мені дзвонив із пропозицією Егіс Клімас, однак у мене ніколи не було бажання йти в профі», – зізнався Расулов в інтерв’ю YouTube-каналу «Студія боксу Віктора Ялимова».
Геворг Манукян
Getty Images/Global Images Ukraine
У 2015 році став бронзовим призером чемпіонату світу й срібним – Європейських ігор. Далі не зміг кваліфікуватися на Олімпійські ігри-2016 і завершив кар’єру. У березні 2025 року Манукян повернувся в спорт. В рамках шоу Top Boxing Generation дебютував у професійному боксі та здобув дострокову перемогу над Олександром Стадником.
«Ще в 2017 році мені пропонували боксувати в професіоналах, але не було бажання. По-перше, я був стомлений, по-друге, як я вже казав, не було великого бажання, по-третє, не було можливості у фінансовому плані ще боксувати в аматорах. Потрібно було на щось жити. Чому повернувся? Тому що є відчуття, що можу та хочу стати чемпіоном у професіоналах – це зовсім інший бокс. Чим опікувався ці 7 років? Налагодив свої родинні справи, одружився, народилася донька. Зробив собі невеликий бізнес у квітковій сфері, працював 4 роки, опісля розпочалася повномасштабна війна з росією. Зараз зі своєю дуже близькою людиною опікуємося діяльністю на благо ЗСУ», – розповідав боксер в інтерв’ю Sport.ua.
Тарас Неудачин
До 2019 року боксував у аматорах, далі перейшов у профі. Перші три поєдинки провів у Південній Африці, де здобув перемоги. Опісля понад 5 років не виходив у ринг. 25 лютого 2025 року в Ужгороді відновив професійну кар’єру, перемігши Олексія Гаврутенка.
Олексій Жук
Продовжує виступати на батьківщині. У вересні 2024 року поступився Віталію Стальченку в двобої за титули чемпіона України та WBC Ukraine у важкій вазі (до 90,7 кг). У червні 2025 року планує виступити на турнірі пам’яті Михайла Зав’ялова в Києві.
Дмитро Лісовий
Успішно виступав на всеукраїнському рівні. Тричі срібний призер чемпіонату України (2015, 2016, 2017) та бронзовий призер у 2018 році. Був спаринг-партнером Олександра Усика. 17 березня 2020 року Лісовий загинув у автокатастрофі під Києвом. Боксеру було 22 роки.
Владислав Сіренко
Після сезону в «Отаманах» переїхав до США, де познайомився з Егісом Клімасом і став спаринг-партнером Олександра Усика. Згодом допомагав готуватися до поєдинків росіянину Повєткіну. Надалі перебрався до Південної Африки та почав тренуватися під орудою Джеймса Алі Башира. Саме в ПАР розпочав професійну кар’єру, де й виграв перші три поєдинки. Далі уклав контракт із німецькою промоутерською компанією Faecher Sport Management і переїхав до Німеччини. Звідтоді Сиренко здобув перемоги в усіх 22 двобоях, 19 з яких нокаутом.
