4 серпня 1996 року в Атланті, США, Володимир Кличко досягнув найвищої вершини у любительській кар’єрі – виграв золоту медаль у надважкій вазі на Олімпійських іграх. Було молодшому з братів Кличків тоді 20 років.
У королівській ваговій категорії на Олімпіаді мав змагатися Кличко-старший – Віталій. Але незадовго до Ігор у нього виявили позитивний тест на стероїди. Заміну знайшли в особі молодшого брата.
На шляху до фіналу Володимир пройшов господаря змагань Лоуренса Клей-Бея, шведа Аттілу Левіна і у півфіналі росіянина Олексія Лезіна. З останнім мав негативний баланс зустрічей обидва брати Клички. В Атланті Кличко-молодший вніс корективи у свій бокс, діяв агресивніше, ніж у програшному поєдинку у фіналі чемпіонату Європи в Данії – у квітні 1996 року – і переміг з рахунком 4:1. Продовжив переможну ходу і в фіналі, здолавши з рахунком 7:3 боксера з Тонга Паеа Вольфграмма. Кличко став першою людиною європеоїдної раси, яка здобула “золото” Олімпіади у надважкій вазі.
У королівській ваговій категорії на Олімпіаді мав змагатися Кличко-старший – Віталій. Але незадовго до Ігор у нього виявили позитивний тест на стероїди
Зі своїм суперником по фіналу Володимир Кличко зустрівся майже через чотири роки на профі-ринзі і нокаутував його в середині першого раунду.
Загалом на змаганнях любителів Володимир виграв 137 із 140 проведених боїв. Перемога на Олімпіаді стала трампліном для успішної професіональної кар’єри Володимира, про завершення якої він оголосив учора.