Під час обміну військовополоненими між Україною та РФ 14 серпня додому нарешті повернувся колишній волейболіст чернігівського “Буревісника” Микита Каліберда, який після вторгнення в лютому 2022 року брав участь в обороні Маріуполя. Деякий час його вважали зниклим безвісти, однак згодом рідним повідомили, що спортсмен і військовий потрапив до російського полону, де перебував більш як три роки.
Каліберда родом із Бердянська Запорізької області, з дитинства займався волейболом, з яким вирішив пов’язати майбутню професію. До сьомого класу хлопець навчався у рідному місті, а потім переїхав до Харкова та вступив до школи олімпійського резерву.
На професійному рівні Микита виступав за харківську “Юридичну Академію”, тривалий час захищав кольори чернігівського клубу “Буревісник”. Під кінець спортивної кар’єри Каліберда грав за маріупольський “Лівий берег”.
У 2021 році приєднався до ЗСУ на посаді стрільця-зенітника зеніто-ракетного взводу. Від самого початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022-му брав участь в обороні Маріуполя, який нещадно руйнували окупанти. Служив у 36-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.
У березні зв’язок з Микитою обірвався і більш як пів року його вважали зниклим безвісти, однак пізніше стало відомо, що він перебуває у російському полоні. Першим про це на початку 2024-го повідомив його партнер по волейбольному майданчику Максим Николайчук.
“На початку вторгнення, у березні 2022-го, Микита потрапив у полон під Маріуполем. Він морський піхотинець, був на “Азовсталі”. Я спілкуюся з його мамою, яка виїхала до Дніпра. Спочатку Микиту вважали зниклим безвісти, а потім та сторона підтвердила, що він у полоні”, – розповідав Ніколайчук 0462.ua.
Але з лютого 2023-го про Каліберду знову не було новин: “Знаю, що його перевозили по різних містах Росії. Обміни були, але Микиту не обміняли. Чув, що морпіхів неохоче обмінюють”.
Тим часом російські пропагандисти з усіх сил намагались зняти інтерв’ю з полоненим волейболістом, де б він дискредитував ЗСУ й Україну. Ведуча тиснула на Микиту провокаційними питаннями, цікавилась, хто його герої, про події в Маріуполі у 2014 році, АТО й “обстріли цивільних”, причини декомунізації, “Азов” і новий календар.
Каліберда тоді відзначив, що не дуже орієнтується в подіях десятирічної давнини, але підкреслив, що раніше Маріуполь був дуже сучасним і розвиненим містом. А коли під час запису Микиті дозволили поспілкуватися з мамою, він попросив її не опускати рук, мовляв “мамо, не переживай, я впораюсь”. Також в кінці наш захисник звернувся до президента України з проханням активізувати процес обміну військовополонених, адже не лише він, а і його побратими вже третій рік перебувають у неволі.
І от у середині серпня 2025-го 29-річний Каліберда нарешті повернувся додому. Зустрічати Микиту приїхали його колишні партнери по команді – догравальник Богдан Татаренко, пасівник Денис Копич та блокувальник Максим Ніколайчук.
“Емоції такі були, навіть трохи розчулився. Микита у своєму стилі: вискочив, дуже заряджений, енергійний. Ще в автобусі одразу до вікна кинувся, почав стукати, показувати на нас, потім дві руки в гору підіймав, демонструючи біцепси. Очі світяться, наповнені енергією. Він справжній енерджайзер і завжди цим вирізнявся в команді”, – розповів “Суспільному” Максим Ніколайчук.
Тим часом і досі залишається у російському полоні ще один колишній гравець “Буревісника” Микола Кушнарьов. Спортсмен і захисник родом з Луганська. До повномасштабної війни служив у Нацгвардії, а на початку вторгнення РФ у 2022-му був захоплений окупантами у Чорнобильській зоні.
