Евандер Холіфілд народився 19 жовтня 1962 року в Етморе (Алабама, США). Був восьмим і молодшою ??дитиною в родині, а тому розпещеним і неслухняним. Але при цьому характер у хлопчика був м’який і доброзичливий.
Коли Евандеру було вісім років, він пішов у секцію боксу, щоб стати більш жорстким і мужнім. Його родина на той час вже проживала в Атланті, штат Джорджія.
Починаючи з 16-річного віку Холіфілд стає постійним учасником змагань з боксу серед любителів, де завжди займає призові місця. А в 1984 році він представляє США на Олімпійських іграх в Лос-Анджелесі і отримує бронзову нагороду.
Натхненний успіхом, він у тому ж році переходить в професійний бокс. 15 листопада 1984 року він перемагає Ліонель Бріамса. У наступних 27 поєдинках Евандер не знає поразки. При цьому майже всі бої закінчує в першій половині поєдинку.
12 липня 1986 року, завдавши поразки Дуайту Куаві, він отримує перший чемпіонський пояс за версією WBA серед професіоналів у напівважкій вазі, через два роки стає абсолютним чемпіоном у цієї категорії і переходить в найважчий і престижний вагу.
25 жовтня 1990 збувається мрія Холіфілда, і він стає абсолютним чемпіоном світу в суперважкій категорії, нокаутувавши в 3 раунді Джеймса Дугласа. Після цього він три рази втрачав і повертав собі це звання.
Сьогодні Евандер Холіфілд — єдиний в історії професійного боксу чотириразовий чемпіон світу в суперважкій вазі.
28 червня 1997 відбувся бій-реванш. Майк Тайсон не мав уявлення як боротися з Голіфілдом і програвав за очками. У третьому раунді у відповідь на неодноразові удари головою відкусив Голіфілду шматок вуха. Бій закінчився перемогою Евандера після дискваліфікації Майка.
У наступному поєдинку Голіфілд здолав колишнього свого переможця — Майкла Мурера, вигравши цього разу пояс IBF.
13 червня 1999 в об’єднавчому бою за пояси WBC, WBA і IBF між Евандером Голіфілдом і Ленноксом Льюїсом судді присудили нічию, хоча Льюїс домінував в бою. Було організовано бій-реванш. Цього разу Голіфілд бився набагато краще, але було зрозуміло, що молодший Льюїс має перевагу. На думку багатьох експертів Голіфілд був кращим, але судді присудили перемогу Ленноксу Льюїсу.
У наступному поєдинку Голіфілд виграв вакантний пояс WBA з Джоном Руїзом, але втратив його у реваншу.
10 квітня 2010 року у Лас-Вегасі здобув пояс WBF у бою з Франсуа Бота.
Кар’єру завершив 7 травня 2011 року черговою перемогою.
