22 липня на Європейському юнацькому фестивалі у Баку починається легкоатлетичний турнір. Один з учасників від України – метальник списа, учень відділення легкої атлетики Броварського вищого училища фізичної культури Артур Фельфнер. На міжнародній юнацькій матчевій зустрічі у Києві він встановив особистий рекорд (79,37 м) і переміг, очоливши світовий топ-лист сезону у своїй віковій категорії.
Про Артура Фельфнера читачам сайту ФЛАУ розповів його тренер В’ячеслав Римко.
– Я завжди дякую батьку Артура, який з ранніх рочків готував його і поставив йому дуже хорошу техніку. Зараз ми щодня намагаємося лиш вдосконалювати її, – говорить Римко. – У Артура є дуже велика мотивація, він любить цей вид спорту. Ми бережемо його, адже він ще дитина, його не можна перенавантажувати, тим більше у нас досить травматичний вид легкої атлетики і берегти потрібно всіх атлетів. На матчі у Києві ми досягли такого результату, певно, саме завдяки тому, що можемо метати без травм.
Яка найсильніша сторона у Фельфнера?
Так як він фізично не дуже сильний, його найголовніша риса і перевага – у швидкості і характері. Він дуже емоційний, у нього є якості лідера, але водночас він дуже спокійний і врівноважений, уміє контролювати свої емоції.
За свою тренерську кар’єру ви зустрічали багато дітей, які б так уміли контролювати свої емоції?
Він чи не перший. І в цьому проявляється талант й індивідуальність спортсмена. Відверто кажучи, я сам щоразу дивуюсь, коли він показує такі результати. Але у той же час хочу, щоб він метав ще далі: наступного дня, місяця, року…
Артур уже рветься метати важчий спис. Але наскільки розумію, ви не надто поспішаєте відправляти його на юніорські змагання?
Не бачу сенсу заганяти його у юніори. Це інша конкуренція, важчий спис. Його фізична підготовка на сьогоднішній день ще не дозволяє змагатися на високому рівні тим списом. Артур має ще рости і зміцнюватися. Коли дійдемо до юніорів, тоді й поговоримо. А поки що нехай набирається досвіду й фізичної сили.
Не змогли ми у розмові з В’ячеславом Римком оминути увагою і його співпрацю з Ганною Гацько-Федусовою.
«У Ані був дуже хороший тренер, Сергій Шурхал. В силу віку, можливо, й інших причин, вони разом вирішили, що потрібно щось змінювати. Два роки тому Аня підійшла до мене і попросилася тренуватися до моєї групи. Ми домовилися спробувати. Якщо вийде – чудово. Якщо ні – лишаємося у хороших стосунках і рухаємося далі кожен своїм шляхом.
На сьогодні у Ані ще є проблеми старої техніки, яка не дає їй реалізувати фізичний потенціал. Ми щодня намагаємося виправити це. Потрібно, щоб вона використовувала свій потенціал якомога доцільніше. Наскільки це нам вдається, не можу сказати однозначно: інколи вдається краще, інколи гірше. Але ми продовжуємо працювати», – зазначив Римко.