З 13 по 16 лютого в легкоатлетичному манежі Київської обласної школи вищої спортивної майстерності міста Бровари відбувся чемпіонат України з кікбоксінгу «WAKO» cеред юнаків та юніорів. Залік вівся в таких розділах – фул-контакт, семі-контакт, лоу-кік, кік-лайт та К-1. Особливість цього виду спорту у поєднанні бойових прийомів боксу й карате. Тобто у бою задіяні й руки, і ноги. Власне, й назва «кікбоксінг» перекладається як «удар руками і ногами». Кікбоксинг – ціла філософія. Це бойове мистецтво виховує у хлопчиків вміння досягати своєї мети, попри всі перешкоди. Це не кожному до снаги, тому у спорті залишаються тільки найкращі. Головне ж завдання тренера – виховати людину, а вже потім спортсмена.
Кікбоксинг має кілька версій – семі-контакт, фул-контакт, лоу-кік й К-1 та інші. Перша полягає у дозованому контакті й найліпше підходить для тренування хлопчиків та дівчаток віком від шести років, бо вона найменш агресивна. Натомість К-1 – найбільш жорстка, адже удари дозволено наносити у будь-яку частину тіла (окрім: паху, потилиці, горла). Попри те, що цей вид спорту стає дедалі популярнішим, є ще чимало проблем, які заважають його нормальному розвитку. Автор поспілкувався із деякими спортивними фахівцями, які були присутні на цьому турнірі. Вони відмітили, що найбільш нагальним питанням вітчизняного кікбоксингу є тренерська база. Її просто немає. Річ у тім, що наразі тренуванням займаються всі охочі, не фахівці. Справжній тренер має не лише знати техніку, але й як правильно навчити інших, тобто мати спеціальну освіту, бути педагогом, психологом і мати неабиякий досвід, а таких, в нашій державі, вкрай мало.
Наразі про такий вид спорту, як кікбоксинг, знає мало хто. Займаються переважно карате й рукопашним боєм. Загалом, це порівняно молодий вид єдиноборств. З’явився він у сімдесяті роки минулого століття одночасно на двох континентах – у Європі й США. Активно розвивався він й на території колишнього Радянського Союзу. Проте у дев’яностих розпочався його занепад. Тільки нещодавно розпочинається його відновлення. Існує цілий ряд федерацій із цього виду спорту. Однією із найбільш престижних є Федерація кікбоксінгу «WAKO», яка й проводила даний турнір. Близько 1500 учасників із різних куточків України та ще й дві команди з-за кордону – гостей з Білорусі та Молдови приїхали до Броварів щоб визначити сильніших. Двобої проводилися на двох боксерських рингах і чотирьох татамі.
У п‘ятницю, 14 лютого, у місті Бровари в легкоатлетичному манежі КО ШВСМ відбулося урочисте відкриття Чемпіонату України з кікбоксингу WAKO серед юнаків та юніорів. Серед почесних гостей церемонії були присутні президент федерації «WAKO» Ольга Павленко, голова ГО «Моноліт» Сергій Бизов, президент Всеукраїнської федерації бою на короткому клинку Віталій Максименко та віце-президент Всеукраїнської федерації бою на короткому клинку Роман Пилипенко. Гімн України пролунав у виконанні видатного українського тенора Юрія Лук’яненка «Годо»! Партнерами змагань виступили ТОВ «Укрбіохімзахист» та «Медичний центр європейської ортопедії» (медична підтримка змагань).
Траплялося так, що один спортсмен значно переважав іншого за рівнем підготовки, тоді бої припинялися достроково із-за явної переваги. Часом один із учасників пропускав сильний удар і опинявся на підлозі, якщо він більше не мав змоги продовжити спаринг, то він вибував із подальшої боротьби за медалі. А було й навпаки, коли долю переможця визначав один-єдиний бал. Особливо запеклими були сутички між старшими. Тут і вік більший, а разом з ними зростають й амбіції, бо на кону стоїть не тільки перемога, а й відбір до національної збірної для участі в міжнародних турнірах і змаганнях. До речі тут виступали не лише «чисті» кікбоксери, а й представники інших видів єдиноборств. Добре підготовлений каратист, чи боєць із тхеквондо чи панкратіону може скласти гідну конкуренцію на ринзі. Бо в них теж закладено ударну техніку й бійцівські якості. Головне – не боятися і боротися до кінця. Були й радість перемоги, траплялися й сльози від поразок. Особливо це стосувалося наймолодших, які ні як не могли зрозуміти, чому вони гірші від своїх суперників. Доводилося й просити допомоги у медиків, бо декілька разів «бійці» пропускали сильні удари, які приводили до травм.
Змагання закінчилися – прийшла пора підбивати підсумки. Збірна Київської області посіла дев’яте загальнокомандне місце, здобувши 13 золотих, 13 срібних та 11 бронзових нагород. А перемогу святкували представники Донеччини, друга – команда Києва і трійку призерів замкнула збірна Харківщини. За результатами змагань буде сформована збірна України в цій віковій групі.