Більш ніж чверть сторіччя існує дитячо-юнацький футбольний клуб “Каскад”. Заснований у 1996 році Олегом Труханом ДЮФК спочатку базувався у Славутичі, а останні дванадцять років його рідною “домівкою” стали Бровари. Виграних трофеїв та вихованців, які заявили про себе на високому рівні, за цей час вистачає. “Каскад” – чемпіон ДЮФЛУ, багаторазовий переможець чемпіонату та кубку Київської області, в його активі також – звитяги на турнірі “Шкіряний мяч”, престижних міжнародних баталіях. Засновник, президент та старший тренер ДЮФК “Каскад” Олег Трухан в інтерв’ю кореспонденту спецпроекту сайту FootBoom “Аматорський футбол” розповів про історію, сьогодення та завтрашній день свого клубу.
– Олеже Анатолійовичу, ДЮФК “Каскад” (Бровари) понад два десятиріччя – на провідних ролях у дитячо-юнацькому футболі Київщини.
– Мені приємно, що наша повсякденна робота визнана футбольною громадськістю. Нам вдалося створити потужний клуб, який займає гідне місце на футбольній мапі Київщини. У цьому заслуга багатьох людей. Всі ці роки поруч зі мною крокують два мої вірні помічники – син Богдан та Владислав Богута.
Наш клуб готує гравців для професійного футболу. Наприклад, що стосується тренувального процесу, то проходить він, зазвичай, через роботу з м’ячем та відточуванням футболістами технічних навичок. Свою діяльність “Каскад” розпочав у 1996 році у Славутичі. Це був мій особистий педагогічний проект у царині дитячо-юнацького футболу. При створенні клубу плече допомоги нам підставила Асоціація “Афганці” Чорнобиля” на чолі з Олександром Тимченком. Саме від нього і надійшла пропозиція дати клубу назву “Каскад”, на честь однойменного загону спецпризначення. У Славутичі у нас були чудові взаємовідносини з міською радою, та багаторічним мером міста Володимиром Удовиченком, керівництвом “Чорнобильської АЕС”, зокрема з головою профспілкового комітету атомної електростанції Олексієм Личем.
– Згодом “Каскад” став представляти Бровари…
– Все почалося з того, що у 2004 році я відгукнувся на пропозицію свого товариша Олега Федорчука. На той час він очолював у Броварах команду Першої ліги чемпіонату України “Нафком”. Мені запропонували тренерську посаду у Броварському училищі фізкультури, де створювалася академія футболу, тож я переїхав до міста-супутника Києва. У 2008 році заснував Броварську громадську організацію дитячо-юнацького футбольного клубу “Каскад”. Останні дванадцять років на всеукраїнських та міжнародних змаганнях ми представляємо місто Бровари. Спершу нас підтримала Броварська міська рада та її голова Ігор Сапожко.
Також підтримку надавала приватна будівельна компанія “Стандарт” (директор Геннадій Стопник), депутати Київської обласної ради Дмитро Ратніков та Олег Кищук. До речі, Олег Євгенович, який є депутатом облради нинішнього скликання, у міру своїх можливостей допомагає клубу і зараз. Не можу не згадати і приватних підприємців Ірину Мельник, Євгена Остапенка, Дмитра Мельника, компанію “Мономах” (директор Богдан Барабаш). Водночас останніми роками всі фінансові питання клубу доводиться вирішувати власними силами. На якогось “дядю” зі сторони не розраховуємо. Всі свої домашні матчі “Каскад” проводить на броварському стадіоні “Спартак”. Команди двох старших вікових груп тренуються на стадіоні МФК “Бровари”. Молодші проводять заняття на міських шкільних майданчиках.
– З ваших слів випливає, що постійних спонсорів у “Каскаду” немає?
– Це актуальна проблема для всього дитячого футболу. Спонсори та меценати чомусь десятою дорогою обминають дитячо-юнацький футбол. Заможний люд не хоче думати про підростаючу зміну. “Каскад” функціонує завдяки піклуванню батьків наших учнів. На їхні плечі лягає велике навантаження. Річ у тім, що ми регулярно стараємося набувати міжнародного досвіду, тому часто виїздимо на турніри за кордон. Через пандемію коронавірусу, на жаль, цього року наші зарубіжні поїздки скасовуються.
– 24 роки пройшло з моменту створення “Каскаду”. Які здобутки згадуються перш за все?
– За чверть сторіччя їх було багато, тож назву найпам`ятніші. У 1998 році “Каскад” (гравці 1984-1985 р.н.) переміг у популярному турнірі на призи клубу “Шкіряний м`яч”. Крім того, були багаторазовими фіналістами цього турніру. У 2003 році “каскадівці” (гравці 1988 р.н.) стали чемпіонами ДЮФЛУ у першій лізі; тричі виходили до фінального етапу чемпіонату України. Одинадцять разів тріумфували у чемпіонаті та кубку Київської області. В період з 1997 до 2004 року “Каскад” був базовим клубом юнацької збірної Київської області. Маємо хороші результати і на міжнародній арені. Торік в Данії команди різних вікових груп стали срібними і бронзовими призерами “Сup Denmark” та переможцями “Brondby Сup “.
На турнірі “Atlantic Cup”, у німецькому Гамбурзі, завоювали “золото”, “срібло” та “бронзу”. Особливо запам’яталися “Об’єднані всесвітні ігри” в Клагенфурті (Австрія) – представницький турнір, з іменитим складом учасників. Тут ми посіли п’яте місце та виграли бронзові медалі. У поєдинку за третє місце у серії пенальті обіграли сильну італійську команду.
– Хто з вихованців “Каскаду” заграв на професійному рівні?
– Двадцять чотири вихованці “Каскаду” (Славутич) у різний час грали у командах майстрів: п’ять – команди УПЛ. Пишаюсь трьома своїми вихованцями, які зодягали футболки молодіжної та юнацької збірних України. Тепер маю неабияке бажання виховати хоча б одного гравця для національної збірної України. Виокремлю таких вихованців “Каскаду”: Сергія Рожка, Дмитра Бровкіна, Юрія Бровченка, Павла Щедракова та Олександра Жабокрицького. Всі вони пограли на високому рівні. Із сучасної плеяди відзначу вісімнадцятирічного Іллю Гаджука, гравця полтавської “Ворскли” та юнацької збірної України (U-19). Ілля, до слова, вже дебютував за основний склад полтавського клубу.
– Скільки дітей наразі займається у ДЮФК “Каскад”?
– З цим питанням виникла досить непроста ситуація. За період з 1 березня до 1 червня 2020 року від нас у новостворений МФК “Бровари” перейшла велика група наших вихованців та 5 тренерів. Наразі у ДЮФК “Каскад”, із 450 гравців, лишилося близько 100, а також 3 тренери. Всі ці події відбуваються внаслідок тиску з боку органів місцевої влади. Були застосовані фінансові та адміністративні ресурси.
– Які плани у вашого клубу на сезон 2020/2021?
– Як і раніше різновікові команди “Каскаду” візьмуть участь у першій лізі ДЮФЛУ та чемпіонаті Київської області. Сподіваюсь, на фінансову допомогу Броварської міської ради командам, які презентуватимуть місто у чемпіонаті України. Зазначу, що відеоінформацію про поєдинки ДЮФК “Каскад” можна знайти на нашому клубному YouTube-каналі. Канал веде Андрій Глазков. – Ви ніколи не думали про створення на базі вихованців вашого клубу дорослої команди, яка, наприклад, могла б виступати в аматорських турнірах? – Раніше такі ідеї були. Все залежить від фінансування.
З нинішнім фінансовим становищем подібний проект втілити в реальність вкрай проблематично. – Ваші побажання юним вихованцям “Каскаду” та їхнім батькам. – Я вважаю, що в “Каскаді” ми насамперед готуємо не команду, а окремих гравців, сильних індивідуальностей, приділяємо їм максимум уваги. У подальшому вони мають продовжити свою кар’єру, і бажано на професійному рівні. Хотілося, щоб хлопці досягнули великих вершин, але при цьому залишилися нормальними людьми. Цього і бажаю вихованцям “Каскаду”. Ми рухаємося у правильному напрямку. Про що свідчить і товариський матч нашої команди проти футболістів академії донецького “Шахтаря” у січні 2020 року, який закінчився бойовою нічиєю 2:2. У цій грі “Каскад” ні в чому не поступився іменитому супернику. Батькам дітей бажаю терпіння та розуміння того, що тренерська праця не така вже й легка.
ДОВІДКА
Олег Анатолійович Трухан. Народився 15 листопада 1966 року у селі Держанівка Носівського району Чернігівської області. Уже в 13 років грав за дорослу команду в чемпіонаті району. Після школи – ПТУ -24 в Києві. Паралельно зі здобуттям “цивільної” професії Олег виступав за юнацьку команду “Старт”. Потім була служба в армії та навчання в Чернігівському державному педагогічному університеті ім. Т. Г. Шевченка (Спеціальність “Вчитель фізичного виховання). На аматорському рівні Олег Трухан пограв у командах Чернігівщини: “Буревісник”, “Хімік”, “Текстильник”. Подальшу кар’єру перекреслила важка травма отримана у 1991 році. Після цього Олег Анатолійович присвятив себе тренерській роботі: очолював юнацьку збірну Київської області та дівочі збірні Чернігівщини та Донеччини. До 1996 року (з перервою на один рік, коли увійшов до тренерського штабу “Дончанки” (Донецьк) працював з дівочими командами “Легенди” (Чернігів). Під його опікою поступово розкривали свій талант майбутні гравці національної збірної України Людмила Пекур, Ірина Зварич, Тетяна Чорна, Людмила Лемешко, Наталія Зінченко. До речі, дівоча команда “Легенди” була базовою командою збірної Чернігівської області, яка виграла перший чемпіонат України серед дівчат віком до 16 років. У 2004-2013 роках був старшим тренером відділення футболу Броварського вищого училища фізичної культури і спорту. У 1998 році Олег Трухан закінчив Вищу школу тренерів України при Національному університеті фізичного виховання та спорту і отримав спеціальність: “Тренер вищої кваліфікації з футболу”. Той випуск був останнім. Після цього тренери почали підвищувати фаховий вишкіл у Центрі ліцензування УАФ. З 1996 року тренерська діяльність Олега Трухана нерозривно пов’язана з ДЮФК “Каскад”, який він вважає однією великою сім`єю. У цьому році Олег Анатолійович святкуватиме 20-річний ювілей своєї тренерської роботи у чемпіонатах України ( 3 – молодіжних, 16 – юнацьких). В людях окрім професійних якостей Трухан цінує порядність.
Джерело: https://amateur.footboom.com/