Sport.ua напередодні Ігор в Токіо cпільно з FAVBET починає цикл матеріалів, присвячених виступу українських спортсменів на літніх Олімпійських іграх.
У другій частині історичної ретроспективи згадаємо Олімпійські ігор в Пекіні-2008, Лондоні-2012 і Ріо-де-Жанейро-2016.
Перша частина матеріалу тут.
На перших трьох літніх Олімпійських іграх у статусі незалежної команди Україна виступала успішно найперше завдяки кадровому потенціалу, вихованому в часи СРСР. Оскільки українці привозили з головних стартів чотирьохліття по декілька десятків медалей і під червоним стягом окупації, перемоги в Атланті-1996, Сіднеї-2000 та Афінах-2004 виглядали логічним продовженням традицій. Проте час минав і наприкінці першого десятиліття 2000-х наша країна вперше відправилася на Ігри з атлетами, які в основній своїй масі виховувалися в часи незалежності. Результати на трьох попередніх Олімпіадах є яскравою ілюстрацією до ефективності системи розвитку спорту в державі, починаючи з грудня 1991 року. І ті тенденції, які спостерігаються на кожних наступних Іграх, показують, наскільки стрімко ми еволюціонуємо чи навпаки, зупиняємося в розвитку.
Sport.ua згадує наші головні успіхи та невдачі на Олімпіадах у Пекіні, Лондоні та Ріо-де-Жанейро.
Головні ставки FAVBET на Олімпіаді в Токіо-2020
Пекин-2008: победы, подкорректированные допингом
Украина: 22 награды (7 золотых – 4 серебряных – 11 бронзовых), 11 место в медальном зачете
Пекін-2008: звитяги, підкориговані допінгом
Україна: 22 нагороди (7 золотих – 4 срібних – 11 бронзових), 11 місце у медальному заліку
На Ігри у Китай Україна відправилася найчисельнішим за часи незалежності складом – 243 атлети на чолі з чотириразовою олімпійською чемпіонкою Яною Клочковою, яка за станом здоров’я вийти на доріжку не змогла, але несла на церемонії відкриття Олімпіади стяг нашої держави. Медалей наша команда у Пекіні теж здобула найбільше – відразу 27. Інша річ, що відголосся допінгових історій змушували окремих наших атлетів повертати взяте шляхом омани навіть через вісім років. У підсумку сума українських нагород на пекінських Іграх зупинилася на тій же кількості, що й за підсумками Афін-2004.
Як уже згадував Sport.ua в ретроспективному матеріалі, присвяченому українським допінговим скандалам на Олімпіадах, за підсумками рейду, здійсненого Всесвітньою антидопінговою аґенцією в 2016 році, Україна втратила срібні нагороди борця вільного стилю Василя Федоришина в категорії до 60 кг і важкоатлетки Ольги Коробки (категорія понад 75 кг), а також бронзу п’ятиборки Вікторії Терещук, легкоатлета-стрибуна з жердиною Дениса Юрченка і важкоатлетки Наталії Давидової (до 69 кг).
Проте найгучніший допінговий скандал спіткав Україну безпосередньо в Пекіні. За два дні до того ми раділи найбільшому за часи незалежності успіху наших атлеток на Іграх в окремо взятому виді. Вперше в історії на вершині олімпійського п’єдесталу стояли дві представниці України. Наталія Добринська з сумою 6733 в легкоатлетичному семиборстві перемогла, а Людмила Блонська здобула срібло. Однак через два дні настало «похмілля» у вигляді позитивної допінг-проби Людмили, котра, враховуючи попередній допінговий шлейф, не лише втратила медаль, а й отримала довічну дискваліфікацію.
Наталія Добринська і Людмила Блонська стояли разом на олімпійському п’єдесталі Пекіна
Між тим, українські атлетки на двох щаблях п’єдесталу одночасно в Пекіні таки стояли. Мова про Ірину Ліщинську й Наталію Тобіас, які виграли срібло й бронзу з бігу на 800 м.
А перше українське золото тих Ігор здобули дівчата-фехтувальниці у командній першості шаблісток. Наш квартет був наймолодшим серед вісімки учасниць олімпійського турніру, а перемоги у чвертьфіналі над росіянками (45:34) і у півфіналі над американками з дворазовою олімпійською чемпіонкою Маріель Заґуніс на чолі (45:39) мали присмак сенсації. У тих боях за нашу команду поряд зі звичними Ольгою Харлан та Оленою Хомровою виступала Галина Пундик. У фіналі тренер Валерій Штурбабін вирішив замінити Галину на Ольгу Жовнір. Правда, визначальну роль у здобутті золота відіграла 17-річна Харлан, котра в особистій першості у Пекіні посіла 13-те місце. Ольга вийшла на доріжку проти лідерки китаянок Бао Ін’їн за рахунку 35:43, а після того, як суперниця нанесла ще один точний удар і довела перевагу своєї команди до 37:44, взагалі не мала права на помилку. Однак Харлан провела вісім результативних атак поспіль і принесла Україні яскраве золото.
Ольга Жовнір, Ольга Харлан, Галина Пундик і Олена Хомрова на олімпійському п’єдесталі
Не менш красиво тріумфував у Пекіні 19-річний боксер з Білгорода-Дністровського на Одещині Василь Ломаченко, котрий представляв вагову категорію до 57 кг. На Ігри Василь відправлявся в статусі чемпіона світу-2006 серед юніорів і віце-чемпіона світу-2007 серед дорослих. Саме в фінальному бою першості планети в Чикаго Ломаченко зазнав єдиної в аматорській кар’єрі поразки, причому невдача в бою з росіянином Альбертом Селімовим мала не дуже добрий присмак через дивне суддівство. Волею жеребу саме з Селімовим Ломаченко зустрівся на старті олімпійського турніру. І відбоксував так, що в росіянина не було жодного шансу. Потім Василь з легкістю пройшов узбека Баходиржона Султонова, китайця Лі Яна, турка Якупа Кіліка, а француза Гедафі Джелгіра у фіналі здолав достроково, в першому ж раунді. Не дивно, що разом із золотою медаллю Василь за підсумками змагань отримав Кубок Вела Баркера, трофей для найтехнічнішого бійця олімпійського турніру.
Василь Ломаченко
Ще одну особливу перемогу здобув стрілець із лука Віктор Рубан. Харків’янин на шляху до фіналу здолав єгиптянина Меґеда Юссефа, австралійця Майкла Нерея, поляка Яцека Проця, японця Рюїті Морію і росіянина Баїра Бадьонова. А в фіналі була звитяга над дворазовим олімпійським чемпіоном, чотириразовим чемпіоном світу Паком Гьон-Мо з Кореї, де стрільба з лука – національний вид спорту.
Віктор Рубан
Також несподіваною була й перемога майстра-кульовика Олександра Петріва у стрільбі з швидкісного пістолета з 25-метрової відстані. Ще одне золото в кульовій стрільбі Україні приніс у стрільбі з положення лежачи з пневматичної гвинтівки з 50-метрової відстані кримець Артур Айвазян. Для 35-річного спортовця то була третя Олімпіада в кар’єрі. На попередніх двох він зупинявся неподалік від п’єдесталу – п’яте і сьоме місця. На жаль, після анексії Кримського півострова в 2014 році Артур отримав російський паспорт. Але виступити за країну-окупанта на Іграх-2016 йому не дозволили.
Веслувальниця Інна Осипенко-Радомська в Афінах-2004 здобула бронзу у складі байдарки-четвірки. В Пекіні Інна виступала на байдарці-одиночці і здобула ефектну перемогу в фіналі 500-метрового спринту.
Інна Осипенко-Радомська
Серед нагород іншого достоїнства, які в Пекіні-2008 здобули українці, варто виділити бронзу гімнастки Анни Безсонової. Донька легендарного футболіста київського «Динамо» повторила своє афінське досягнення, що для цього виду спорту – явище небуденне. Впродовж двох олімпійських циклів триматися серед лідерів у художній гімнастиці здатні лише унікальні спортсменки. Вихованка Альбіни та Ірини Дерюгіних, яка за рік до того стала чемпіонкою світу в індивідуальному багатоборстві, до таких належить.
Лондон-2012: унікальна команда боксерів і непереможні веслувальниці
Україна: 20 медалей (6 – 4 – 10), 14 місце
Напередодні цієї Олімпіади скандалом відзначилися легкоатлети. Провідні спортсменки на чолі з чемпіонкою світу з потрійного стрибка Ольгою Саладухою і чемпіонкою Європи в естафеті 4х100 м Єлизаветою Бризгіною показали, в яких умовах вони до цих Ігор готуються. То був бунт проти тодішнього керівництва національної Федерації на чолі з Валерієм Борзовим, який у підсумку призвів і до відставки Валерія Пилиповича, і до зміни тренерського штабу на чолі з Валерієм Александровим. Але кадрові зміни відбудуться після Олімпіади. З якої та ж Саладуха, яка вважалася головною фавориткою змагань з потрійного стрибка, привезла бронзу. Замахнутися на нагороди вищого достоїнства Ользі тоді завадили травми – у секторі вона виступала з чисельними тейпуваннями на тілі, що підкреслювало наявність проблем зі здоров’ям наочно. Чудовий фініш Бризгіної вінчав почате Олесею Повх, Христиною Стуй і Марією Ремень і допоміг українській команді здобути ефектну бронзу в естафеті 4х100 м.
Єлизавета Бризгіна, Олеся Повх, Христина Стуй і Марина Ремень виграли бронзу в естафеті
Ще одна легкоатлетична бронза дісталася України через п’ять років після завершення лондонської Олімпіади, коли унаслідок дискваліфікації російських атлеток третіми стали дівчата, які бігли естафету 4х400 м. Таким чином, олімпійські медалі отримали Аліна Логвиненко, Ольга Земляк, Анна Рижикова (Ярощук) і Наталія Пигида, які стали четвертими в фіналі, а також Юлія Баралей, Юлія Олішевська, Дарина Приступа і Анна Тітімець, які представляли нашу команду в кваліфікаційних забігах Олімпіади-2012.
Ще одну додаткову бронзу Лондона Україна отримала в серпні 2016-го, після того, як WADA оголосила про дискваліфікацію золотої і бронзової призерок вагової категорії до 53 кг у важкій атлетиці – казахстанки Зульфії Чиншанло та молдованки Крістіни Йову. Як наслідок, на третє місце з п’ятого пересунулася одеситка Юлія Паратова.
Ці пост-фактумні здобутки частково компенсували три пов’язані з порушенням антидопінгового законодавства втрати. В України відібрали золото важкоатлета Олексія Торохтія, срібло легкоатлета-списометальника Олександра П’ятниці і бронзу важкоатлетки Юлії Калини.
Загалом на Олімпіаду в Лондон поїхало 238 спортовців. Прапор на церемонії відкриття ніс дзюдоїст Роман Гонтюк, який на попередніх двох Іграх здобував срібло і бронзу у ваговій категорії до 81 кг, а в 2012-му поступився у стартовій сутичці бразильцеві Тьяґо Каміло.
Найперше ті Ігри увійдуть до історії українського спорту завдяки блискучому виступу боксерів, які здобули п’ять медалей у семи вагових категоріях – золото Василя Ломаченка (до 60 кг) і Олександра Усика (до 91 кг), срібло Дениса Беринчика (до 64 кг), бронзу Тараса Шелестюка (до 69 кг) і Олександра Гвоздика (до 81 кг). Окрім того, чинного чемпіона світу у категорії до 75 кг Євгена Хитрова у чвертьфінальному бою з британцем Ентоні Оґоґо відверто засудили.
Чемпіон Атланти-1996 Володимир Кличко вітає з перемогою дворазового олімпіоніка Ломаченка
Ломаченко, якого впродовж усього міжолімпійського циклу активно сватали у професіонали, своє друге поспіль золото виборов дуже впевнено: Аріаса Ромеро з Домініканської республіки він двічі відправляв у нокдаун, пуерториканця Фелікса Вердехо переміг 14:9. Головного супротивника Яснієля Толедо, якого Василь побив у фіналі чемпіонату світу-2011, цього разу вихованець Анатолія Ломаченка здолав у півфіналі. З корейцем Ган Сун-Чголем у бою за золото Лома розібрався у грайливому стилі – 19:9.
Усик, який на Олімпіаді в Пекіні програв у другому колі чинному чемпіонові світу Клементе Руссо з Італії, в Лондоні з усіма основними опонентами розправився дуже красиво. У чвертьфіналі Олександр переміг 17:13 чемпіона світу-2009 Артура Бетербієва із РФ, у півфіналі здолав призера двох Євро Тервела Пулєва (21:5), а в фіналі розібрався з уже згадуваним Руссо – 14:11. Перемогу Усик, який напередодні Ігор разом зі ще кількома українськими боксерами вистриг собі на голові козацького чуба, відсвяткував виконанням гопака безпосередньо на ринзі.
Олександр Усик
Так само очікуваним, як перемоги боксерських зірок, було й золото жіночої четвірки парної в академічному веслуванні. У міжолімпійському циклі наші дівчата стали чемпіонками світу-2009, виграли бронзу світового чемпіонату-2010 і двічі тріумфували на чемпіонатах Європи. В Лондоні Катерина Тарасенко, Наталія Довгодько, Анастасія Коженкова і Яна Дементьєва суперницям шансів теж не залишили.
Красиву перемогу у веслувальному спринті під час перегонів каное-одиночок на дистанції 200 м здобув Юрій Чебан. У Пекіні-2008 Юрій на 500-метрівці здобув бронзу. А найпам’ятніша його олімпійська перемога була ще попереду. Ще одне золото здобула фехтувальниця Яна Шемякіна, яка виграла особисту першість шпажисток. У фіналі Яна перемогла чемпіонку Пекіна-2008 Брітту Гайдеманн з Німеччини.
Також за підсумками Ігор-2012 варто відзначити дублі наших легенд. Веслувальниця Інна Осипенко-Радомська виграла срібні нагороди в змаганнях байдарок-одиночок на 200 і 500 м і довела кількість особистих олімпійських медалей до чотирьох. Чемпіонка Афін-2004 Олена Костевич після безмедального Пекіна у Лондоні відзначилася бронзами в стрільбі з пневматичного пістолета з 10-ти і 25-метрової відстаней.
Ріо-де-Жанейро-2016: найгірший виступ в історії
Україна: 11 медалей (2 – 5 – 4), 31 місце
Стан української команди на попередніх Іграх став ілюстрацією до майже повної бездіяльності держави в контексті інтересів спорту в перші 20 років незалежності. Підґрунтям попередніх спортивних успіхів була інфраструктура і кадровий потенціал, залишений з часів СРСР. Однак з роками старіли не лише люди, а й доходили до занедбаного стану зали, басейни й стадіони. Більшість об’єктів, на яких готувалися, а іноді й понині готуються українські олімпійці, давно не відповідають сучасним вимогам.
Крім того, суттєво вплинули на стан багатьох наших спортсменів нові обмеження від Всесвітньої антидопінгової агенції. Заборона мельдонію означала тотальні дискваліфікації для тих, хто цей препарат продовжував вживати. Україна ж за відсутності мельдонію втратила основний відновлювальний засіб. Тодішній заступник міністра молоді і спорту, екс-легкоатлет Роман Вірастюк прямо говорив авторові цих рядків, що неможливість використання мельдонію стала одним із основних чинників, які призвели до провалу на Іграх у Ріо. І то не тому, що без заборонених препаратів ми перемагати не можемо. Просто в час, коли інші країни знайшли дозволену альтернативу відновлювальних препаратів, без яких у професійному спорті робити нічого, Україна цього зробити не змогла.
Олег Верняєв у перші миті після повернення з Ріо в Україну. Фото Павла Багмута
Як відомо, саме через підозру у вживанні мельдонію пропустить майбутню Олімпіаду в Токіо головна наша зірка Ігор у Ріо – гімнаст Олег Верняєв. У Бразилії вихованець Геннадія Сартинського здобув золото за вправи на брусах і срібло в особистому багатоборстві. Причому перед останнім видом програми Верняєв, як тоді здавалося, впевнено лідирував. Але під час виступу на перекладині, виді, який для Олега є найслабшим, наш гімнаст допустив кілька помилок, що за умови не найвищої складності програми дало суддям підстави поставити йому низькі оцінки і вивести на перше місце японську легенду – чинного олімпійського чемпіона, десятиразового чемпіона світу Кохеї Учімуру.
Друге золото Україні приніс, ставши дворазовим олімпіоніком, каноїст Юрій Чебан. Причому перемога Юрія на коронній 200-метрівці була сповнена драматизму. Він міг зовсім не потрапити до фіналу, але за повної пасивності чиновників з рідної Федерації відстояв своє законне право виступати у вирішальному заїзді самотужки. У самому ж фіналі Юрій виграв фінішний ривок в іншого вихованця української школи веслування Валентина Дем’яненка, котрий представляє Азербайджан. Підсилив ефект від перемоги Чебана зовнішній вигляд його човна, на якому був зображений козак. Також паралельно пролунала історія про те, що Юрієва мама як волонтерка допомагає українським військовим, котрі боронять наші східні кордони від російських окупантів.
Юрій Чебан
Як відомо, на ці Ігри Чебан їде у статусі головного тренера збірної України з веслування на байдарках і каное. Він сподівається, що тепер допоможе здобути олімпійські медалі підопічним.
Ще одне золото в Ріо для України цілком міг здобути борець греко-римського стилю Жан Беленюк, але чинного чемпіона світу у ваговій категорії до 87 кг у фінальній сутичці проти росіянина грузинського походження Давіта Чакветадзе засудив грузинський суддя, який живе у Росії.
Розраховував на перемогу на Олімпіаді-2016 і легкоатлет Богдан Бондаренко, чемпіон світу-2013, один із п’яти на той час спортовців за історію, якому вдалося стрибнути у висоту на 2,42 м. Проте у секторі Богдан боровся радше зі своїми травмами, ніж із суперниками. І, показавши однаковий результат з земляком Андрієм Проценком та британцем Роббі Ґрабаржем, випередив їх за кількістю спроб і здобув бронзу.
Натомість фехтувальниця Ольга Харлан у Ріо довела кількість власних олімпійських медалей до чотирьох. До командного золота в Пекіні і особистої бронзи першості шаблісток у Лондоні Ольга додала нагороди в обох цих видах на Іграх-2016. Командою разом із Аліною Комащук, Оленою Кравацькою і Оленою Вороніною Харлан тоді поступилася у фіналі росіянкам і отримала разом з дівчатами срібну нагороду. А в особистій першості Ольга стала третьою, трохи несподівано поступившись у півфіналі майбутній чемпіонці, росіянці Яні Єґорян.
Та загалом медалей у Ріо-де-Жанеро Україна здобула обмаль. Вдруге в історії наша країна залишилася без медалей у боксі. Внаслідок болючого процесу зміни поколінь від України в Ріо поїхало всього четверо боксерів-чоловіків, і всі вони програли в стартових раундах.
Справедливості заради відзначимо, що в кроці від нагород українці зупинилися ще у 18-ти видах. У нашому активі – по дев’ять четвертих і п’ятих місць. Серед «дерев’яних» медалей особливо треба відзначити олімпійського чемпіона Сіднея-2000, стрільця-стендовика Миколу Мільчева. 48-річний одесит, який був прапороносцем України на церемонії відкриття, міг здобути нагороду в скіті після 16-річної перерви, але програв у поєдинку за третє місце Абдуллаху Аль-Рашіді, кувейтцеві, який виступав під нейтральним прапором.
Додамо, що у Ріо Україна була представлена найменшою в історії кількістю учасників – 205-ма. Але хто б тоді подумав, що через п’ять років, коли відбуватиметься перенесена на рік Олімпіада в Токіо, наших учасників стане відразу на 47 менше навіть у порівнянні з цією цифрою?