24 серпня Україна святкує День незалежності! Ця дата 31 рік тому назавжди змінила нашу країну і дала новий ковток повітря тоді ще зовсім молодій, але по-справжньому європейській державі.
Не став винятком і український спорт, який після розпаду СРСР перебував в якомусь вакуумі. Багато відомих особистостей завершили свої кар’єри, хтось змінив громадянство, а хтось і зовсім не бачив для себе перспективи в цій сфері діяльності. Однак все почало повертатися на круги своя: підростало нове покоління майбутніх зірок, і в тандемі з висококласними фахівцями вони були готові підкорювати нові вершини. Попереду на наших атлетів очікував перший і найсерйозніший іспит – Олімпійські ігри. Саме після зимових Ігор в Ліллехаммері-1994 і літніх в Атланті в 1996 році про Україну дізналися у всьому світі.
У цьому матеріалі ми розповімо вам про тих людей, завдяки золотим медалям яких піднімався прапор і звучав гімн нашої країни на Олімпійських іграх, про тих, хто своєю неймовірною працею і завзятістю давав і дають мотивацію підростаючому поколінню для досягнення нових висот.
Олімпійські ігри в Ліллехаммері та Атланті відкрили нову сторінку в історії українського спорту. Загалом на даний момент Україна взяла участь в семи літніх Олімпіадах та у восьми зимових Іграх.
Ліллехаммер-1994 (Норвегія)
Оксана Баюл (фігурне катання)
На Ігри в Ліллехаммер 16-річна фігуристка їхала в статусі чемпіонки світу, проте головною фавориткою в одиночному фігурному катанні вона все одно не вважалася. Претенденткою на золото була американка Ненсі Керріган, яка і лідирувала після короткої програми. Перед довільною на тренуванні Баюл зіткнулася з німецькою фігуристкою Танею Шевченко, яка ковзаном пошкодила українці гомілку. Вихід Оксани на лід був під великим питанням, але, перемагаючи біль, українка на уколах відкатала свою програму просто блискуче. Розуміючи, що для перемоги її підопічній може не вистачити зовсім мало, тренер українки Галина Зміївська підказала Оксані ускладнити програму, додавши каскад стрибків. Ризик виправдався! Баюл виконала все чисто і емоційно.
Золото Оксани стало настільки несподіваним, що організаторам довелося на двадцять хвилин відкласти церемонію нагородження фігуристок: просто у них не знайшлося під рукою запису державного гімну України…
Потім Баюл переїхала жити в США, виступала в професіоналах. 1997 року перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вона потрапила в автомобільну аварію, після чого її судили. Українка отримала умовний термін. Оксана страждала на алкоголізм і проходила реабілітацію.
Також Баюл є дворазовою срібною призеркою чемпіонатів Європи.
Відзначимо, що в 2021 році Баюл відмовилася від українського громадянства.
Атланта-1996 (США)
В’ячеслав Олійник (греко-римська боротьба)
Перший в історії України чемпіон літніх Олімпійських ігор. Олійник завоював золото у ваговій категорії до 90 кг. Уродженець Маріуполя також двічі ставав призером чемпіонатів світу (1990 і 1994 рр.) і чемпіоном Європи-1994.
Раніше працював головним тренером маріупольського спортивного клубу «Азовмаш», а нині про його діяльність мало що відомо.
Інеса Кравець (легка атлетика, потрійний стрибок)
Легенда української та світової легкої атлетики. Уродженка Дніпра виступала в секторі для потрійного стрибка і за свою кар’єру встигла виграти два чемпіонати світу в приміщенні (1991, 1993), ЧС на відкритому стадіоні (1995), а також ставала володаркою Кубка світу (1995) і чемпіонкою Європи в приміщенні (1992). Але її головний успіх стався саме в Атланті, де вона зуміла зійти на найвищу сходинку п’єдесталу.
Відзначимо, що на чемпіонаті світу-1995 Кравець в третій спробі встановила світовий рекорд в потрійному стрибку – 15.50 м, який побили аж через 26 років на Іграх в Токіо. Досягнення українки перевершила венесуельська легкоатлетка Юлімар Рохас – 15.67 м.
Володимир Кличко (бокс)
Наш прославлений боксер їхав на Олімпіаду в США в якості срібного призера чемпіонату Європи-96. Спочатку повинен був їхати брат Володимира, Віталій Кличко, проте він здав позитивний допінг-тест і був дискваліфікований. Володимир впевнено завоював золоту медаль, ставши таким чином першим європейцем, який зумів виграти цей титул в суперважкій вазі.
Після вдалої аматорської кар’єри Кличко-молодший перейшов в професійний бокс і вже там показав свій рівень, зібравши майже всю колекцію чемпіонських поясів.
Рустам Шаріпов (спортивна гімнастика)
На той момент 25-річний гімнаст вже ставав олімпійських чемпіоном, це було в 1992 році на Іграх в Барселоні. Тоді українець завоював золоту медаль в командному заліку, виступаючи за збірну СНД. В Атланті Шаріпов став першим у вправах на паралельних брусах. Крім цього, він з українською збірною виграв командну бронзу.
Був чемпіоном світу (також в вправах на паралельних брусах) і двічі чемпіоном Європи.
Нині легенда спортивної гімнастики живе, тренує і проводить майстер-класи в США.
Лілія Подкопаєва (спортивна гімнастика)
Найтитулованіша гімнастка за всю історію незалежної України. На Іграх-1996 Подкопаєва завоювала дві золоті медалі – в багатоборстві і у вільних вправах. Один з її елементів – подвійне сальто вперед з поворотом на 180° – до нині ніхто зі спортсменів не може повторити, навіть чоловіки.
Лілія стала четвертою гімнасткою, яка виграла олімпійський титул в якості чинної чемпіонки світу, і єдиною атлеткою, яка виграла абсолютну першість без завоювання командної медалі. Вона також була останньою гімнасткою, яка виграла багатоборство і золоту медаль в окремому виді програми до американки Сімони Байлз, яка повторила цей успіх в Ріо-2016.
Катерина Серебрянська (художня гімнастика)
Єдина представниця України в художній гімнастиці, яка вигравала Олімпійські ігри (багатоборство). Також Катерина ставала чемпіонкою Європи в командній першості, абсолютною чемпіонкою світу і Європи та володаркою Кубка Європи. Має також вісім титулів чемпіонки світу, шість титулів чемпіонки Європи в окремих видах програми.
Відзначимо, що народилася Серебрянська в сім’ї майстра спорту з футболу, легендарного українського гравця Олега Серебрянського і майстра спорту (художня гімнастика) Любові Серебрянської.
Тимур Таймазов (важка атлетика)
Уродженець Північної Осетії, який проходив військову службу в Україні, де залишився після демобілізації. Був включений в збірну команду України з важкої атлетики. У 1992 році став чемпіоном Європи і срібним призером XXV Олімпійських ігор в Барселоні. У 1993 і 1994 роках завойовував золото чемпіонатів світу та Європи. В Атланті Таймазов став олімпійським чемпіоном в абсолютній першості (вага до 108 кг).
Відзначимо, що Тимур є автором 6 світових рекордів.
Його рідний брат Артур Таймазов є олімпійським чемпіоном з вільної боротьби, а також депутатом держдуми росії. Він був одним з тих, хто голосував за проведення «воєнної спецоперації» на території України.
Євген Браславец та Ігор Матвієнко (вітрильний спорт)
Українські яхтсмени, які виграли золото в класі 470.
У 2014 році після окупації Криму росією Браславец став громадянином країни-терориста і нині проживає в Сімферополі. А ось Матвієнко зайняв почесний пост президента Вітрильної Федерації Дніпра і став засновником яхт-клубу MIR.
Сідней-2000 (Австралія)
Яна Клочкова (плавання)
Найтитулованіша плавчиня в історії України. На австралійському турнірі вихованка легендарної наставниці Ніни Кожух завоювала 2 золота – на дистанціях 200 і 400 м комплексним плаванням.
У Сіднеї Яна також встановила світовий рекорд на 400 м комплексом і стала володаркою срібла на дистанції 800 м вільним стилем.
Микола Мільчев (стендова стрільба)
Є першим олімпійським чемпіоном зі стендової стрільби. У Сіднеї виграв турнір, при цьому встановивши світовий, олімпійський, європейський і національний рекорди, показавши максимально можливий результат – 150 з 150 очок (125 очок в кваліфікації і 25 очок у фіналі).
Також брав участь у Іграх в Ріо-2016, проте там посів 4 місце.
Афіни-2004 (Греція)
Валерій Гончаров (спортивна гімнастика)
Виступаючи в кваліфікації Олімпіади в трьох видах, Гончаров відібрався в фінали на паралельних брусах і поперечині. У фіналі на брусах Гончаров зміг безпомилково виконати всі складні елементи своєї програми і отримав оцінку в 9,787 бала, яка дозволила йому стати олімпійським чемпіоном. У фіналі змагань на поперечині Валерій припустився помилки на своїй «коронній» зв’язці, зірвавшись зі снаряда на перельоті «Кольмана» і зайняв 8 місце.
Відзначимо, що на показових змаганнях після одного з ЧС Валерій Гончаров був удостоєний титулу «містер Простір» за три сальто Ковача, зроблені поспіль, тільки в променях прожекторів.
Гончаров одружений на титулованій української гімнастки Ірині Яроцькій.
Юрій Нікітін (стрибки на батуті)
Завдяки своєму виступу в Афінах український батутист прославився на весь світ і набув особливої популярності в Греції: після Олімпіади він отримав звання почесного громадянина Амарусіона, а його ім’ям назвали спортивну школу в Афінах. В Україні в його честь був названий центр олімпійської підготовки в Миколаєві.
Він є першим і єдиним олімпійським чемпіоном з України в стрибках на батуті.
Олена Костевич (кульова стрільба)
У 19-річному віці виграла золоту медаль Ігор у стрільбі з пневматичного пістолета (10 м). Потім Костевич ще тричі піднімалася на п’єдестал пошани Олімпіад – дві бронзи Лондона-2012 і бронза Токіо-2020. Вона також є неодноразовою чемпіонкою світу і Європи.
Яна Клочкова (плавання)
Яна повторила свій успіх Сіднея на дистанціях 200 і 400 м комплексом, завоювавши дві золоті медалі. Після Ігор в Афінах завершила спортивну кар’єру.
Наталя Скакун (важка атлетика)
Дебютну золоту медаль великих турнірів Скакун завоювала на ЧС-2021 в Салоніках, на пам’ять про цю перемогу зробила на плечі татуювання у вигляді чорної пантери. У Афінах Наталя, незважаючи на травму спини, стала олімпійською чемпіонкою у ваговій категорії до 63 кг з сумою в 242,5 кг. У поштовху вона підняла 135 кг, встановивши новий рекорд Ігор. Їй також належить світове досягнення в 138 кг, яке вона встановила на чемпіонаті світу з важкої атлетики-2003.
Після Ігор-2004 квартиру Скакун в Чернігові пограбували і винесли всі спортивні нагороди. По завершенні спортивної кар’єри почала тренерську діяльність.
Ельбрус Тедеєв (вільна боротьба)
Вихованець осетинської школи вільної боротьби. На чемпіонаті росії серед дорослих 19-річного спортсмена помітили українські фахівці. У 1993 році на запрошення головного тренера збірної України з вільної боротьби Бориса Савлохова переїхав до Києва і прийняв українське громадянство.
Є найтитулованішим борцем вільного стилю за всю незалежність України. У Афінах Тедеєв став тріумфатором у ваговій категорії до 66 кг. Також є бронзовим призером Атланти-96 і триразовим чемпіоном світу.
Ірина Мерлені (боротьба)
Є першою і єдиною олімпійською чемпіонкою з України в жіночій боротьбі. На Іграх в Пекіні-2008 стала бронзовою призеркою, після цього завершила спортивну кар’єру. Також є триразовою чемпіонкою світу і дворазовою чемпіонкою Європи.
Пекін-2008 (Китай)
Ольга Харлан, Олена Хомрова, Галина Пундик, Ольга Жовнір (фехтування на шаблях)
Титуловані українські шаблістки, які справили фурор в командній першості, в фіналі здолавши китаянок з рахунком 45:44.
Артур Айвазян (кульова стрільба)
Виграв турнір зі стрільби з гвинтівки лежачи на відстані 50 м. З 2014 року був членом збірної росії (отримав російське громадянство після окупації Криму).
Віктор Рубан (стрільба з лука)
Єдиний в історії України олімпійський чемпіон зі стрільби з лука. Вихованець харківської школи також є призером чемпіонатів світу та Європи, переможцем I Європейських ігор в Баку.
Олександр Петрів (кульова стрільба)
Виграв пекінський турнір зі стрільби з швидкісного пістолета на відстані 25 м, встановивши олімпійський рекорд.
Почав займатися стрільбою в 6 класі, коли в тирі недалеко від школи наставник Юрій Пятков робив набір в секцію. З цього набору в стрілецькому спорті залишився лише Олександр. Шість років він тренувався у Пяткова, але в 1992 році перший тренер, який поїхав до родичів в Свердловськ, потрапив в автокатастрофу і помер від отриманих травм.
Після Олімпіади в Пекіні Петрів завершив спортивну кар’єру.
Наталя Добринська (легка атлетика, багатоборство)
Одна з двох олімпійських чемпіонок з легкої атлетики в історії незалежної України. Є автором світового рекорду в п’ятиборстві в приміщенні (5013 очок, єдина в історії, хто набрав більше 5000 очок).
На Іграх в Пекіні виграла турнір з семиборства.
Інна Осипенко-Радомська (веслування на байдарці)
Стала чемпіонкою в веслуванні на байдарці на дистанції 500 м. Також є бронзовою призеркою Афін-2004 в байдарці-четвірці і дворазовою срібною медалісткою Лондона-2012.
У 2014 році прийняла громадянство Азербайджану, якому привезла бронзу Ріо-2016.
Василь Ломаченко (бокс)
Перший боксер, після Володимира Кличка, який виграв золото Ігор в боксерському турнірі. Василь став тріумфатором у вазі до 57 кг і отримав кубок Вела Баркера, який присуджується найкращому боксеру Ігор незалежно від вагової категорії.
Лондон-2012 (Велика Британія)
Яна Шемякіна (фехтування на шпагах)
У Лондоні Яна завоювала золоту медаль в особистій першості шпажисток, перемігши у фіналі в додатковий час олімпійську чемпіонку-2008 німкеню Брітт Хайдеман з рахунком 9:8 (0:0, 3:2, 5:6, 1:0). Шемякіна – єдина в історії незалежної України олімпійська чемпіонка з фехтування в особистому заліку.
Відзначимо, що Яна після народження дівчаток-двійнят відновила кар’єру і на ЧЄ-2022 стала бронзовою призеркою в командній шпазі.
Катерина Тарасенко, Наталія Довгодько, Анастасія Коженкова, Яна Дементьєва (академічне веслування)
Виграли турнір з академічної веслування в складі парних четвірок. Відзначимо, що команда легендарного Володимира Морозова не підвела свого наставника.
Юрій Чебан (веслування на каное)
Завоював перше в історії України олімпійське золото в веслуванні на каное-одиночці (дистанція 200 м). У Пекіні-2008 став бронзовим призером турніру на дистанції 500 м. Також є дворазовим чемпіоном світу і неодноразовим призером чемпіонатів Європи.
Олександр Усик (бокс)
Став тріумфатором боксерського турніру у ваговій категорії до 91 кг. Також є чемпіоном світу і Європи. Після Ігор в Лондоні перейшов в професіонали, завоювавши титул абсолютного чемпіона світу у важкому дивізіоні, а нині є володарем майже всіх поясів (титул WBC у Тайсона Ф’юрі) в хевівейті.
Василь Ломаченко (бокс)
Повторив свій успіх чотирирічної давності, не залишивши жодного шансу опонентам у ваговій категорії до 60 кг. Потім підписав контракт з промоутерською компанією Top Rank і нині є колишнім чемпіоном світу в трьох вагових категоріях серед професіоналів.
Сочі-2014 (росія)
Віта Семеренко, Юлія Джима, Валентина Семеренко, Олена Підгрушна (біатлон)
Однією з найбільш пам’ятних для України медалей за всю історію зимових Олімпіад є золото жіночої збірної з біатлону в естафеті. Україна обійшла росію. Команда рф фінішувала другою, проте пізніше росіян все одно позбавили нагороди через допінг у Ольги Зайцевої.
Ріо-2016 (Бразилія)
Олег Верняєв (спортивна гімнастика)
Найтитулованіший гімнаст в історії незалежної України. Перший, після загиблого Олександр Береша (бронза Сіднея-2000), кому вдалося піднятися на п’єдестал пошани Олімпіади в багатоборстві. На Іграх в Бразилії Верняєв виграв фінал у вправах на паралельних брусах, а в абсолютній першості став срібним призером, поступившись легендарному японцеві Кохею Утімурі. Олег також є чемпіоном світу, Європи та Європейських ігор.
Перед Олімпіадою в Токіо у Верняева в організмі знайшли заборонений препарат мельдоній і дискваліфікували українця на 4 роки. Нині Олег старанно тренується і має намір повернутися у великий спорт. Розгляд справи Верняева відбудеться восени 2022 року. Українцю можуть скоротити термін відсторонення.
Юрій Чебан (веслування на каное)
На Іграх-2016 став дворазовим олімпійським чемпіоном, знову вигравши на дистанції 200 м в каное-одиночці.
З 1 січня 2017 року по 31 грудня 2021 року Чебан очолював збірну України з веслування на байдарках і каное.
У 2021 році збірна України з веслування на байдарках і каное була визнана найкращою командою року за версією Асоціації спортивних журналістів України.
Пхьончхан-2018 (Південна Корея)
Олександр Абраменко (фрістайл, лижна акробатика)
На Ігри в південнокорейському Пхьончхані збірна України відправила найменшу кількість спортсменів за всю свою історію – 33. Додому наші атлети повернулися з єдиною нагородою – золоту медаль завоював фрістайліст Олександр Абраменко.
У фіналі турніру з лижної акробатики Абраменко випередив китайця Цзя Цзуньяна і росіянина Іллю Бурова.
Для України ця нагорода стала історичною – першим чоловічим золотом на зимових Олімпіадах. У Пекіні-2022 Олександр не зміг повторити свій успіх, проте зумів покласти в скарбничку команди срібну медаль.
Токіо-2020 (Японія)
Жан Беленюк (греко-римська боротьба)
Єдиний спортсмен, який завоював золото для України на останніх літніх Олімпійських іграх. Неймовірний талант, який своєю працею і бажанням зробив собі ім’я в світовій боротьбі.
Українець в столиці Японії став чемпіоном у ваговій категорії до 87 кг. Він також є срібним призером Ріо-2016, дворазовим чемпіоном світу, триразовим переможцем континентальних першостей і тріумфатором II Європейських ігор.
Нині Жан роздумує про відновлення спортивної кар’єри. Також титулований борець є народним депутатом України.
За всю історію незалежної України наші спортсмени на літніх Олімпіадах завоювали 139 медалей – 35 золотих, 36 срібних і 68 бронзових. На зимових Іграх урожай нагород такий –3 золота, 2 срібла і 4 бронзи.
Незабаром на українському спортивному небосхилі засяють нові зірочки, які будуть прославляти Україну на міжнародній арені, а прапор нашої країни все частіше і частіше майорітиме на вершині Олімпу.