Саме з такою тренерською настановою на двобій брати Клички досягли світового визнання.Гість редакції Володимир Золотарьов — один з найавторитетніших фахівців в українському боксі. Більшість знає його як першого наставника братів Кличків, хоча він виховав не одне покоління зірок боксу. Серед них — чемпіонка світу та Європи Аліна Шатернікова, чемпіон Європи Володимир Вірчис та, звичайно, брати Валерій та Володимир Сидоренки.
— Володимире Олексійовичу, цього року ви відзначили важливі ювілейні дати у вашому житті — 70 років з дня народження, 55 років у боксі та 45 років у Збройних Силах. Яка дата для вас є найважливішою?
— Я акцентую увагу не на своєму 70-річному ювілеї, а на 55 роках у боксі. У 70 років людина старіє, а у 50 — як настояне вино (сміється). Словом стаєш кращим. За ці роки вдалося виховати першого олімпійського чемпіона України Володимира Кличка, чемпіонів світу Аліну Шатернікову, братів Сидоренків та інших. Спортсмени Збройних Сил України дуже добре виступали на світових рингах, і вважаю, що саме завдяки армійським спортсменам бокс у нашій країні почав розцвітати.
— Як ви стали тренером?
— У бокс потрапив через спортивну гімнастику, якою займався до чотирнадцяти років та показував хороші результати. Тренери покладали на мене великі надії, але через отриману травму — перелом руки — гімнастику довелося залишити. Спробував себе у футболі, але згодом зрозумів, що командні види спорту не для мене. Коли дізнався, що почався набір до секції з боксу, записався туди. Знаєте, свій перший бій я програв. Мабуть, це стало поштовхом до того, щоб завжди прагнути перемагати та бути першим. Також я зрозумів, що не буває перемог без програшів. З часом виробив свою методику ведення бою, щоб обіграти суперника. Зокрема моя стратегія була не наступальна, а захисна. Тобто намагався використовувати силу противника проти нього самого. Тримався більш відкритим на рингу та намагався не пропускати удари. До речі, саме з такою стратегією бою брати Клички дивували публіку та досягли світового визнання.
Багато хлопців прийшли до мене першорозрядниками, а за деякий час стали заслуженими майстрами спорту і чемпіонами світу. Мені вдалося виховати шість заслужених майстрів спорту, й не лише з України. Один із боксерів приїжджав тренуватися з Азербайджану.
Візитка співрозмовника
Володимир Олексійович Золотарьов народився 4 жовтня 1952 року. На аматорському рингу провів 300 поєдинків, здобув 250 перемог. Чемпіон та багаторазовий призер України, призер чемпіонатів СРСР, володар Кубка СРСР. На даний час Володимир Золотарьов є головним тренером ЦСК ЗС України з боксу.
Олімпійський чемпіон з боксу Володимир Кличко: «Володимир Олексійович, дав мені зрозуміти, що бокс — це важка праця, але якщо ти віддаєшся цьому на всі 100%, то досягнеш у ньому успіху».
Чемпіон світу з боксу Віталій Кличко: «Роки, які я провів під керівництвом Володимира Золотарьова, — незабутні».
Президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка: «Ім’я Володимира Золотарьова назавжди вписано золотими літерами в історію українського спорту та світового олімпійського руху».
— Як взагалі було працювати з братами Кличками?
— У 1990-х роках до нас у ЦСК першим прийшов Віталій, він збирався призиватися до війська. А його батько Володимир Родіонович відповідав за залучення фізично розвинутих призовників до армійського клубу. Згодом звернувся до нас, щоб подивилися на спортивні дані Віталія. Його батько, пам’ятаю, сказав: «Володимире Олексійовичу, зробіть з Віталія боксера». Віталій на той час займався кікбоксингом і не знав, що таке бокс. Проте нас він влаштовував. Тоді це виглядало так: мені дали мішок, а що всередині, ніхто не знав, така собі «скриня Пандори», відкривши яку світ побачив унікального боксера. Через деякий час на тренування почав ходити і його брат Володимир.
Ми відразу поставили амбітну мету — виступати на Олімпійських іграх. Так і вийшло. На Олімпіаді 1996 року в Атланті завдяки Золотарьову Володимир виборов «золото» і став кращим боксером світу. Віталій, на жаль тоді не потрапив на ці змагання через травму спини. Більшість фахівців не вірили в успіх молодшого брата, але я знав, що буде медаль. Тож відчуття гордості переповнювало всіх нас.
— Усі спортсмени з різними характерами, навіть серед братів не може бути однакових. Як ви знаходили підхід до кожного окремо?
— Віталій — це камінь! Спочатку він був дуже скромний та важко йшов на контакт, але виконував усі поставлені завдання, що і привело його до світового успіху. Проводили з ним кожен день по два-три тренування. Звичайно, йому було важко. Проте я його заспокоював: «Нічого. Не хвилюйся. Потерпи трохи, і все буде гаразд». Траплялося, що він і на тренування не приходив. Тоді я сказав Віталію таке: «Ти в армії, а тут — накази, які потрібно виконувати». Це подіяло. Він був з офіцерської сім’ї, і поняття військової дисципліни прищеплювалося з дитинства.
Володимир — більш податливий, з ним було легше працювати, але й «розсипався» він частіше. У нього важкий характер. Я сказав Віталіку, що мені самому з Володею буде складно. Старший брат дуже впливав на Володю, був для нього авторитетом і кожен раз говорив, що треба уважно слухати тренера.
— Які перспективи армійського боксу?
— Україна — це боксерська країна і має майбутнє. До речі, в листопаді відбувся чемпіонат України, і як головний тренер ЦСК ЗС України з боксу я уважно спостерігав за цими боями. Було дуже приємно, що армійські спортсмени здобули призові місця. Зокрема Валерій Харламов виборов «золото». Срібну нагороду здобув Олег Чулячеєв, а Олександр Бабич став бронзовим призером цих змагань.
— Кого ви вважаєте кращим боксером в історії?
— Мохаммед Алі — єдиний боксер, який тричі вигравав титул чемпіона світу у важкій вазі, Майк Тайсон — абсолютний чемпіон світу у важкій вазі і наймолодший боксер, який здобув чемпіонські звання за версіями WBC, WBA і IBF, та, звичайно, наші брати Клички.
Бесіду вела Катерина КЛИМЧЕНКО