У грудні 2010 року виконком ФІФА ухвалив рішення про місце проведення світових першостей 2018 та 2022 років. Перше віддали Росії (і не позбавили її права приймати чемпіонат після початку війни проти України), друге — Катару. За 12 років, що минули після того засідання, аргументи на користь близькосхідного емірату не стали зрозумілішими. Абсолютна монархія, де неприховано порушуються права людини і де більшість жителів мало цікавляться футболом, — у такій державі зберуться найкращі 32 збірні планети.
На початку листопада 2022 року колишній президент ФІФА Зепп Блаттер зізнався і в інтерв’ю Tages-Anzeiger, що вибір Катару господарем чемпіонату світу 2022 був помилкою. «Це надто маленька країна. Футбол і чемпіонат світу завеликі для них», — сказав Блаттер.
Він додав, що у 2010-му було майже узгоджено, що чемпіонат світу 2022 пройде в США. Але козирі катарців переважили…
Він додав, що у 2010-му було майже узгоджено, що чемпіонат світу 2022 пройде в США. Але козирі катарців переважили…
НВ наводить шість очевидних скандальних фактів, які підтверджують, що розіграш звання найсильнішої футбольної держави пройде не в тому місці (і не в той час).
Будівництво восьми сучасних стадіонів на пустельному півострові — заслуга сотень тисяч іноземних робітників. Люди з нетрів Індії, Бангладеш, Непалу, Філіппін та інших країн їхали на будівництво в Катар, сподіваючись заробити. Однак умови праці в еміраті найчастіше виявлялися рабськими.
За даними Amnesty International за 2013 рік, 94% робітників у Катарі були іноземцями, їх розміщували у будинках без елементарних зручностей, таких як водопровід, каналізація чи електрика. Про медичну страховку не могло бути й мови, люди часом працювали по 12 годин на день під палючим сонцем, а затримки зарплати були звичайним явищем.
У 2017—2018 роках влада Катару реформувала трудове законодавство. У країні запровадили мінімальну зарплату ($275 на місяць), мігранти отримали право змінювати місце роботи без згоди роботодавця (скасували так звану систему кафала — аналог кріпосного права), а уряд виплатив $320 млн компенсацій за недоплати іноземцям, які працювали на об’єктах ЧС-2022.
The Guardian інформувала про загибель як мінімум 6500 робітників під час будівництва стадіонів, влада Катару категорично заперечує це. «Назвіть прізвища загиблих!» — волав на нещодавній пресконференції міністр праці Алі бін Саміх аль-Маррі, повідомляв France24.
«Велика трагедія полягає в тому, що влада не змогла належним чином розслідувати причини багатьох смертей робітників, вважаючи їх „природними“, „нез’ясованими“ або „зупинками серця“, залишивши їх сім’ї без компенсації, оскільки ці причини не вважаються пов’язаними з роботою», — зазначали в Human`s Rights Watch.
2. Права жінок і ЛГБТ — тема, яка постійно спливає в дискусіях про країни Перської затоки та Аравійського півострова. У Катарі лише з 1999 року жінкам надали виборчі права. Секс і народження дитини поза шлюбом — кримінально карані. Оплата праці жінок — на 25—50% нижче, ніж чоловіків.
Гомосексуальні стосунки караються тюремним ув’язненням до семи років (незалежно від статі). Шаріат передбачає навіть смертну кару для мусульман, викритих у сексуальних зв’язках з мусульманами своєї статі, але, за даними правозахисників, ця міра у Катарі не застосовувалася.
Оргкомітет чемпіонату світу у 2020 році дозволив демонстрацію райдужних прапорів ЛГБТ на стадіонах та запевнив, що поважає принципи ФІФА щодо неприпустимості дикримінації. Але в листопаді 2022 року офіційний посол ЧС, колишній футболіст катарської збірної Халед Салман зганьбився в інтерв’ю ZDF. За його словами, уболівальників-геїв, які приїхали на чемпіонат, «можуть побачити діти». «Вони (ЛГБТ+ фани — ред.) повинні прийняти наші правила. Гомосексуальність — це харам (щось неприпустиме в ісламі — ред.). Це ментальне порушення».
Після цих слів представник оргкомітету втрутився і став вимагати, щоб німецькі журналісти припинили зйомку.
3. Критика еміра в Катарі законодавчо заборонена, опозиційної преси як такої в країні немає. Натомість є бажання влади показати себе та країну у кращому вигляді. Для цього, як повідомив офіційний сайт турніру, було відібрано 400 «фан-лідерів» із 60 країн для «збирання інформації від уболівальників, досліджень, створення контенту та розповсюдження повідомлень».
Daily Mail писала, що «фан-лідери» мали розміщувати в соцмережах схвальні пости про підготовку до чемпіонату та надавати скриншоти оргкомітетові. У ЗМІ зазначали, що за це їм оплачували перельоти, проживання та дарували квитки на ігри; організатори заперечували оплату блогерів.
Одночас іноземні журналісти, які прибули до Катару, вже зіткнулися з перешкодами. Звичайне включення данських телевізійників з Дохи було грубо перервано сек’юріті.
«Перед нами потім перепросили, — написав кореспондент Расмус Тангольдт. — Але чи не станеться подібне з іншими медіа?»
4. Чемпіонат світу проходить узимку. Завжди, починаючи з 1930 року, його проводили, коли у Північній півкулі було літо. Зараз про такі атрибути вболівання, як фан-зони на свіжому повітрі, шанувальникам футболу в Європі варто забути.
У червні-липні проводити матчі в Катарі, навіть з урахуванням встановлених на стадіонах систем кондиціювання, неможливо: денна температура сягає 50 °C. У листопаді-грудні очікується від 20 до 30 градусів.
Такі терміни проведення турніру вдарили по футболістах. Європейські чемпіонати, де грають провідні спортсмени, довелося перервати. На підготовку до ЧС 2022 у збірних було лише кілька днів (а не три-чотири тижні, як зазвичай).
5. Як зазначає The Athletic, по суті, всі 64 матчі будуть зіграні в одному місті — Досі. Лусаїл, Ель-Вакра та Ер-Раян — передмістя, тільки Ель-Хаур розташований за 50 км. Це означає неминучі транспортні проблеми, особливо у перші два тижні чемпіонату, констатує видання. Країну з населенням менше 3 млн осіб відвідає щонайменше мільйон туристів.
Три гілки столичного метро, очевидно, не впораються із пасажиропотоком. Організатори вже заявили, що використають 3800 автобусів та електробусів для розвезення фанів на стадіони та у фан-зони, але в кожен поміститься не більше 40 пасажирів.
Проблема № 2 — стюарди. У Катарі ніколи не стикалися із необхідністю контролювати десятки тисяч фанів в одній локації.
Зрештою, розміщення приїжджих. Місць у готелях катастрофічно не вистачає, ціни захмарні. Бюджетний варіант — намет за 1450 доларів на сім ночей, душ і туалет — на вулиці.
Багато британських фанів, за даними ЗМІ, вирішили зупинитися в сусідніх країнах (ОАЕ, Бахрейн), а до Катару прилітати тільки на матчі.
6. Збірна Катару ніколи не пробивалася до фінальної стадії чемпіонатів світу, єдиний успіх за всю історію — виграш титулу чемпіонів Азії 2019 року. Право проводити чемпіонат, утім, катарці здобули з першої спроби.
І раніше світові першості часом віддавали країнам, де футбол не є спортом номер один (Швеція, США…) Але там все ж був пристойний інтерес до цієї гри і чимала вболівальницька база.
«У країні розміром із Косово та з меншою кількістю жителів, ніж у Берліні, тепер є вісім ультрасучасних стадіонів з кондиціонерами. Але немає фан-культури, яка могла б мати з цього зиск. Найчастіше на матчі катарської ліги не приходить навіть 1000 глядачів. У Катарі футбол — непопулярний вид спорту навіть на аматорському рівні, а у дівчат практично немає можливості побуцкати м’яч», — написав у своїй колонці директор Євро 2024, чемпіон світу 2014 Філіпп Лам, його цитує Трибуна.
За його словами, на Близькому Сході та в арабомовному світі загалом чимало країн із футбольними традиціями, де можна було б створити гідну атмосферу для змагань такого рівня. Катар і близько не можна порівняти з Марокко чи Алжиром.
