Англійська газета The Sun на своїй першій шпальті опублікувала велику статтю, присвячену ультрас київського футбольного клубу “Арсенал”.
OBOZREVATEL пропонує своїм читачам переклад матеріалу, в якому англійці захоплюються сміливістю наших співвітчизників, які стали на захист батьківщини.
“Вони залишили вдома свої футбольні майки і фаєри, і тепер одягнені в камуфляж, а озброєні кулеметами та ракетними установками “Джавелін”. Ультрас, основна когорта яких представляла київський “Арсенал”, що не має відношення до їхнього лондонського тезки, сформували власну бойову одиницю і борються на передовий проти окупаційних військ Володимира Путіна.
Картини графіті на вулицях Києва говорять про їхню місію – “Арсенал проти путінізму”.
На передовій до них приєдналися й інші футбольні хулігани, у тому числі ті, хто перебрався до України з путінської маріонеткової держави Білорусь. Група сформувала свою власну армію добровольців із гордих молодчиків, відому як “загін Кайфарики”.
“Україна буде вільною. Перемога буде за нами, тому що ми готові битися до кінця. День за днем бійці київського “Арсеналу” роблять свій внесок у звільнення нашої землі від фашистських орків”, — каже один із уболівальників.
На фотографіях видно, як хлопці у пікселі тренуються із такою зброєю, як снайперські гвинтівки, міномети та “Джавеліни” західного виробництва.
Оскільки всі київські ультрас перебувають на передовій, борючись з агресором, The Sun поговорила з тими, хто залишився вдома, допомагаючи їм із постачанням.
“Ми працюємо весь день і щодня, і ми продовжуватимемо працювати до перемоги”, – сказав один з них.
Загін пишається тим, що є єдиним антифашистським хуліганським угрупуванням в Україні. З початком війни вони стали частиною територіальних сил оборони України, добровольчого військового резерву країни.
Шалені фанати футболу завжди вважалися одним із найстрашніших угруповань у Східній Європі. Хулігани у Східній Європі часто асоціюються з націоналізмом із вкрай правими поглядами, але це не стосується тих, хто підтримує київський “Арсенал”.
Вони пишаються тим, що є антирасистами і найбільше люблять битися з ультранаціоналістами та неонацистами.
Перший фанклуб київського “Арсенал” був створений близько 15 років тому. Це столична команда, головним суперником якої було київське “Динамо”.
“Динамо” часто асоціюється з ультраправою політикою та націоналізмом, що ще більше підживлювало прогресивніший ухил “Арсеналу”.
Перша команда київського “Арсеналу” була розпущена через фінансові проблеми, але її юнацькі команди продовжували брати участь у міських змаганнях.
На війні фанати клубу втратили свого улюбленого лідера Юрія Самойленка. Юрій загинув під час бою у Харкові. Про нього всі відгукувалися, як про “сильну і шляхетну людину”.
Він був тією рушійною силою, яка привела їх у бій, аби захистити Україну. Юрій згуртував своїх товаришів проти безжального вторгнення Росії.
Приблизно у 2013 році клуб оголосив про банкрутство, після чого зникли й найкривавіші бої проти вболівальників київського “Динамо”.
Але через рік Путін окупував Крим, і Юрій вирішив спрямувати свою агресію на ворога, який представляв набагато зловіснішу загрозу.
Його загартовані приятелі пішли за ним — і тепер хулігани ухиляються від куль, а не кулаків.
“Дев’ять років тому почалися зіткнення. Наше суспільство тоді згуртувалося, щоб протистояти президенту Януковичу, який намагався скопіювати російську авторитарну модель в Україні. Наша команда брала активну участь у протистоянні псам цього режиму з перших днів. Як виявилося, це був лише початок великих випробувань для нашої країни. Багато води витекло з того часу, але прагнення українського народу до свободи залишилося незмінним”, – цитує The Sun одного з фанів.
На межі повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року хулігани першими стали до зброї, патрулюючи околиці Києва. Поступово їхня чисельність зростала, залучаючи дедалі більше бійців з України та Білорусії. Цей різношерстий союз зрештою сформував “загін Кайфарики” .
Добровольче формування, зараховане в ТрО, зрештою попрямувало на Схід, де відбувалися найважчі бої.
Під час свого першого розгортання гурт успішно виконав завдання під Бородянкою. 10 вересня загін “Кайфарики” відіграв вирішальну роль у харківському контрнаступі.
Юрій Самойленко був одним із перших, хто вів своїх людей в атаку. 35-річний чоловік отримав смертельне поранення під час кровопролитного бою у Балаклії.
“Юрій Янов Самойленко був давнім учасником антифашистського руху. Він був розумним і спокійним командиром. Його завжди пам’ятатимуть як героя та хороброго товариша”, – згадує один із побратимів загиблого героя, у якого залишилася дочка.
Незважаючи на смерть свого загиблого лідера, загін Кайфаріки продовжує боротися, поки вирує війна. Вони є частиною альянсу, відомого як комітет опору, і отримують велику підтримку від Колективу солідарності.
Група розпочала свою великомасштабну діяльність у червні 2022 року та побудувала величезну мережу. Представник Колективу солідарності зізнався The Sun, що вони продовжуватимуть підтримувати солдатів, доки війна не закінчиться.
“Ситуація з війною для нас означала, що ми домовилися про спільну роботу в довгостроковій перспективі. Ця війна буде довгою, і будь-який контрнаступ означатиме великі втрати. Ми підтримуємо невелику кількість військових у порівнянні з усім українським опором, підвищуючи шанси кожного з них на виживання та здатність ефективно боротися”, – наголосив прессекретар організації.
Крім “Кайфариків”, Колектив солідарності допомагає військовим з різних підрозділів, які мають досвід антиавторитарної активності.
Вони підтримують українські війська за трьома напрямками.
По-перше, це налагодження зв’язків між місцевими профспілками, громадськими організаціями в Україні та за кордоном для організації допомоги українцям, які постраждали від війни.
По-друге, це військова підтримка, яку вони надали понад 100 товаришам із українського опору.
І, по-третє, це спілкування, яке полягало в організації акцій солідарності по всій Європі і не тільки.
“Війна триватиме кілька років і нам знадобиться вся можлива підтримка, щоб довести її до перемоги. Але ми працюємо весь день і кожен день, щоб це сталося, і ми продовжуватимемо працювати до перемоги”, – підсумували у Колективі солідарності.