25 років тому, 5 грудня 1998-го, українська легенда надважкої ваги Володимир Кличко програв уперше у своїй професійній кар’єрі. Причому сталося це у Києві, у першому поєдинку Доктора “Сталевий молот” перед своєю публікою. А кривдником майбутнього чемпіона за трьома основними версіями виявилася маловідомий американець Росс П’юрітті.
Як пізніше зізнавався Віталій Кличко, саме вони із Володимиром виступили ініціаторами вечора боксу у столичному Палаці спорту. До цього брати легко перемагали всіх у Німеччині, де знаходилася їхня промоутерська компанія. Але дуже хотіли виступити перед своїми земляками.
“Ми хотіли провести наші поєдинки у Києві, щоб показати інтерес до професійного боксу серед українців. Крім того, багато хто бачив бокс лише по телебаченню і навіть поняття не мали, наскільки це чудове шоу. Головна різниця між професійним та аматорським полягає в тому, що профібокс – це синтез шоу та спорту. Я вважаю, що лише завдяки цьому синтезу до нього існує такий інтерес”, – наголошував майбутній мер Києва.
З січня по листопад 1998 року Кличко-молодший провів вісім поєдинків і переміг у всіх. А в бою з американцем Маркусом Макінтайром (15-1), який завершився нокаутом у 3-му раунді, Володимир виборов титул міжнародного чемпіона за версією WBC.
Перед зустріччю з П’юрітті в Києві рекорд Кличка був бездоганним – 24 перемоги у 24 боях та 22 – нокаутом. Олімпійський чемпіон 1996 року виглядав дуже потужно, проте лише п’ять його боїв тривали довше трьох раундів і один дотягнув до 8-ї трихвилинки. Тож досвіду довгих поєдинків у висхідної зірки не було.
П’юрітті в свою чергу був типовим джорніменом. І хоч у його послужному списку значилося 24 перемоги при 13 поразках, у рингу протистояв багатьом знаменитостям – Ларрі Холмсу та Крісу Берду, Хасіму Рахману та Корі Сандерсу. Поєдинок із Володимиром відбувся за два тижні до 32-річчя Росса. І хоч американець був технічно слабший за українця, він не поступався йому в розмаху рук, виявився майже на 10 кг важчим і мав багатий досвід, якого ще не діставало Кличка.
Того дня, 5 грудня, Володимир вийшов у ринг київського Палацу спорту із настроєм нокаутувати супротивника перед своєю публікою. Тому з першого раунду взяв дуже високий темп, а П’юрітті намагався ховатися за надійним захистом і не робити зайвих рухів, щоб не втрачати сили раніше.
Декілька разів Кличку-молодшому вдалося потрясти американця своїми ударами, в якийсь момент здалося, що голова П’юрітті практично бовтається – ще трохи й українець досягне свого. Однак Рос показав дивовижну здатність терпіти і витримувати важкі удари суперника.
У восьмому раунді Кличко став повільнішим і навіть пропустив двієчку в корпус. Його ноги почали втомлюватися та відключатися, але ще якийсь час продовжував вести бій завдяки своїй агресії. Неприємний дзвіночок для Володимира пролунав у дев’ятому раунді, коли в американця пройшла комбінація, яка вразила українця, але він не зумів розвинути свій успіх.
“Мені потрібно було прислухатися до себе і до порад мого кута… Натомість я слухав глядачів. Я недооцінив свого супротивника з самого початку, і це було величезною помилкою. Після перегляду записів його боїв, я був упевнений, що з легкістю поб’ю його і відправлю в нокаут не пізніше шостого-сьомого раунду… У мене було величезне бажання перемогти. Я продовжував боксувати до кінця. Я переступав через біль, через “не можу”, але був абсолютно знесилений”, – згадував Володимир.
У 10-й трихвилинці втома Кличка була помітною неозброєним оком і американець активізувався максимально. Українець пропускав дедалі частіше, на останній хвилині раунду українець двічі опинився на настилі рингу. Але якщо вперше рефері не побачив підстав відкрити рахунок, то вдруге Володимиру не вдалося уникнути нокдауна, а від програшу його врятував гонг на перерву. Але це була лише відстрочка.
П’юрітті продовжував наступати на молодого суперника і під час затяжної атаки Росса в 11-му раунді тренер Кличка Фрітц Здунек вибіг на ринг і буквально став між боксерами, тим самим зупинивши поєдинок. І хтозна, можливо, зберіг здоров’я майбутньому чемпіону. А американець сенсаційно переміг технічним нокаутом.
“Я хотів вразити київську публіку, але в мене не було належної концентрації. Я не підготувався до бою фізично та психологічно, як слід, і в результаті просто розтратив усі сили. Я був нахабним та самовпевненим 22-річним боксером, відчував себе непереможним і вважав себе непереможним. , Що зі мною нічого не може статися. Ось і заплатив за це високу ціну”, – зізнавався пізніше Володимир.
“Який був план? Уникати нокауту та спробувати перемогти. Він вигравав кожен раунд до 11-го. Я робив зовсім небагато, просто отримував удари, бо моя форма залишала бажати кращого. По суті, він мене бив доти, доки не втомився…”, – розповів Росс П’юрітті.
Віталій Кличко також вважав, що його брат програв через психологію: “Перед боєм я був абсолютно впевнений у тому, що Володимир переможе. Я ґрунтувався на його чудовій готовності. Він спарингував з дуже хорошими партнерами, проходив усю дистанцію у високому темпі, включаючи спаринги по 12 раундів. Він чудово виглядав на тренуваннях. За ним взагалі ніхто не міг потрапити. Все було чудово в період підготовки. Я думаю, головна помилка криється в психології”.
До речі, Кличко-старший також боксував 5 грудня 1998 року у Києві, захищаючи титул чемпіона Європи за версією EBU. І був такий злий через поразку брата, що з перших секунд бою буквально бив італійця Франческо Спінеллі, який мав 19 перемог при 4 поразках. У результаті рефері був змушений зупинити бій уже в 1-му раунді, а Спінеллі завершив спортивну кар’єру.
Через три роки Віталій помстився і П’юрітті, який відмовлявся провести реванш із молодшим братом. Українець виграв технічним нокаутом у 11 раунді. І загалом американець не використав шансу перезапустити свою кар’єру після сенсаційної перемоги над Володимиром. І у 2007 році завершив кар’єру вже з 20 поразками у пасиві.
Якийсь час “Бос” із залізним підборіддям, як називали П’юрітті, тренував боксерів-аматорів, навіть попрацював із чемпіоном “Золотої рукавички” Чарльзом Еллісом, який провів коротку, але вибухову професійну кар’єру. Потім влаштувався в Канзасі зі своєю дружиною Твілою і п’ятьма дітьми і продавав автомобілі Lexus в Вічіто.
А ось Володимир відійшов від своєї першої поразки, зізнаючись, що багато чому навчився у тому бою. Він став чемпіоном світу у суперважкій вазі за трьома основними версіями, але більше ніколи не боксував в Україні.
