Нещодавно, Кирило Шевченко повідомив, що він йде із посади президента Федерації боксу України, після цієї заяви у боксерської спільноти з’явилось чимало запитань, чому так сталося, адже, його підтримували більшість обласних осередків ФБУ. Тож, пресслужба Федерації боксу України поспілкувалась із Кирилом Шевченком для того, щоб отримати більш розширені відповіді на найбільш хвилюючі питання.
Кирило Валерійовичу, Ви очолювали Федерацію боксу України неповних два роки замість 4-х, розкажіть, чому саме зараз в олімпійський рік Ви вирішили залишити цю посаду та як це вплине на роботу федерації, спортсменів, тренерів та колектив ФБУ?
Я вже сказав це всім відкрито, і повторюся – у зв’язку з моїм оточенням, не повʼязаним із Федерацією боксу України, на мене і головне на федерацію чиниться великий тиск. Я не можу підставляти організацію та людей, нікого не підставляв і не буду, це головна причина мого відходу. Не маю права підставляти людей, через мої особисті проблеми.
Ситуація справді тяжка, це все політичні ігри, адже Продивус та його прибічники всіма шляхами намагається повернутися до влади тому, якби через це все увесь колектив ФБУ не був ударом, я б звісно допрацював до Олімпіади як мінімум.
Хоч я вже не є президентом, проте коли я буду мати час, можу висловити власну думку з приводу підготовки, чи роботи збірних та самої ФБУ. Адже федерація працює згідно плану, який був затверджений мною як презедентом ФБУ, коли я був на посаді. Звісно, по можливості, на правах консультанта я буду допомагати як можу, адже колектив мені довіряє.
Тому я дякую колективу за довіру, буду намагатися знаходити час, щоб бути корисним. Колектив залишився, все працює, виконує обов’язки перший віцепрезидент ФБУ, який з перших днів і до сьогодні був з нами в перших рядах і далі підтримуватиме колектив і те, заради чого ми всі об’єдналися. Сьогодні колектив сильний, усі мають одну спільну позицію – підняття та розвиток Українського боксу, який знищувався з 2014 року, перемоги на міжнародній арені та нашої країни у війні. Усі залишаються працювати як і працювали, для колективу нічого не зміниться.
Що дуже важливо і приємно, що кожен президент обласної організації, яка з нами, зробив великий внесок у війні з російським агресором. Хтось воював і досі воює періодично, хтось допомагає та надає гуманітарну допомогу, хтось забрав боксерів, хлопців та людей до себе у безпечні умови та місця. У період війни нас згуртував не лише бокс, а й патріотична позиція. На жаль, це стосується не всіх обласних федерацій, але всім нам зрозуміло, чому так вони діють.
Впевнений, всі це розуміють і всьому свій час. Я вважаю, що свою місію виконав, все, що міг зробити – витратив купу часу, грошей, нервів і здоров’я, при цьому ще обливають брудом деякі люди, які самі нічого не зробили для боксу. Є такий розумний вислів: Не суди про людину, не пройшовши шлях у його черевиках.
Ваше несподіване рішення занепокоїло багатьох людей, чи можуть цю ситуацію використати ті люди, які від початку не підтримували новостворену ФБУ та хто це може бути?
Ну це зрозуміло хто, люди, які з Продивусом, які як і він, тільки казки та обіцянки розповідають і як у мультику про “Мауглі”, тигру Шерхану гієни підгавкують. Я тепер не офіційна особа, тому тепер можу говорити що завгодно, хоч і раніше не мовчав.
Бачив коментарі васалів Шерхана (Продивуса) – «великого» тренера Лоївського, до речі, якого я його поважав і був з ним у дружніх відносинах до його істинного прояву і висловлювань. А також, «великого» президента федерації боксу Києва – Негоди, який завдяки мені взагалі з’явився в боксі, отримав готову федерацію, під яку зараз збирає гроші. А його результати команди на чемпіонаті України – жодного чемпіона, ми спеціально сказали допустити 40 боксерів з Києва, результати видно, особливо на міжнародній арені.
Крім того, Пашу Мічковського (бронзовий призер ЧУ-2023) фінансую я особисто і хлопець росте, вже в Болгарії ми бачимо результат (Павло став срібним призером турніру “Странджа”). Жінки у Києві у нас завжди були в лідерах, це лише завдяки тренеру Володимиру Богатиренку, але під керівництвом Негоди й тут уже все не так солодко. Знаєте, ще дуже багато залежить від позитивної енергії людини, від її душі, чистих думок та правильних справ. Просто є дійсно ті, хто живе боксом і є лідером, а ті, хто його використовує у своїх особистих цілях, це стосується і тренерів, і президентів федерацій.
У нашій Українській боксерській родині всі все про кожного знають, а тим більше побачили кожного зсередини з початком війни, хто він, з ким і де, Слава Богу за це. Я теж зробив багато помилок, за них відповідаю і відповідатиму сам. Але все ж, думаю, що я і наша команда зробили за ці неповні два роки дуже багато і головне, не враховуючи «гієн», у нас дуже хороший колектив, згуртований головним завданням, яке ми виконали – прибрали людей, які жили за рахунок боксу та руйнують його Чого ж вони рвуться назад сьогодні? Гроші, влада, політика, піар, статус – ось що їм треба. А я йшов лише шляхом справедливості та заради розвитку боксу, бо це моє життя, а не через владу в боксі та нашій державі, в якої вони теж крадуть гроші, у той час коли країна у війні!
На останок, хотілось би поцікавитись, які у Вас плани на майбутнє, чим далі будете займатись?
Чесно кажучи, мені відразу запропонували одну серйозну посаду, я зараз у роздумах над цим. Ну а взагалі, нарешті займуся своїм бізнесом, здоров’ям та особистим життям. Іще хочу відпочити від цих інтриг, тисяч смс і дзвінків, постійних прохань і дуже рідкісних подяк від людей, за те добро і допомогу, яка їм була надана. Я всеодно продовжую робити все, що в моїх силах для розвитку українського боксу та перемоги України. Дякую всім за підтримку та допомогу протягом цього періоду, бажаю кожному здоров’я та удачі. Бажаю нашій команді гарних результатів на ліцензійних турнірах та на Олімпійських іграх влітку у Парижі.