Фігуристи Софія Голіченко та Артем Даренський втретє поспіль стали чемпіонами України серед спортивних пар. Дует завоював титул на національній першості, що відбулася в Богуславі наприкінці сезону 2023/24.
Уже вдруге з початку повномасштабного вторгнення Росії турнір проходив у нетиповий час: у квітні. Усього за два тижні до нього Голіченко й Даренський виступали на чемпіонаті світу в канадському Монреалі, де стали єдиними представниками України, які відібралися до довільної програми. У підсумку Софія й Артем посіли там 17-те місце, показавши найкращий результат збірної в парах за 15 років.
“Просто на характері”: як виступила пара
Після чемпіонату світу Голіченко й Даренський повернулися до Дніпра, але повноцінного відпочинку й підготовки до національної першості не мали. Вплинула й тривала дорога, й те, що напередодні чемпіонату України зламалася машина, на якій фігуристи мали їхати до Богуслава. Через це пара втратила ще три дні потенційних тренувань і до ранку першого дня змагань планувала катати програму лише з подвійними елементами.“Ми взагалі не робили нічого з потрійних з чемпіонату світу”, — зізналася Софія в коментарі Суспільне Спорт. Цим фігуристи пояснили й нетипову помилку, якої вони припустилися на потрійному викиді в короткій програмі: Голіченко вперше за сезон впала на приземленні.
“Нічого страшного, — відреагував на це Артем. — Збирали прокат не для себе, а для людей. Просто на характері [виступили]”.
Фігуристи визнали, що фізично було важко й через затримку змагань на майже півтори години, повʼязану з повітряною тривогою. “Але якщо катаєш для людей, на мотивації, емоціях [усе виходить], — додав Артем. — Якась же дисципліна лишилася з чемпіонату світу. Це не прям приїхали — і форми немає. Вона поступово зникала, але щось лишилося”.
На запитання, чому, попри логістичні труднощі, Голіченко й Даренський усе ж вирішили виступати на чемпіонаті України, Артем відповів: “У нас є наказ Міністерства спорту, тобто це треба [виконувати]. Плюс скільки ми виступали на змаганнях за межами нашої країни? Все ж таки треба й у нас виступити, щоб надихати людей. У нас був план їхати з подвійними, але люди ж хочуть побачити потрійні, тому наважилися й на це”.
Важливим фактором фігуристи також назвали шанс завоювати ще один титул чемпіонів України. У попередніх двох сезонах вони здобували “золото”, хоч і не мали конкуренції. Цього разу Софія й Артем мали беззаперечну перевагу над іншими двома парами й за підсумком двох прокатів посіли перше місце.
Як Голіченко та Даренський виступають на чемпіонатах України
- 2017/18: Даренський у парі з Софією Нестеровою — “золото”
- 2018/19: Даренський з Нестеровою — “золото”, Голіченко з Іваном Павловим — “бронза”
- 2019/20: Даренський з Нестеровою — “бронза”
- 2020/21: “срібло” — дебютний ЧУ Голіченко й Даренського в парі
- 2021/22: “золото”
- 2022/23: “золото”
- 2023/24: “золото”
Софія Голіченко та Артем Даренський на чемпіонаті України-2023/24 з фігурного катання. УФФК/Дмитро Путінцев“Є плани зробити потужний сезон”: про подальшу підготовку та міжсезоння
Під керівництвом тренера Ігоря Марченка, з яким фігуристи розпочали співпрацю у 2023-му, пара планує ґрунтовно підготуватися до наступного сезону: оновити хореографію та ускладнити елементи, аби отримувати вищі бали від суддів за компоненти й виконання.
“Будемо змінювати довільну програму. Це точно, — ділиться Голіченко. — Можливо, щось з контенту ускладнюватимемо. Будуть змінюватися правила: треба стежити за цим”.
“Не анонсуватимемо, як ГУР, — жартує Даренський. — Щось зміниться, і є плани зробити потужний сезон. Не можу обіцяти…” “…Але будемо намагатися”, — продовжує його думку Софія.
“Зміна програми — це лише один крок, — пояснює Артем. — Коли дізнаємося календар сезону, будемо більше планувати. Є сили й бажання ускладнювати елементи, чистіше катати. Плани планами, але треба в секреті дещо тримати”.
Паралельно з фігурним катанням Даренський продовжує займатися мініфутболом і брати участь у благодійних матчах за команду “Сокіл”. Зізнається, що поєднувати два види спорту впродовж міжсезоння буде складно, особливо зважаючи на те, що до його справ додалося й тренерство. Проте кидати футбол не збирається й каже, що гра допомагає йому в фізичній підготовці.
“Коли почалася повномасштабна війна, половина команди пішла на фронт. [У складі] є люди, які [досі служать], приїжджають і грають, як-от наш колишній капітан. У нас зараз два склади: ми граємо третю й четверту ліги, збираємо кошти для військових. Глядачі приходять, донатять. Узимку я не грав: була підготовка до чемпіонату Європи. Але навіть без мене вони стали фіналістами Кубка Дніпра. Команда досить позитивна, є навіть молоді таланти. Але головні цілі — грати, щоб люди бачили, що в нас є мініфутбол, і збирати кошти”.
