Першою радянською олімпійською чемпіонкою зі спортивної гімнастики стала українка єврейського походження Марія Гороховська. 1952 року, коли СРСР дебютували на Іграх у Гельсінкі, уродженка Євпаторії, виявилася першою абсолютною чемпіонкою в особистій першості в історії Олімпіад, а також єдиною жінкою, яка виграла відразу сім нагород на одних ОІ – дві золоті та п’ять срібних.
OBOZ.UA згадав історію легендарної спортсменки, яка пережила блокаду Ленінграда і вже у зрілому віці залишила Союз та переїхала на батьківщину своїх предків до Ізраїлю. До того ж, Гороховська і сьогодні залишається найстарішою з усіх абсолютних олімпійських чемпіонок, виборовши це звання за три місяці до свого 31-річчя.
Марія Кіндратівна Гороховська народилася в Євпаторії 17 жовтня 1921 року, де почала займатися спортом і в результаті вступила до технікуму Феодосії фізкультури.
У 1941 році Марія вирішила продовжити свою освіту і поїхала вступати до Ленінградського інституту фізичної культури. Там гімнастка зустріла Другу світову війну. Вдень вона працювала медсестрою у військовому шпиталі, а ночі проводила на дахах разом із пожежниками, туша вогонь після німецьких запальних бомб.
Дійшло до того, що в стані крайнього виснаження Гороховську вивезли до Казахстану і дивом урятували. Але й у Казахстані, тільки-но ставши на ноги, дівчина знайшла собі роботу в сільському господарстві і пропадала там від зорі до зорі.
На жаль, отець Марії, Кіндратій Мефодійович, не пережив війну. Під час окупації німцями Євпаторії його розстріляли разом із іншими євреями міста. А брат Павло загинув на фронті.
Після війни Марія повернулася до Ленінграда, де таки закінчила місцевий інститут фізичної культури імені Лесгофта. Паралельно тренувалася на кафедрі ЛДІФК та виступала за СК “Буревісник”. А потім повернулася до України, де до 1954 року виступала за харківський спортивний клуб “Будівельник”.
Свій перший чемпіонат СРСР зі спортивної гімнастики Марія виграла у 1948 році у віці 27 років. І згодом ще 10 разів піднімалася на п’єдестал всесоюзних змагань, причому двічі – в абсолютній першості.
Коли Союз вперше заявився на Олімпійські ігри, Марії Гороховській було вже 30, проте радянська збірна могла багато втратити без такої спортсменки. 1952 року кримчанка поїхала до Фінляндії і стала зіркою гімнастичних змагань.
У Гельсінкі вперше в історії олімпійських турнірів із гімнастики розігрувався титул абсолютної чемпіонки. У змаганнях на всіх чотирьох індивідуальних снарядах Гороховська фінішувала другою, але стабільність дозволила їй випередити іншу українку, Ніну Бочарову, та виграти золоту медаль. Також Марія стала чемпіонкою Олімпійських ігор у командних змаганнях.
До 2021 року зі своїми 7 нагородами Гельсінкі-1952 Гороховська залишалася володаркою найбільшої кількості медалей, завойованих жінкою на Олімпіаді. А в Токіо її досягнення вдалося повторити австралійці Еммі Маккеон.
Виступивши ще на чемпіонаті світу в 1954 році, де вдалося виграти “золото” у командній першості та “бронзу” у вільних вправах, Гороховська завершила кар’єру спортсменки. Але залишилася в гімнастці і стала суддею.
У 70-х Гороховська повернулася до рідної Євпаторії. У Криму вона працювала там дитячим тренером та викладала у Євпаторійському технікумі фізкультури. Дочка Галина пішла стопами своєї мами до гімнастики і хоч не добилася таких титулів, отримала звання майстра спорту.
1990 року вже у віці 68 років Гороховська емігрувала до Ізраїлю, де товаришувала та спілкувалася зі своєю колишньою суперницею, угорською гімнасткою Агнеш Келеті. У 90-х обидві олімпійські чемпіонки працювали з дітьми в гімнастичному центрі, хоча їм було далеко за 70. А потім їхні імена включили до Міжнародної єврейської спортивної зали слави.
Вас може зацікавити:Росія вдарила по Дніпру, є приліт у п’ятиповерхівку: є жертви, десятки поранених, розбір завалів триває. Фото і відеоДо своєї смерті у липні 2001 року Гороховська продовжувала тренувати дітей. А у грудні 2019-го у Харкові на згадку про велику гімнастку відкрили меморіальну дошку.
