“Мене, як дівчинку, водять за ніс”: скандал в українській гімнастиці – туристи в збірній, брак коштів і надії на медалі Олімпіади

Полум’яне інтерв’ю СПОРТ24 з Іриною Горбачевою, старшою тренеркою збірної України зі спортивної гімнастики.

За 50 днів до відкриття Олімпійських ігор в українському спорті вибухнув скандал. Олімпійський чемпіон Олег Верняєв на сторінці в соцмережі виклав світлину з розірваними чешками й написом: “Саме так федерація гімнастики і Стелла Захарова допомагають спортсменам готуватися до ОІ”. З припискою – “Минулого разу знадобилося 4 дні”, – з жартівливим (чи ні?) натяком на те, що в членів збірної команди навіть змінного спортивного взуття немає, і на нові чешки доводиться чекати.

Пізніше гімнаст видалив красномовний сторіз, проте про наболіле встигла розповісти старша тренерка збірної України Ірина Горбачева.

Спорт 24 зателефонував пані Ірині в Хорватію, де провідний гімнаст української збірної Ілля Ковтун, якого вона тренує, готується до Ігор-2024 у Парижі.

 

– Ірино, Ілля Ковтун тільки-но здобув три “золота” й “срібло” на Кубку виклику, наче все має бути добре в збірній, аж тут скандал. Що взагалі відбувається?

– Під час підготовки до Олімпійських ігор відбувається безлад, продовжується пресинг, трапляються незрозумілі речі і достукатися я ні до кого не можу. Два тижні мене, як дівчинку, водять за ніс, обіцяють розібратися, але все залишається як було.

– Уточніть, будь ласка, про що йдеться.

– У нас було два етапи Кубка світу. Перший – у Болгарії, куди поїхали два гімнасти й одна гімнастка, а з ними одразу два масажисти. Потім одного замінили на іншу людину, не масажиста. Згодом, на етап Кубку світу в Копері, мені дали, як я просила, одного масажиста, але жіночого. Бо чоловічий поїде з основною командою. Виходить, що Ковтун і Верняєв – це не основна команда… Це при тому, що Ілля знову травмував ногу і тиждень за свій рахунок був на реабілітації в Німеччині.

 

– А чому за свій рахунок?

– Бо Міністерство не може нам допомогти ні з операцією, ні з реабілітаціями. На це у них немає статей витрат, бажання чи можливостей. Нам допомагає лише федерація гімнастики. Це Олександр Сухомлин та Ірина Дерюгіна.

Про етап у Копері. Це – заключний старт перед Олімпіадою. Наказ на відрядження мені прислали за день до виїзду. Там виступали четверо наших олімпійців з шести – Лащевська, Радівілов, Стельмах і Ковтун. Нам потрібен був масажист, бо не можемо ризикувати цілісністю організмів наших спортсменів. Вони виходять на пікову форму й будь-що може трапитися. Тим більше, що є дві особи на повній штатній ставці.

Приїжджаємо в Словенію й бачимо, що масажист не приїхав, зате є та сама “інша особа”. Кажу, ми ж домовлялися, нехай вже жіночий масажист буде…

І на змаганнях Ігор Радівілов дуже невдало стрибнув – міг зламати носа чи дістати струс мозку. Хто його не розім’яв, хто його має зам’яти після змагання? Хто тоді за це буде відповідати? Тренер? Але ж є дві людини, які за це гроші отримують.

– Хто ж тоді функції масажиста виконує?

– Тренер. Рік тому нам сказали, що аби мати масажиста на змаганнях, до нього треба записуватися в чергу. Тому ми з Іллею прийняли рішення, що роботу масажиста виконуватиме другий тренер, який ще й допомагає з приладами. Ми його возимо за власний рахунок.

– У Міністерстві, мабуть, про це знають.

– Ми не планували брати другого тренера в Копер, бо грошей в нас уже немає. Розраховували на масажиста з Міністерства. Ілля, ви знаєте, переніс операцію і пройшов три серйозні реабілітації, постійно перебуває на процедурах, лікувальній терапії. Наш тренер-масажист, він громадянин іншої країни, працює з нами на волонтерських засадах, був два дні і поїхав у своїх справах.

Нещодавно розмовляла телефоном з начальницею нашої команди, і вона мені сказала, що вперше чує про те, що нам потрібен масажист. Як бачите, професіоналізм на найвищому рівні. Це після моїх численних звернень. Потім з’ясувалося, що масажист виїхав з Олегом Верняєвим в Україну. Добре, але як бути чотирьом учасникам Олімпіади на етапі Кубку світу? Чому таке ставлення?

Домовилися – робіть. Не можете – попередьте. Щоб можна було виправити ситуацію. Про заміни в списку на відрядження навіть нашу федерацію не повідомляють. Врешті, робіть, що хочете, але не заважайте основному складу під час фінальної підготовки до Олімпіади. Просимо одне: надайте все необхідне, що нам належить.

– Розподіл коштів Міністерством іде за рейтинговою системою. У вас, якщо не помиляюсь, порівнюючи з іншими федераціями, здобутки були непогані.

– Тому й кажу, не чіпайте те, що належить гімнастам. У нас найбільше нагород з чемпіонатів Європи й світу приніс Ковтун. У Чепурного і Радівілова – по одній медалі. А гроші йдуть в тому числі на спортсменів і тренерів, які не приносять результатів. Їздять туристами, і з них нічого не вимагається. А в нас у Болгарії – 5 фіналів – 3 медалі, у Словенії – один Ковтун вийшов до 5-ти фіналів і здобув три золоті і одну срібну медаль.

Тим часом кошти використовуються на навчально-тренувальні збори, на змагання для спортсменів, які на Олімпіаду не поїдуть. Але вкладають у них кошти по олімпійській системі. На мій погляд, нове керівництво повністю дезінформовано. І достукатися важко. Смішно, але нещодавно один з начальників Міністерства спитав, як моє прізвище…

Те, що я вам розповідаю, воно накопичувалося давно. Такі ситуації, як з відсутністю масажиста в Копері, трапляються в кожному відряджені. І стався вибух. Хочеться чесності, чемності, відвертості й порядку, щоб почули гімнастів та тренерів і бардак припинився.

– Ви казали про останній збір перед іграми-2024. Де він проходить?

– До Ігор готується п’ятеро – Ковтун, Верняєв, Радівілов, Стельмах і Чепурний. Частина спортсменів – на Олімпійській базі в Кончі-Заспі, ми – в Хорватії, а Радівілов і Стельмах – у Німеччині, але незабаром повернуться до Києва. У дівчат – одна ліцензія в Лащевської.

– Ірино, підкажіть, скільки коштів на рік держава виділяє на спортсмена рівня Верняєва і Ковтуна?

– Це вам краще в Міністерстві запитати. Ми намагаємося економити кошти для держави. У Хорватії займаємося за рахунок сторони, яка приймає. Нам покривають оренду залу, дають харчування, проживання. Постелили новий килим, купили нові бруси. Допомагають з магнезією, накладками, додатковою екіпіровкою. У свій час надавали тейпи, пластирі. Зараз Міністерство почало нам давати тейпи, підтейпники і пластирі. Ми за це дуже вдячні, але хотілося, щоб допомога була не тільки перед Олімпійськими іграми, а на постійній основі.

Нам потрібен спокій, щоб перестали лицемірити, і кожному давалося за їхні заслуги. Заробили гімнасти кошти – витрачайте їх на них, а не на ще й паразитів, які всілися збірній на шию.

– Як зараз Ковтун почувається після операції?

– У нас була повторна травма, проходимо реабілітації. Вона дошкуляє, але діватися нікуди. Треба зчепити зуби, працювати й терпіти. Щоденно роблю масаж і витяжку. А повторну операцію перероблювати будемо потім.

– У Копері Ілля здобув три золотих і одну срібну медаль. Можна сказати, що він виходить на пік форми?

– Все йде за графіком. Після чемпіонату Європи тиждень у нас були легкі тренування, на другому тижні пройшли реабілітацію, а потім 10 днів ми готувалися до старту в Словенії.

Це не пікова форма, а початок заключного етапу підготовки до Олімпійських ігор. Попереду ще 7 тижнів.

– За цей час що ми хотіли б покращити у його програмах виступів?

– На останніх змаганнях Ілля на трьох приладах заявив нові комбінації. На вільних складність була 5,9, а він показав 6,2, на поперечині з 5,9 вийшли на 6,3, на брусах підтвердили свої 7,0, на кільцях у нас було 5,3, і ми спробували 5,5. Тобто ми хочемо максимально додати в базі й спробувати все це стабілізувати. У нас є дві комбінації – трошки простіша й трошки складніша. Подивимося, з якою краще йти в багатоборстві, щоб дати юнакові максимальні можливості боротися за нагороди.

– Хто у вас основні конкуренти на Іграх?

– Їх там чимало. Китайці, японці, американці. Дивлячись, про який залік ми говоримо – командний, багатоборство чи в окремих видах. Конкуренція дуже висока, там випадкових людей немає, бо всі пройшли жорстку систему відбору. Але ми будемо стояти до кінця і рвати жили на собі.

– Про командний успіх може йти мова?

– Я ще два роки тому сказала, що наше законне місце у світі в командних змаганнях – це третє. Якщо нам не заважатиме ця вся колотнеча, наклепи, а буде спокійна підготовка, то за силою команда може претендувати на будь-яку медаль. Треба всім закачати рукави й працювати. Не сподіватися на багатоборство Ковтуна і Верняєва, а всім хлопцям зціпити зуби й готуватися.

У багатоборстві Ковтун і Верняєв можуть вийти у фінал, а там, як кажуть, як Бог дасть. У Ковтуна є всі можливості на успіх як у вільних вправах, як на коні, як на брусах, як на поперечині. Головне, щоб він впорався. Базові оцінки і складність комбінацій дозволяють йому виступити гідно.

Також у Верняєва є свої прилади. Це – кінь і бруси. У Чепурного і Радівілова є стрибок.

Тобто у цих чотирьох гімнастів є ще окремі види, де вони можуть і мусять поборотися за медалі. Але треба надати умови, щоб не було у Верняєва вигаданих проблем з чешками.

– У Анни Лащевської є шанси на Іграх?

– Це треба запитати в тренера жіночої команди. Зараз з’явилася група молодих спеціалістів – Ігор Ковальов, Світлана Яценко, Ганна Лев. Якщо їм не будуть заважати, то, гадаю, на наступну Олімпіаду вони ще підготують сильних гімнасток.

– Аналітичні агентства дійшли висновку, що Україна на Олімпіаді здобуде 13-15 медалей. А Мінмолодьспорту перед гімнастами якісь плани озвучувало?

– Можливо, якісь плани є, але особисто мене не запитували. Для тренера головне – вивести гімнаста на пікову форму, щоб він міг показати свій максимум. Сьогодні, зараз, під час виконання справи. Щоб був готовий фізично і морально. І треба, щоб зірки зійшлися.

Геннадій Чеховський, спеціально для Спорт 24

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *