Боксер із позивним “Парус”, який служить кулеметником у 3-й ОШБр, розповів про перший бій із російськими окупантами в Авдіївці. Солдат взводу “Вовча Зграя” згадав, як доводилось битися за кожен під’їзд, а деякі хлопці навіть вистрибували з вікон другого поверху.
Для проєкту “Епізоди війни” боксер розповів, що попри постійну небезпеку й обстріли, перші чотири дні отримував задоволення від своєї роботи в одній із найгарячіших точок фронту. Але відхід був дуже важкий, до того ж захисник отримав контузію.
“Це був мій перший бойовий вихід. Ми всі тренувались, і тут прийшла вісточка, що їдемо в Авдіївку. Тоді ще було не ясно, яка у мене посада. Я мав йти в розрахунок мінометки, хоча тренувався з кулеметом. За годину все помінялось, і я був у штурмовій групі першим номером із кулеметом. Ми приїхали на м113 і почали рухатись у наш квадрат. Була суєта, багато бригад звідти виходили”, – згадав “Парус”.
Перша ніч в Авдіївці, за словами солдата, минула без контактів із ворогом, а коли настав день, він із побратимами почав рухатись: “Штурмонули квадрат, який нам треба. П*дари втікали й кидали зброю. Я так і не побачив їх. Проте через відсутність укриття довелось трошки відійти назад у двоповерхову будівлю. Це була позиція “ракета”.
Тоді для українського захисника настав момент, про який він завжди до цього думав, – перший контакт із російськими окупантами.
“Я був в одному з вікон на першому поверсі. Почув, як їде гусенична техніка, і звук наростає. В той день, коли ми зайшли, одна з бригад просто знялась із тої позиції на БТРах. Пацани крикнули, що то, можливо, свої. Я чекаю момент, щоб трішки виглянути, бо вона заїжджала збоку. І тут я бачу, як їде “беха копійка” – і зверху купа п*дарів із червоним скотчем…” – розповів боксер.
“Відбувається зоровий контакт, і я кричу: “П*дари!”. “Беха” починає стріляти з кпвт у моє вікно. Я трішки відхожу назад і бачу, як ці кулі майже прошивають стінку. Зверху хлопці стрельнули з РПГ, і я бачу, що ворожий кулемет перестав працювати”, – згадав захисник.
Коли “Парус” вийшов зі свого укриття, то побачив, як російські солдати попадали з тієї “бехи”.
“Я починаю навалювати з кулемета, і всі вікна зробили так само. Ми покришили їх у капусту. 10 секунд – і всі лежать. А потім на нас постійно були накати з ранку до вечора, усі 5 днів, що ми там були. Працював і міномет по нашій будівлі”, – зазначив кулеметник.
В останній день “Парусу” і його побратимам прийшла команда відходити, але зробити це було вкрай важко, адже окупанти почали “сильний накат”.
“Вони не давали нам висунутись, закидали нам кабачки та гранати у вікна й навалювали по нас із кулемета. Частина наших хлопців були зажаті в крайньому підʼїзді та перебували на другому поверсі, коли на першому були п*дари. Ми вибили їх із підʼїзду, і хлопці повистрибували з вікон, а ми через вікна відійшли назад до наших позицій”, – розповів захисник.
“Цей накат тривав з ранку і до самого вечора. У нас були 300-ті, але легкі. Перші 4 дні я прям кайфував від того, що я роблю, але кілька прильотів у моє вікно та стінку з РПГ, дзвін у вухах і контузія – дали про себе знати пізніше, як ми вийшли”, – згадав свої бої в Авдіївці боксер.
Після перемоги у війні з РФ “Парус” хотів би подорожувати світом зі своєю коханою дружиною.