За роки незалежності 14 українських боксерів стали чемпіонами світу. 9 вже закінчили свою професійну кар’єру. Життя після рингу вийшло різним, але більшість з них стали успішними людьми. На жаль, були й такі, які дуже неприємно здивували.
Джерело – https://champion.com.ua/
Усик перейшов на ягоду
Єдиний чинний чемпіон світу Олександр Усик зараз у тренувальному таборі в Іспанії проходить підготовку до бою за звання абсолютного чемпіона світу в гевівейті. Мегафайт відбудеться на легендарному 90-тисячному футбольному стадіоні “Вемблі”, суперником українця буде британець Даніель Дюбуа, якого Усик вже перемагав влітку 2023 року. Паралельно Олександр готується і до життя після боксу.
Усик є засновником або бенефіціаром 5 компаній, зареєстрованих в Україні. Це його благодійний фонд, який почав роботу в липні 2020 року, та засноване в листопаді 2017-го ТОВ “Усик Бренд” (основний вид діяльності – рекламне агентство). А також засноване в березні 2019 року ТОВ “XVII ярдов” (діяльність спортивних клубів) та в березні 2018 року ТОВ “Сафор Юкрейн” (консультування з питань інформатизації, діяльність приватних охоронних служб).
Найбільш екзотично на цьому фоні виглядає зареєстроване в травні 2020 року приватне підприємство “Краща ягода” з основним видом діяльності “Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників”.
Варто зазначити й міжнародний проєкт Олександра Ready to fight. RTF – це мультифункціональна платформа для світової боксерської спільноти, яка пропонує багато сервісів і послуг. Наприклад, спарринг-партнерів в чинний тренувальний табір Олександра Усика шукали в тому числі й через цю платформу.
Віталій – мер, а син – баскетболіст
Перший чемпіон світу в професійному боксі в історії незалежної України Віталій Кличко свій останній бій провів у вересні 2012 року, але продовжує постійно знаходитися в медійному інформаційному полі. З червня 2014 року Кличко-старший обіймає посаду Київського міського голови, а з січня 2016-го – голови Асоціації міст України. На посаді мера столиці України 53-річний Віталій перебуває вже третій термін.
Цікаво, що спортивна династія Кличків продовжує плекати кадри. Син Віталія нещодавно дебютував у складі національної збірної України з баскетболу, після чого на Чемпіоні вийшло розлоге інтерв’ю з Максимом Кличком.
Бізнес-імперія Володимира Кличка
Справжню бізнес-імперію побудував Володимир Кличко. Причому будувати її Володимир почав понад 20 років тому – є компанії, які зареєстровані у 2003-му. Зараз Володимир Кличко – засновник чотирьох та бенефіціар 14 українських компаній, які працюють в різних індустріях. При цьому команда Володимира продовжує реалізовувати благодійні проєкти через Фонд Кличко, а ще одним соціальним проєктом легенди світового боксу є музей братів Кличків, який було відкрито в червні 2014 року.
Останні місяці було багато розмов про повернення в ринг 49-річного Володимира, але поки далі чуток справа не зайшла.
Ломаченко: бізнес з довіреною особою Путіна
Уродженець Білгород-Дністровського Василь Ломаченко, який нещодавно заявив про завершення своєї професійної боксерської кар’єри, ще до повномасштабного вторгнення побудував у Затоці Одеської області стильний Loma Club Hotel. Але інвестує Василь і в проєкти, які під час повномасштабного вторгнення у більшості українців викличуть тільки відверто негативні емоції.
Серед таких проєктів – розташований в Лос-Анджелесі ресторан Novikov Beverly Hills. Ресторан працює за франшизою російського ресторатора та бізнесмена Аркадія Новикова, який був довіреною особою Володимира Путіна на виборах у 2012 та 2018 роках.
Сидоренко під час війни поїхав до Росії
Відверто ганебною є поведінка ексчемпіона світу Володимира Сидоренка, який значну частину повномасштабної війни прожив у Росії, куди поїхав з тимчасово окупованого Криму у 2022 році.
Ще у 2000 році уродженець Енергодару переїхав жити до Севастополя. У 2001-му у складі німецької компанії Universum Box Promotion Володимир розпочав професійну боксерську кар’єру. У 2005 році став чемпіоном світу WBA, і цей титул утримував протягом 3 років. Після завершення активної боксерської кар’єри жив у Криму та Києві, де придбав собі квартиру. Певний час навіть працював генеральним секретарем Київської міської федерації боксу. Потім повернувся в тимчасово окупований Крим, де і зустрів повномасштабну війну. І через декілька місяців після цього переїхав до… Росії.
“У Криму, як і в Києві, він не міг себе реалізувати”, – так пояснює його вчинок наш спільний приятель, який зараз служить у ЗСУ.
12 червня 2023 року президент України Володимир Зеленський позбавив Сидоренка державної стипендії, яку уродженець Енергодару отримував як призер Олімпійських ігор.
Ми задали Сидоренку питання, де він знаходиться зараз. Він відповів, що з 19 січня 2024 року мешкає у Норвегії.
Дзінзірук розстрілює шахеди з кулемета
Протягом 5 років (2005-2010) Сергій Дзінзірук був чемпіоном світу в першій середній вазі (до 69,9 кг) за версією Всесвітньої боксерської організації (WBO) і, за словами Володимира Кличка, “одним із найтехнічніших боксерів у світі”. Напередодні повномасштабної війни Сергій відкрив у рідних Броварах боксерський клуб “Патріот”, а з початком російської навали записався в Територіальну оборону, де його як офіцера запасу призначили командиром відділення.
“Вранці прийшов із чергування, – так в розмові з “Чемпіоном” Сергій Дзінзірук розповідав про свою типову зміну. – Ніч була гарячою. Під звуки сирени відпрацьовували з кулеметів по шахедах. Пів ночі простояв за кулеметом. У відділенні вісім людей, на чергування заступаємо на цілу добу. З нами ще один хлопець із ЗСУ. В нас два кулемети, прожектор, прилад нічного бачення. Коли починається сирена, займаємо позиції, чекаємо шахедів. Наше завдання – знищити їх. Прострілюємо тільки свою зону на 45 градусів”.
З друзями з боксерської спільноти Дзінзірук з перших днів записалися в Тероборону. Його відразу вибрали командиром відділення.
“Я маю офіцерське звання лейтенанта запасу – мабуть, це і було основним аргументом при призначенні, – пояснює логіку рішення Сергій. – Близько місяця проходили навчання, ми вчилися стріляти з різноманітної зброї. Хлопці, які поверталися з фронту на лікування, навчили нас усіх азів воєнного мистецтва. Зачистка траншей, будинків. Різноманітні завдання. Було цікаво отримати ці навички. Відділення продовжує працювати в нашій територіальній громаді. Займаємося чергуванням на постах разом із поліцією. Відпрацьовуємо по шахедах”.
Котельник має компанію Чемпіон, Богачук претендує на чемпіонські бої
49-річний Юрій Нужненко, який вигравав чемпіонський титул WBA у 2007 році, зараз працює тренером. Як і ексчемпіон світу, 49-річний В’ячеслав Сенченко, який забрав чемпіонський пояс саме у Нужненка у 2009 році.
47-річний Андрій Котельник, який виграв титул чемпіона світу за версією WBA у 2008-му, традиційно активний і в громадській, і в бізнес-діяльності. Львів’янин є засновником 7 компаній та бенефіціаром ще однієї. Серед них привертає до себе увагу товариство з обмеженої відповідальністю Чемпіон! з основним видом діяльності “Організація будівництва будівель”, яке було зареєстровано в жовтні 2010 року.
41-річний Віктор Постол, який вигравав чемпіонський титул WBC у 2015 році, свій останній бій провів у столичному палаці спорту в січні цього року. Виграв за очками в аргентинця Андреса Рамона Техада, закривши тим самим сумну серію з трьох поразок поспіль. Не виключено, що Віктор вийде ще в ринг.
38-річний Олександр Гвоздик, який вигравав титул чемпіона світу WBC у 2018-му, продовжує свою професійну боксерську кар’єру. 19 квітня цього року в США українець нокаутував в 3-му раунді 31-річного американця Ентоні Холовея і сподівається, що у нього ще будуть шанси провести декілька серйозних боїв. Паралельно Гвоздик є засновником 7 українських компаній, три з яких спеціалізуються на сільському господарстві.
37-річний Артем Далакян свій останній бій провів 23 січня минулого року, коли в Осаці програв чемпіонський титул WBA Акуї. Попри те, що з того моменту вже пройшло майже 18 місяців, Артем ще сподівається побоксувати. Паралельно багатодітний батько думає і про життя після боксу. Мав поки ще нереалізоване бажання відкрити залу боксу в Лос-Анджелесі, де наразі мешкає його родина.
Непогані шанси на чемпіонські бої має 30-річний Сергій Богачук, який в березні минулого року завоював титул тимчасового чемпіона світу WBC, але за декілька місяців, у серпні 2024 року його втратив сумнівним суддівським рішенням в бою проти Вірджила Ортіса-молодшого. Після цього українець провів два переможні поєдинки. Останній у США 17 травня проти 29-річного американця Микала Фокса і зараз має позиції, які дозволяють йому претендувати на великі бої вже в найближчій перспективі.
