Історія 27-річного футбольного арбітра Володимира Безбородька, який мріяв про матчі Прем’єр-ліги, але загинув на війні. Його фінальний свисток пролунав на Запорізькому напрямку.
У його світі були чіткі правила. Жовта картка – попередження. Червона – вилучення. Свисток – початок або кінець гри. Володимир Безбородько жив футболом і мріяв колись дати стартовий свисток на матчі Прем’єр-ліги. Але війна написала для нього інший сценарій. Сценарій, де немає правил, а фінальний свисток лунає від розриву снаряда.
Йому було всього 27. Молодий, амбітний арбітр з Буковини, який крок за кроком йшов до своєї мети. Він уже судив матчі Дитячо-юнацької ліги, вкладав душу в розвиток футболу у рідній Чернівецькій області. Він не просто роздавав картки – він вчив дітей поваги до гри та суперника. Здавалося, попереду ціла кар’єра, великі стадіони та повага тисяч вболівальників.
А потім прийшов лютий 2022-го. І мрії про великий футбол довелося відкласти. Чоловік, який звик до порядку на полі, став на захист порядку у власній країні. Свисток і картки він змінив на зброю. Іронія долі, чи не так? Той, хто вимагав чесної гри, зіткнувся з абсолютною підлістю та беззаконням.
Його останній матч відбувся не на зеленому газоні. 9 січня 2023 року на Запорізькому напрямку життя Володимира Безбородька обірвалося. Війна показала йому свою червону картку. Без апеляцій. Йому назавжди залишиться 27. Вік, коли кар’єри тільки починаються, а мрії здаються такими близькими.
Сьогодні ми згадуємо не просто солдата. Ми згадуємо людину, у якої вкрали майбутнє. Вкрали радість від перемог, гіркоту поразок, звук заповнених трибун. Вкрали життя. І поки ми можемо дивитися футбол, ми маємо пам’ятати, якою ціною нам це дається. Пам’ятати про Володимира та тисячі інших, чий фінальний свисток пролунав надто рано. ️