Переобраний президент Національного олімпійського комітету України Вадим Гутцайт назвав цілі на подальші чотири роки перебування на посаді ексклюзивно для Суспільне Спорт.
Гутцайта переобрали президентом терміном до 2030 року на звітно-виборній Генеральній асамблеї НОК України. Чинний очільник організації був єдиним кандидатом, що брав участь у виборах президента НОК України, за нього проголосували 164 з 166 можливих голосів (два — утрималися).
Які цілі Гутцайт назвав для подальшої роботи на посаді?
Однією з цілей на свїй посаді Гутцайт називає боротьбу за недопуск спортсменів з Росії та Білорусі. У липні 2026 Гутцайт від імені НОК України відреагував на рішення МОК щодо рекомендацій про зняття санкцій проти Росії. Президент НОК зазначав, що після послаблення санкції щодо білорусів проводив зустрічі, щоб запобігти рішенню щодо Росії.
«Звісно, боротися за недопуск росіян і білорусів. Це дуже складно, але є федерації, які продовжують підтримувати Україну та не допускають їх. Потрібно проводити роботу і з ними».
«Також потрібно працювати на політичному рівні, щоб країни не допускали росіян і білорусів навіть під їхніми прапорами. Ми бачимо приклади, коли мери, міністри, прем’єри та президенти пускають їх тільки під нейтральним прапором. Це складна робота, але вона дієва».
«Звісно, не потрібно опускати руки щодо розвитку дитячого спорту: проводити більше заходів, залучати дітей до спорту, давати їм можливість обрати свій вид спорту. Адже високий спорт починається з першого кроку».
«Також важливо залишати спортсменів у спорті після закінчення кар’єри (як, наприклад, Михайло Романчук, Марта Федіна), залучати їх до роботи, щоб вони прийшли нам на зміну як досвідчені та класні атлети. Нам потрібно розуміти, що олімпійський спорт і виступи наших атлетів — це державна політика, яку нам потрібно витримувати, розвивати та допомагати спортсменам виступати на міжнародній арені».
Про власну оцінку роботи на посаді в попередній термін
Гутцайт вперше був обраний президентом Національного олімпійського комітету у листопаді 2022 року, здобувши перемогу на виборах, обійшовши депутата та ексборця греко-римського стилю Жана Беленюка та директор ННІ спеціальної фізичної і бойової підготовки та реабілітації Ігоря Малинського.
Своїми досягненнями на посаді Гутцайт вважає участь українських спортсменів на міжнародних змаганнях під час повномасштабного вторгнення та виступи атлетів на Олімпіадах у Парижі 2024 року та в Мілан-Кортіні у 2026-му.
«[Досягнень] їх було багато. Перше і головне: завдяки Збройним силам та нашій підтримці партнерів, друзів і президентів олімпійських комітетів інших країн, майже через місяць від початку війни всі наші атлети вже брали участь у міжнародних змаганнях. Було дуже важливо, щоб прапор України майорів на всіх аренах світу і всі бачили, що Україна вистояла».
«Звісно, варто згадати Олімпійські ігри в Парижі: наша збірна виборола 12 медалей (із них 3 золоті) та посіла 22-ге місце в загальному заліку. Це був успіх, прапор підійматися 12 разів. Окремо хочу відзначити проведення дитячих заходів — це надважливо».
«Щодо зимової Олімпіади: на жаль, ми залишилися без медалей, але 46 спортсменів отримали ліцензії — це найбільший результат за останні роки. Коли ми вийшли на «Сан-Сіро» під час відкриття і понад 80 тисяч глядачів встали й аплодували Україні — це також важливе досягнення для всієї країни».
Натомість щодо того, чого не вдалося зробити, Гутцайт відзначає, що «чотири роки тому пропонував, щоб НОК узяв на себе відповідальність готувати збірні команди за державні кошти та відповідати за результат на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу та Європи».
«На жаль, це не вдалося, оскільки потрібно змінювати законодавство та отримувати підтримку депутатського корпусу. Шкодую, що не зміг цього реалізувати, хоча більшість інших планів разом із олімпійською родиною ми виконали», — підсумував Гутцайт.