Вільфредо “Базука” Гомес, один із найрезультативніших нокаутерів в історії професійного боксу, помер 10 жовтня у віці 69 років, повідомляє The Ring. Пуерториканець, який завоював чемпіонські пояси у трьох вагових категоріях, провів на професійному рингу 48 поєдинків і здобув 44 перемоги, 42 з яких завершив нокаутом.
В останні два тижні життя Гомес перебував у лікарні через проблеми з диханням. За кілька днів до його смерті син боксера звернувся до друзів і шанувальників родини з проханням молитися за здоров’я батька. Офіційний медичний діагноз не повідомлявся. У легендарного чемпіона залишилися дружина та четверо дітей.
Гомес народився 29 жовтня 1956 року в небагатому районі неподалік від Сан-Хуана. У юності він досяг успіхів у аматорському боксі, представляв Пуерто-Ріко на Олімпійських іграх 1972 року, а в 1974-му виграв перший чемпіонат світу серед аматорів, який проходив у Гавані.
На професійному рингу пуерториканець швидко заявив про себе. У травні 1977 року він завоював титул WBC у другій найлегшій вазі, перемігши південнокорейця Юм Дон Кюна технічним нокаутом у 12-му раунді. Надалі Гомес неодноразово захищав чемпіонський пояс, перемагаючи, зокрема, Рояла Кобаясі та Леонардо Круса.
Одним із найвідоміших поєдинків у його кар’єрі став бій із мексиканцем Карлосом Сарате в жовтні 1978 року. Обидва боксери до цього не знали поразок і славилися нокаутуючою силою. Гомес тричі відправив суперника в нокдаун, після чого кут Сарате зупинив поєдинок у п’ятому раунді.
Загалом пуерториканець провів 17 успішних захистів титулу WBC у другій найлегшій вазі. Усі ці поєдинки він виграв достроково, що стало одним із головних досягнень його професійної кар’єри.
У серпні 1981 року Гомес зустрівся з мексиканцем Сальвадором Санчесом, який володів чемпіонським поясом у напівлегкій вазі. У першому раунді пуерториканець опинився в нокдауні й отримав перелом вилиці. Бій тривав у запеклій боротьбі, але в останню хвилину восьмого раунду Санчес домігся зупинки поєдинку, завдавши Гомесу першої поразки в професійній кар’єрі.
Пізніше пуерториканець повернувся до колишньої вагової категорії та провів ще чотири успішні захисти титулу, після чого перейшов у напівлегку вагу. У березні 1984 року він переміг свого співвітчизника Хуана Лапорте і завоював пояс WBC. Сам Гомес називав цей успіх одним із найважливіших у своїй кар’єрі.
Однак утримати титул надовго йому не вдалося. У грудні 1984 року Гомес поступився ганцеві Азумі Нельсону технічним нокаутом у 11-му раунді. Потім боксер перейшов у першу легку вагу і в 1985 році переміг американця Роккі Локріджа роздільним рішенням суддів у 15-раундовому поєдинку, завоювавши титул WBA.
Ця перемога дозволила Гомесу увійти до числа боксерів, які ставали чемпіонами світу у трьох вагових категоріях. У травні 1986 року він програв Альфредо Лейну технічним нокаутом у дев’ятому раунді. Пізніше пуерториканець повернувся на ринг, здобув ще дві перемоги достроково та завершив професійну кар’єру з рекордом 44-3-1 при 42 нокаутах.
У 1995 році Гомеса включили до Міжнародного залу боксерської слави. Його досягнення відзначали представники боксерської спільноти, зокрема президент Всесвітньої боксерської ради Маурісіо Сулейман та колишній президент Всесвітньої боксерської організації Пако Валькарсель.





