“Поїду до дому, якого більше немає”: українська легкоатлетка – про життя після вбивства мами окупантами

“Відверто кажучи, в моїй голові зараз такий безлад, стільки думок, що я просто рада бути тут, рада підтримці. Тут вона дуже сильна – кого б я не зустрічала, всі до мене ставляться з душею.

З першого дня мені написали багато людей. Я безмежно вдячна нашій команді й людям в усьому світі, які мене знають і підтримують. Моїй вдячності немає меж! Вдячності за те, що я змагаюся, що люди небайдужі до мого горя й до того, що відбувається в Україні й у кожного в домі.

Рішення поїхати на змагання мені далося досить складно. Здавалося, що все перешкоджає цьому. Розуміла, що я просто не зможу вийти в сектор. Але мої близькі люди змогли мене налаштувати й переконати, що це мені потрібно, незалежно від результату.

Після змагань їду додому… До дому, якого немає…У мене попереду нелегкий шлях. Людини, яка мене максимально підтримувала, більше немає. Тепер буду вчитися продовжувати жити, працювати й досягати чогось, залишившись самою.

Що буде після того, коли все владнаю в Україні, не знаю. Намагатимуся максимально тренуватися й триматися”, – цитує Табашник ФЛАУ.

Нагадаємо, що мати Катерини загинула у Харкові після одного з ракетних ударів по місту. Під завалами будівлі очевидці знайшли спортивні нагороди Табашник, які зберігала родина.