А пам’ятаєте, які настрої були ще кілька тижнів тому? “Динамо” здобувало результат на ранніх етапах кваліфікації Ліги чемпіонів і скидалося на команду, яка ледь не самотужки здатна (і буде) тягнути Україну у Таблиці коефіцієнтів. Але ось воно як закрутилося: “Шахтар” після двох турів групового раунду має перемогу й нічию, “Дніпро-1” – перемогу, а “Динамо” не вистраждало навіть нічию.
Мірча Луческу має підстави для скарг – команда постійно у дорозі, позбавлена можливості грати вдома. Але в таких умовах – абсолютно всі українські команди. “Динамо” страждає від епідемії травм – це факт, і ця риса є унікальною в картині неприємностей київського колективу. Однак “Динамо” чи не найменше серед всіх українських єврокубкових представників постраждало від війни. Тому й очікування відповідні. Тому й боляче, що ці очікування розлітаються на друзки.
АЕК нічого особливого у матчі не показав – але виграв його завдяки шикарному голу Дьюрчо зі штрафного. Питання не до Бойка, у якого насправді не було шансів парирувати цей удар, питання до Забарного, який фолив на підступах до штрафного майданчика. Були ще спалахи до перерви: наприклад, фланговий простріл та кілька проривів потужного Олатунджі. Але у свої найкращі часи “Динамо” не відчуло б цих уколів.
І точно тиснуло б сильніше попереду, а так… Був класний гол після передачі Андрієвського, скидання Дубінчака та удару Буяльського під стійку. Однак в момент передачі Андрієвського Дубінчак був в офсайді. Свій момент отримав і Денис Гармаш, що ще раз нагадало болісний факт – нападника у “Динамо” немає. Удар Сидорчука був вартісний, але лише перший у площину воріт від української команди. На 45-ій хвилині.
Не сказати, що у грі був суцільний смуток, але “Динамо” явно не вистачало потужності створити такий тиск, під яким захист суперника затріщав би. Удар Сироти головою, невдала передача у напрямку Бесєдіна, безрезультатна спроба Циганкова застосувати дриблінг… так і грали, виявляючи бажання забити й не програти, але не маючи реальних важелів впливу.
Уже застосовувалися навіть такі методи, які ніколи не були б у пріоритеті. Наприклад, дальній удар від центрального захисника Сироти. Насправді, було доволі гостро як для такого матчу. Але авантюрно. Виваженіше було тоді, коли Буяльський вирвався на оперативний простір і бив з гострого кута. Це вже мало ознаки тиску, але все ще не тотального.
На фінальному відтинку “Динамо” домінувало, але цього все одно не вистачило навіть для того, аби не програти. Якщо зважати на той факт, що далі будуть два матчі з “Ренном” – перспективи вкрай туманні. Це “заявка”, аби цю групу закінчити на дні.
| # | КОМАНДА | І | В | Н | П | М | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | “Фенербахче” | 2 | 1 | 1 | 0 | 4-3 | +1 | 4 |
| 2 | “Ренн” | 2 | 1 | 1 | 0 | 4-3 | +1 | 4 |
| 3 | АЕК | 2 | 1 | 0 | 1 | 2-2 | 0 | 3 |
| 4 | Динамо | 2 | 0 | 0 | 2 | 1-3 | -2 | 0 |
Ліга Європи. Група В. Другий тур
15.09.2022. Польща. Стадіон “Маршала Юзефа Пілсудського”
Арбітр в полі – Якоб Кехлет (Данія)
“Динамо” (Київ, Україна) – АЕК (Ларнака, Кіпр) 0:1
Гол: Адам Дьюрчо 8
“Динамо”: Денис Бойко, Сергій Сидорчук, Владислав Кабаєв (Владислав Ванат 84), Віктор Циганков, Олександр Андрієвський (Володимир Шепелєв 68), Денис Гармаш (Артем Бесєдін 46), Ілля Забарний, Віталій Буяльський, Олександр Сирота, Владислав Дубінчак, Томаш Кендзьора (Олександр Караваєв 67)
АЕК: Кенан Піріч, Ненад Томовіч, Іван Трічковскі (Гус Ледес 64), Анхель Гарсія, Пере Понс (Гіоргос Наум 73), Віктор Олатунджі (Рафаел Лопеш 73), Кіпрос Хрістофору, Адам Дьюрчо (Нікос Енглезу 77), Омрі Альтман, Рафаіл Мамас (Ойєр Санхурхо 64), Хрвое Мілічевіч
Предупреждения: Олександр Андрієвський 35, Сергій Сидорчук 76 – Анхель Гарсія 42, Рафаіл Мамас 44, Пере Понс 63, Кенан Піріч 84