Найкращим молодим спортсменом України у 2023 році визнали 18-річного плавця Олександра Желтякова, який став MVP чемпіонату світу серед юніорів-2023, де здобув дві золоті нагороди та срібну. І це після того, як пережив обстріл рідного Дніпра російськими окупантами і власноруч допомагав прибирати уламки понівеченого басейну, де проходять його тренування.
Також Олександр здобув дві олімпійські ліцензії на Ігри-2024 в Парижі на дистанціях 100 та 200 метрів на спині. І Україна вперше за 12 років буде представлена на ОІ на 200-метровці цим стилем. Як розповів Желтяков OBOZ.UA, дуже важливим складником свого успіху він вважає особистого тренера Олександра Кулика. І хоча іноді вони і сперечаються, чемпіон вдячний наставнику, що він його витримує.
“Я дуже важкий спортсмен. Я думаю одне, а тренер – інше. Я вважаю, що я маю рацію, а тренер вважає, що він. Якось ми завжди трохи конфліктуємо, але в той самий час знаходимо шляхи, як нам домовитись, щоб нічого серйозного не трапилось”, – зазначив плавець.
“Насправді мій тренер дуже багато чого знає – як у професійному плані, так і з погляду життєвого досвіду. Коли він щось каже, я його слухаю. Звісно, ми можемо і посваритись, і я якось там свій характер покажу, але я ніколи в житті не бачив, щоб він на мене ображався більше години. І це допомагає. Як домовляємось? По-різному. Зазвичай я просто кажу: “Пішли плавати”. І на цьому все. Після тренування ми не тримаємо зла один на одного”, – зізнався Желтяков.
Напередодні юніорського чемпіонату світу Олександр якраз тренувався у Дніпрі, коли у серпні поруч з басейном прилетіла російська ракета, яка пошкодила спортивний комплекс “Метеор”. Але спортсмен вважає, що їм ще пощастило, адже кілька метрів у бік – і наслідки могли бути значно суттєвішими.
“Ми не завжди тренуємось в Україні, але за останній рік десь пів року готувалися вдома. Навіть більше. Ми виїжджаємо за кордон лише вже напередодні турнірів – десь за два-три тижні, щоб потім було легше дістатись до змагань. Оскільки з України ти їдеш два-три дні, а для плавання два-три дні без води – це взагалі велика перерва і плавець вже не готовий”, – відмітив Олександр.
“Але зазвичай ми тренуємось у Дніпрі. І коли був приліт, я був в басейні, потім ми його прибирали і вже наступного дня вже в ньому плавали. Ракета прилетіла на три метри ліворуч від басейну, вибило всі дзеркала. Але насправді добре, що вона влучила саме так. Бо ще трохи лівіше – і влучила б у труби, і не було б води, напевно, у всього району. А якщо прилетіла би на три метри правіше, то це вже поцілила б у дах басейну, якого, мабуть, вже не було”, – вважає Олександр.
“Насправді це жахливі відчуття, коли поруч влучає ракета, але ми якось зібралися – всі тренери і батьки спортсменів, які могли прийти і якось допомогти, прибрали весь басейн і всю вулицю. Вже наступного дня після прильоту ми плавали та тренувалися. У мене якраз була підготовка до чемпіонату світу серед юніорів”, – згадав Желтяков.
Олександр зізнається, що пережита ракетна атака країни-терориста ніяк не вплинула ані на самого плавця, ані на його результати на чемпіонаті світу в Ізраїлі.
“Я в цьому плані якось більш зібраний. Там були інші хлопці та дівчата, які сильно злякалися і сприйняти це дуже жахливо. А я одразу сприйняв це якось легше”, – зізнався Желтяков, який виграв на світовому форумі два “золота” і одне “срібло” на спині.
За словами, Олександра, на змаганнях за кордоном суперники не стільки запитують, що відбувається у нашій країні, скільки висловлюють співчуття та ставляться з розумінням до того, що українські спортсмени якісь трохи розгублені.
“Збірна США взагалі все розуміє. Це деякі інші збірні якось “ой, ну війна, що там такого”… Але і вони все одно розуміють. А американці підходили і питали, як ми і чи потрібна якась допомога. І якось це було приємно”, – зазначив плавець.
Також Желтяков зізнався, що навіть після того прильоту влітку не спускається до укриття, коли під час тренування починається тривога: “Ну як ми можемо ховатись, якщо готуємось? Якщо виходити під час тренування, то воно піде нанівець. А поки ми займаємось, іноді може бути і по дві-три тривоги”.
Олександр розповів, що повномасштабне вторгнення Росії у лютому 2022 року він також зустрів вдома у Дніпрі: “Я живу біля аеропорту, і перші три дні було неприємно і голосно. Все летіло на аеропорт. Але, слава Богу, наш будинок не постраждав”.
Незважаючи на юний вік плавця, якому 18 років виповнилось лише в листопаді, олімпійська ліцензія на Париж-2024 була його головною метою на цей сезон: “І мій особистий тренер, і головний говорили, що треба спочатку виконати олімпійський норматив, а потім вже думати про все інше. Так воно і сталось. Я ще навесні виконав норматив на 200 метрів на спині на змаганнях у Стокгольмі. І потім вже були сконцентровані на інших результатах”.
У грудні Олександр вперше у кар’єрі взяв участь у дорослому чемпіонаті Європи на короткій воді, де посів четверте місце на дистанції 200 метрів на спині, при цьому встановивши національний рекорд (1.51,10).
“Вважаю, що коротка вода теж у мене вдалася. Хоча не так добре, як довга, тому що на короткій я взагалі у своєму житті плавав разів два-три, не більше. Але на свій останній вид змагань, на 200 метрів на спині, я зібрався і став четвертим. І показав п’ятий чи шостий результат у світі в короткій воді”, – проаналізував виступ Олександр.
Про те, які бажання буде загадувати під ялинку, плавець не зізнався, відмітивши, що просто хоче провести цей день зі своєю родиною. А вже за півтора місяця на нього чекає чемпіонат світу на довгій воді у Катарі.
Готуватиметься рекордсмен у Києві, на ЦСКА. Перші тренування заплановані вже на сьогодні, 5 січня. Потім Олександр попрямує на підготовку до Іспанії, де працюватимемо перед чемпіонатом 10–14 днів. А вже після Дохи Желтяков та його тренер візьмуть курс на паризьку Олімпіаду.
