Ексчемпіон світу з боксу Олександр Гвоздик, якому 15 квітня виповниться 37 років, дещо несподівано отримав шанс повернути собі чемпіонський титул. Вже 15 червня українець зустрінеться з непереможним американцем, справжньою зіркою суперсередньої ваги (до 76,2 кг) Давидом Бенавідесом.
Бій відбудеться в андеркарті мегафайту Джервонта Девіс – Френк Мартін, на кону буде стояти титул тимчасового чемпіона WBC (Всесвітньої боксерської ради) в напівважкій вазі (до 79,4 кг). Переможець зможе претендувати на повноцінний титул цієї організації, яким зараз володіє боксер із чеченським корінням Артур Бетербієв. Бетербієв народився в Росії, але давно проживає в Канаді, має канадський паспорт, що дозволяє йому обходити обмеження, які WBC наклала на росіян ще на початку повномасштабної війни в Україні.
Чемпіон розпитав Гвоздика про майбутній бій, поточний стан сільськогосподарського бізнесу на Харківщині та різну поведінку під час війни, яку обрали його колишні колеги по олімпійській збірній України – Усик і Ломаченко.
– Олександре, 15 червня ви вийдете в ринг у чемпіонському бою проти грізного американського нокаутера Давіда Бенавідеса, який виграв всі 28 боїв на професійному рингу, причому 24 з них – достроково. Коли взагалі виник цей варіант і хто був його ініціатором? Відразу погодилися на цей, безумовно, небезпечний для вас поєдинок?
– Все сталося дуже швидко. Мені зателефонував мій тренер Марко Контрерас та спитав чи цікавий такий бій. Я зрадів та одразу дав позитивну відповідь. І вже наступного ранку підписав контракт. Коли я повертався в ринг після перерви, моєю метою були саме такі виклики.
– За 2,5 місяці відразу 5 українців проведуть чемпіонські бої. Які ваші прогнози на поєдинки Богачук – Фундора, Ломаченко – Камбосос, Усик – Тайсон Ф’юрі та Берінчик – Наваретте?
– У кожного з нас дуже складні виклики. Я щиро бажаю успіхів усім хлопцям. Що більше українців стануть чемпіонами, то краще для нашої країни. Особливо в такий відповідальний час.
– Коли ваше хвилювання було більшим: вранці 24 лютого 2022 року чи коли виходили в ринг під час чемпіонських боїв?
– Я відчуваю хвилювання перед кожним своїм боєм незалежно від суперника. Але порівняти мої відчуття 24 лютого 2022 року з цим не можу. Це геть інше… Бій у ринзі, це мій особистий бій із суперником. А війна – це горе для всієї країни. Це неможливо порівнювати.
– У вас багато друзів та знайомих на війні? Втратили когось із них?
– Тренера з боксу Сергія Джунківського розстріляли в Ірпені у його боксерському залі ще на початку війни. З Віталієм Меріновим, який був майстром спорту з боксу та чотириразовим чемпіоном світу з кікбоксингу, ми зустрічалися в рингу під час чемпіонатів України. Віталій загинув на Луганщині в березні минулого року. Втрату кожного військового або цивільного українця на цій війні можна порівняти з утратою друга. Зараз у нас у всіх спільний ворог.
– Як оцінюєте поведінку українських боксерів-професіоналів під час війни? Здивувалися, що Усик і Ломаченко демонструють зовсім різні меседжі своєї численній армії фанів?
– Кожен обирає таку поведінку, яка йому ближча. Або зручніша.
– З початком повномасштабної агресії була помітною ваша волонтерська робота – разом із партнерами передали для ЗСУ багато автомобілів та амуніції. Для когось така ваша активність виглядала неочікуваною…
– Так, беру активну участь у діяльності ГО “Важливі Дії” з моїми однодумцями. У поточному році продовжуємо допомагати нашим військовим. Для мене все зрозуміло. В моїй країні війна. І я чим можу, тим їй і допомагаю.
– Під час паузи в активній боксерській кар’єрі ви активно почали розбудовувати свій бізнес в Україні, на рідній Слобожанщині. Яка з ним ситуація зараз?
– Я маю активи сільськогосподарських підприємств на Харківщині. У звʼязку з бойовими діями аграрний сектор постраждав дуже сильно. Але ми все одно стараємося адаптуватися до викликів сьогодення. З партнерами ухвалили рішення створити компанію з гуманітарного розмінування.
Максим Розенко, Чемпіон
