Україна завжди славилася своїми відомими майстрами спортивної гімнастики, олімпійськими чемпіонами, чемпіонами світу та Європи, володарями Кубка світу. А це Лариса Латиніна, Поліна Астахова, Стелла Захарова, Юрій Титов, Борис Чукарін, Богдан Макуц, Олег Верняєв. “Королем гімнастичного помосту” називали киянина Бориса Шахліна.
За вміння боротися до кінця за перемогу, ніколи не здаватися його ще називали “Залізний Шахлін”. Його ім’я занесено до Книги рекордів Гіннеса та до Міжнародної зали гімнастичної слави.
У 22 роки Шахлін, підопічний відомого тренера Олександра Мішакова, дебютував у складі збірної колишнього СРСР на чемпіонаті світу в Римі. Наша збірна тоді виграла командну першість. Учасник трьох Олімпійських ігор, Борис завоював на них сім золотих медалей: Мельбурн-1956 – вправи на коні, командне “золото”; Рим-1960 – вправи на коні, на брусах, опорний стрибок, абсолютна першість; Токіо-1964 – вправи на перекладині. І це в 32 роки.
У Бориса Шахліна унікальна колекція нагород і титулів, завойованих за час його блискучої спортивної кар’єри. А це, крім Олімпіад, чемпіонати світу та Європи, чемпіонати СРСР. На них Шахлін завоював 97 (!) медалей: 64 з них золоті, 22 срібні, 11 бронзових. Це нагороди абсолютного чемпіона світу, п’ятикратного переможця світових першостей, п’ятикратного чемпіона Європи, шестикратного абсолютного чемпіона СРСР.
Після завершення спортивної кар’єри Шахлін викладав у Київському інституті фізичної культури. Він був суддею міжнародної категорії, віце-президентом технічного комітету Міжнародної федерації спортивної гімнастики. А головне – Борис Адріанович Шахлін був і завжди буде гордістю спортивної України.
Цей світ легенда спорту покинув у віці 76 років – 30 травня 2008 року. У Києві на його честь названо одну з вулиць столиці.
