Це шостий текст, присвячений підсумкам 2025 року від редакції Суспільне Спорт.
Ілля Ковтун: олімпійський призер зі спортивної гімнастики змінив громадянство на хорватське
Про те, що срібний призер Олімпіади-2024 Ілля Ковтун може змінити громадянство, ширилися чутки ще наприкінці попереднього року. Сам спортсмен від початку повномасштабного вторгнення виїхав до Хорватії, де і тренувався під керівництвом своєї тренерки Ірини Горбачової, у якої водночас були конфлікти із тодішнім керівником чоловічої збірної Геннадієм Сартинським. На початку січня хорватські ЗМІ повідомили, що Ковтун подав документи на зміну громадянства.
“Я з ним не контактував, з Олімпіади не зв’язувався, — пояснював головний тренер збірної Геннадій Сартинський. — Я сьогодні прочитав [його інтерв’ю] — мені не подобається, що він сказав. Країна, яка для тебе все зробила, в якій ти виріс, — і так казати… Для мене це неприємно”.
Тренерка Ковтуна приїжджала до України, де спілкувалася зі спортивним керівництвом країни, але спільної мови не знайшли. У квітні сам Ковтун дав інтерв’ю хорватським ЗМІ, де розповів про процес зміни громадянства. А вже влітку Міжнародна федерація гімнастики затвердила перехід уже ексукраїнця під хорватський прапор.
Виступити у складі нової збірної Ковтун зможе не раніше 10 липня 2026-го, коли сплине термін карантину. Таким чином українець не пропустить ані чемпіонат Європи, ані світову першість зі спортивної гімнастики, які пройдуть у серпні та жовтні наступного року.
“Я, чесно кажучи, засмучений з такого приводу. Це абсолютно для мене неприйнятно, тому що є багато випадків спортсменів, які теж тренуються і живуть за кордоном, але взагалі не розмірковують про те, щоб змінити громадянство”, — оцінив дії гімнаста президент Національного олімпійського комітету Вадим Гутцайт.
“Коли спортсмени міняють громадянство, ну до цього не дуже гарно ставляться по життю. А під час війни, я вважаю, взагалі це недобрий вчинок”.
Софія Лискун: стрибунка у воду прийняла громадянство Росії
Інша спортсменка, що відмовилася від українського громадянства, — стрибунка у воду Софія Лискун, чотириразова чемпіонка Європи у складі “синьо-жовтих”. Під час повномасштабної війни вона вирішила виступати за Росію.
Зміну громадянства Лискун пояснювала російським медіа: називала “некомпетентним” підхід до підготовки спортсменів в Україні, скаржилася на “цькування” всередині команди через контакти з росіянами та додала, що “в Києві було неможливо” перебувати через наслідки агресії РФ.
У збірній знайти поясненням діям Лискун не змогли. “Для федерації це теж шок”, — пояснював Суспільне Спорт очільник української федерації стрибків у воду Ігор Лисов.
“Не помічали нічого. Ми постійно їздимо на змагання, вона постійно виступала у формі. Цього року завоювала медалі у травні, тож жодних причин для таких дій не бачимо. Якба бачили — могли б щось зробити”, — підсумував інцидент головний тренер команди Ілля Целютін.
Лискун — багаторазова призерка чемпіонатів Європи та має на цьому рівні чотири “золота”. На чемпіонатах світу її найбільший здобуток — “срібло” змішаних синхронних стрибків з 10 метрів у тандемі з Олексієм Середою у 2022 році.
“Не знаю, вона каже про якесь цькування, але в команді такого немає, дружня атмосфера, — коментував вчинок експартнерки Середа. — Максимально незрозуміло. У мене немає відповіді, чому вона поїхала, чим там краще. Я не розумію”.
Інша регулярна партнерка Софії у синхроні, Ксенія Байло, зі свого боку засудила перехід Лискун до РФ під час повномасштабної війни, яку та розв’язала в Україні.
“Людина, з якою ми підіймали український прапор, зараз буде сплачувати податки Росії. Навіть не знаю, що можна сказати. Взагалі немає слів”, — зазначила Байло, яка спільно з Лискун виграла два “золота” чемпіонатів Європи.
Марина Бех-Романчук: лідерка збірної України з легкої атлетики отримала дискваліфікацію через допінг
Дворазова віцечемпіонка світу з легкої атлетики в стрибкових дисциплінах Марина Бех-Романчук у 2025 році мала у травні взяти участь в етапі Діамантової ліги в Досі. Старт став би для українки першим від Олімпіади-2024, але її ім’я спершу зникло із заявки, а вже згодом антидопінгові органи повідомили про відсторонення стрибунки — у пробі виявили заборонений тестостерон.
Вже у серпні в справі Бех-Романчук ухвалили остаточне рішення — дискваліфікувати спортсменку від участі у змаганнях на чотири роки. З таким рішенням лідерка збірної України з легкої атлетики не погодилася.
“Я відмовилася підписувати будь-які документи, що вимагали визнання моєї провини. Я — чесна людина, і для мене важлива моя людяність та гідність”, — реагувала Бех-Романчук на події серпня.
Значення вердикту в справі Бех-Романчук підкреслював державний тренер з легкої атлетики Олексій Сердюченко, який наголошував: у команді передумов для антидопінгових порушень з боку спортсменки не вбачали.
“Жодна з допінг-проб, взятих під час змагань, та жодна з численних позазмагальних проб, зокрема у вересні-листопаді 2024 року, не давала позитивного результату. Проте рішення ухвалене. Це боляче б’є по іміджу не лише спортсменки, але й усієї легкої атлетики України”.
“Бех-Романчук — одна з найтитулованіших і найсильніших атлеток світу. Всі ми знаємо, скільки труднощів — як фізичних, так і психологічних — їй доводилося долати, щоб досягати мети. Ми також знаємо Марину як дуже відповідальну спортсменку, й тим складніше повірити, що вона свідомо могла порушити правила”.
Збірна України з баскетболу: провідні легіонери проігнорували виклик до національної команди
Можливо, неприїзд до збірної України з баскетболу викликаних гравців і не отримала б такий розголос, якби не реакція головного тренера команди Айнарса Багатскіса. На матчі кваліфікації до чемпіонату світу-2027 “синьо-жовті” так і не дочекалися у складі Олексія Леня, Святослава Михайлюка та Дмитра Скапінцева, які на той момент перебували в клубах НБА або шукали продовження кар’єри в США. Літні матчі збірної вони проігнорували, а після перемоги команди над Словаччиною у прекваліфікації турніру Багатскіс емоційно відреагував на їхню відсутність у таборі збірної.
“Я був в Україні. Ми грали у баскетбол на рівні збірних у Євролізі та Єврокубку. І це були повні зали, було багато глядачів. Хочеться якнайшвидше повернутися, бо для цих хлопців… Вибачте за мої емоції. Ці хлопці віддають себе, приїжджають до збірної, тренуються, пітніють, б’ються. А деякі, вибачте, виродки, не приїжджають до збірної”, — заявив Багатскіс.
Хоча Скапінцев та Лень продовжили кар’єру в європейських чемпіонатах, до команди вони не доєдналися й на осінні матчі основної частини відбору чемпіонату світу, яку Україна розпочала з перемог над Грузією та Данією.
У Федерації баскетболу України сподіваються, що Леня та Скапінцева можна буде побачити вже у лютневому вікні відбору, коли збірна зіграє з дворазовими чемпіонами світу Іспанією. Михайлюк натомість продовжує виступи в НБА, де його команда “Юта Джаз” бореться за вихід у плейоф.
Владіслав Бленуце: новачок “Динамо” поширював проросійські відео в соціальних мережах
Вистачало позаспортивних історій і в футболі. На початку вересня київське “Динамо” підписало контракт із 23-річним румунським нападником Владіславом Бленуце. Уродженець Молдови не встиг зіграти жодного матчу за новий клуб, як втрапив у скандал: на його сторінці у соцмережі TikTok помітили репости проросійського відео.
Новачок одразу потрапив під хвилю критики вболівальників київського клубу. Відтоді Бленуце заявив, що дотримується проукраїнської позиції і поширював ролики, не вдаючись у подробиці щодо того, яку роль вони відіграють у пропаганді РФ.
“Хочу заявити, що я не підтримую Росію. І я точно ніколи не казав нічого поганого про Україну. Це була моя помилка, що я перерепостив дані дописи. Я не знав цих людей і не надавав значення їхній ролі в російській пропаганді. Для мене вони були ноунеймами”, — пояснював футболіст.
“Коли мені пояснили, хто вони такі, я усвідомив свою помилку та зрозумів, що потрапив в погану ситуацію. Я абсолютно проєвропейська і проукраїнська людина, я на цьому боці”.
Відтоді Бленуце фінансово долучався до підтримки Збройних сил України — і отримав подяку за свій внесок від Повітряних сил ЗСУ.
“Мене звинувачували в речах, які не визначають, хто я є. Місяць тому я публічно висловив свою підтримку Збройним силам України, і тепер я хочу довести, що я справді мав це на увазі”, — додавав румунський гравець.
Утім, закріпитися в складі “Динамо” Бленуце за перші пів сезону в команді так і не вдалося. За киян нападник провів 10 матчів та лише двічі виходив у основі, забивши єдиний гол у розгромній перемозі над “Зрінські” (6:0) в Лізі конференцій.
УПЛ: матч “Металіста 1925” та “Вереса” не дограли через блекаут на стадіоні
Через інший футбольний скандал в Україні на зимову перерву в Прем’єр-лізі команди пішли з нерівною кількістю проведених матчів. Гру 15-го туру “Металістом 1925” та “Вересом”, який відбувався в Житомирі, команди так і не дограли: через проблеми з генератором арбітр двічі зупиняв гру, а невдовзі — остаточно зупинив на 20-й хвилині, коли світло зникло повністю.
Гості з Рівного вимагали присудити харків’янам технічну поразку, відповідно до регламенту змагань. Господарі ж посилалися на форс-мажорну ситуацію і загалом проблеми з енергопостачанням у країні в цей час.
“Ми чітко пояснювали: через енергетичні проблеми в Україні на стадіоні в Житомирі стався стрибок напруги, який вивів з ладу електрообладнання: запобіжники, автомати й інші елементи системи. Це унеможливило забезпечення стабільного живлення стадіону як від мережі, так і від генератора — який, наголошуємо, був справним та перевіреним у день матчу, що підтверджено відповідними актами”, — пояснювали у “Металісті 1925”.
“Металіст 1925” у недограному матчі в Житомирі. Facebook / metalist1925kh“Усі документи та офіційні висновки від профільних служб щодо ситуації з електроживленням «Центрального міського стадіону» Житомира були вчасно передані клубом до КДК УАФ, та наразі наш футбольний клуб очікує на справедливе рішення комітету”.
Рішення щодо подальшої долі перерваної зустрічі поки не ухвалили — керівництво ліги зробить це вже у новому році.
