У рамках другого етапу пом’якшення карантину в Україні з 1 червня почнуть відкриватися спортзали та басейни. За даними аналітичної платформи FitnessConnectUA, яка з 2016 щорічно проводить дослідження ринку фітнес-послуг, понад 1,2 млн українців регулярно відвідують спортклуби. Це майже 3% від усього населення, а у містах-мільйонниках цей показник навіть сягає 5%. Якщо лише помножити кількість клієнтів на середню вартість відвідування спортзалу в рік – отримаємо більше $260 млн, а річний оборот ринку фітнес-послуг в Україні в рази перевищує цю сумму.
Українські Новини поговорили про умови рестарту фітнес-клубів, їхні втрати через пандемію коронавірусу та майбутнє індустрії з главою оргкомітету незалежного реєстру сертифікованих тренерів Української фітнес асоціації, фітнес-експертом групи компаній “Інтер Атлетика” Мариною Токарєвою.
З 1 червня дозволено відкриття спортзалів. Чи всі вони готові приймати клієнтів? Які умови їм необхідно виконати та які виникають організаційні проблеми?
Готовність до відкриття 1 червня, на мою думку, є у 95% спортклубів. Тренажерні зали готові максимально. Але відкриються вони тільки в регіонах з низькою захворюваністю. Наприклад, у Чернівецькій області їх не можна відкривати з 1 числа. Щоб дізнатися точно, чи зможуть вони працювати у вашому місті, потрібно зв’язуватися з місцевими органами влади. Не у всіх регіонах ця інформація є у відкритому доступі, тож деяким підприємцям доводиться просто щодня дзвонити й дызнаватися.
Умови забезпечити не складно. Треба організувати температурний скринінг при вході, але вимоги до термометра не прописано і багатьох підприємців хвилює це питання. На ресепшні потрібно зробити розмітку для дистанції людей, в роздягальнях – закрити шафки через одну, в залі – розставити тренажери на відстань 2,5 м і тому подібне.
Яка кількість відвідувачів дозволяється одночасно в тренажерці і наскільки вона буде відрізнятися від звичайної?
Бізнес-плани відповідно до спортивних норм розраховуються за нормою 1 людина на 4-6 кв. м. Зараз дозволяється 1 людина на 10 кв. м. Відповідно, кількість людей у залі скоротять приблизно вдвічі у порівнянні зі звичною.
На групових тренуваннях норма – це 1 людина на 4 кв. м. Зараз вона збільшена до 5 кв. м, але дозволяється не більше 10 осіб у групі. У великих операторів, як Sportlife, зали величезні – по 150 кв. м, у середньостатистичних – по 70-80 кв. м. Тому, якщо раніше в групах у середньому займалося по 20 людей, то зараз зможуть не більше 10.
Заняття з 10 людьми не зможуть окупитися. Такі класи можуть навіть не покрити витрати на тренера, не кажучи вже про заробіток клубу. Вони і до карантину не завжди були прибутковими, тому що простоюють 50-60% робочого часу на відміну від тренажерки. Тепер для клубів це буде виконання зобов’язань перед клієнтами в збиток. Тому, я думаю, що кількість групових занять клуби будуть скорочувати.
Займатися треба буде в масці та рукавичках?
Персонал клубу повинен бути в медичних масках, але для клієнтів немає рекомендації бути в масці та рукавичках. І слава Богу! Аеробні навантаження, на відміну від силових, можуть навіть призвести до летальних випадків при недостатньому надходженні кисню, необхідного для цього виду діяльності. Тому добре, що цих вимог немає.
У частині спортклубів обладнані басейни, які також дозволено відкривати з 1 червня. Яка ситуація з ними?
В Україні всього 543 басейни, але запрацюють не всі. У багатьох регіонах відкривати їх з 1 червня заборонено. Наприклад, Київ не відкриє точно. Віталій Кличко повідомив, що басейни продовжать бути зачиненими крім тих, де тренуються професійні спортсмени. Точну кількість басейнів, які запрацюють, назвати не можна. Станом на 25 травня критеріям відкриття відповідали тільки 6 областей. Достовірної актуальної інформації по всіх регіонах поки немає, повна плутанина!
Крім того, готовність до відкриття залежить від оператора та розміру басейну. Навіть серед великих мереж, преміум-клубів, не всі у повному обсязі поки що готові до запуску. Справа в тому, що за технологіями роботи басейнам необхідно періодично оновлювати воду. Деякі міняли до 10% щомісяця. У воді потрібно утримувати певну кількість хлору. Все це – витрати на хімію, оплату праці техніків. З економічної точки зору, під час карантину це було невигідно. Тому багато клубів не могли собі дозволити зберегти процедуру та повністю злили воду. Чіткий регламент відкриття басейнів з’явився тільки ввечері 27 травня, до цього у фітнес-товаристві не було розуміння, яким чином працювати. А процес наповнення басейну – це складна і тривала технологія, яка може зайняти тиждень.
Коли басейни відкриються, то плавати зможуть не більше 2 осіб на доріжці в 25-метрових басейнах і не більше 4 – в 50-метрових. Але у фітнес-клубах не завжди є навіть 25-метрові басейни, а рекомендації для коротших доріжок не прописані. Раніше за спортивними нормами дозволялося 6-8 людей.
Чи будуть працювати в фітнес-клубах спа-зони, солярії, масажні кабінети, фітнес-бари?
Рекомендацій щодо соляріїв я не бачила, але спа- і масажні процедури точно поки заборонені. При тому, що в салонах краси ці послуги дозволені. Нам ця логіка не зовсім зрозуміла. Українська фітнес асоціація передавала уряду свої пропозиції, але, наскільки ми розуміємо, їх не розглядали.
Як, на вашу думку, зміниться попит на послуги фітнес-центрів після карантину: зменшиться чи збільшиться?
Як правило, попит на фітнес-послуги, починаючи з Великодня і до вересня, падає вдвічі. Це сезон відпусток, городніх робіт. Батькам влітку не завжди є з ким залишити дітей. Підвищується попит на пробіжки і заняття спортом на відкритому повітрі. Але цього літа, мені здається, показники будуть інші.
Серед постійних клієнтів відвідуваність може навіть зрости. Тому що за час карантину у них уже “голод”, вони сумують за драйвом і сплеском “гормонів щастя” (ендорфінів) від тренувань. Але купівельна спроможність через карантин може знизитися. Тому, швидше за все, впаде попит на додаткові послуги до клубних карток – персональні тренування, авторські класи і так далі. Більш проблематичним стане залучення нових клієнтів.
В основному попит буде залежати від політики клубу. Зараз клуби боротимуться за клієнтів і активно пропонуватимуть різноманітні акції. Тому може бути перерозподіл клієнтів між клубами, навіть якщо попит в цілому не впаде.
А що буде з цінами? Вони збільшаться у зв’язку з втратами через простій або, навпаки, зменшаться для залучення більшої кількості клієнтів?
Ціни 100% будуть нижчими у всіх, до ворожки не ходи! Тому що треба повертати клієнтів. Літо і так завжди складне для фітнес-індустрії, а тепер ще буде боротьба між клубами, адже всі хочуть працювати.
Клуби вже під час карантину робили знижки 40-50%, деякі і до 70%. Один з клубів навіть пропонував купити абонемент на два роки за ціною річного. Але це не від великого розуму власників і маркетологів. У нас і так ціни занижені в більшості залів, а можуть стати навіть нижчими за собівартость. 4-8 тисяч гривень за відвідування клубу тричі в тиждень, тобто за 150 тренувань на рік – це мінімальна ціна. Але зараз вона буде ще нижчою.
Займатися буде недорого. Частина клубів зменшать вартість клубних карт, деякі нарахують якісь “плюшки”. Наприклад, будуть давати в подарунок персональні тренування або включати у вартість карти безкоштовні заняття онлайн, рекомендації дієтологів і так далі.
Як ви оцінюєте реакцію влади на виклик коронавірусу, в тому числі щодо фітнесу? Наскільки вона була адекватною? Чи відчувалася підтримка бізнесу? Чого не вистачило від держави?
Двояке враження. В цілому, думаю, було правильно максимально швидко і жорстко закрити все. Але що стосується підтримки індустрії, то її не було від держави взагалі. У багатьох країнах підтримували лояльні умови оренди, комунальних послуг, кредитування. Наша влада навіть не зверталася до учасників ринку під час складання рекомендацій бізнесу, а при отриманні пропозицій від професіоналів – не прислухалася та проігнорувала.
Багато експертів прогнозують другу хвилю захворюваності коронавірусом з вересня. Чи готується фітнес-індустрія до можливого повторного закриття залів і чи будує комунікацію з державою, щоби не так болісно його пережити?
Через сезонність фітнес-бізнесу клуби заробляють навесні, щоб пережити літо. Тому, коли в березні довелося закритися, для багатьох це стало шоком. Якщо така ситуація знову складеться восени, то, думаю, вона буде менш критичною, ніж навесні. До такого сценарію всі подумки готові. Багато хто вже розуміє, як справлятися. Вони випробували команду, налагодили роботу в онлайні. Думаю, буде простіше. Готовність є, але повторювати не хотілося би.
З державою ми готові комунікувати і не будемо чекати повторного карантину. У нас є план дій, і ми будемо налагоджувати зв’язки вже влітку, намагаючись зробити так, щоб нас почули.
Як у цілому спортклуби пережили карантин? Багатьом довелося закритися?
На час карантину офіційно припинили працювати всі, але деякі клуби не закривалися повноцінно. Масово вони не працювали, але в рамках персональних тренувань при закритих жалюзі – цілком. Я поки не бачила жодного клубу, який би офіційно сказав, що не відкриється після карантину. Але на ринку ходять чутки, що навіть деякі великі оператори збираються скорочувати кількість клубів, в тому числі, тому що не змогли домовитися з орендодавцями.
Всього в Україні понад 1 800 клубів. Як правило, в рік галузь зростає на 10-15%. Але, при цьому, близько 20-30 клубів у рік закриваються. Думаю, втрати через карантин спричинять набагато більше закриття клубів.
А як власники спортивного бізнесу чинили з персоналом під час карантину?
В середньому по галузі скоротили близько 10% персоналу. Найбільше це торкнулося інструкторів басейнів. У деяких клубах 10-15% співробітників басейну взагалі звільнилися або перекваліфікувалися на інші спеціальності.
У клубах економсегменту або бізнес-, але без сильної фінансової “подушки”, звільнення у тренерському складі досягали 30%. Клуби бізнес-формату та преміум-класу, які стабільні на ринку, стверджують, що плинності кадрів не відбулося і тренерський склад вийде на роботу в повному складі. Їх тренери під час карантину продовжували працювати в онлайні зі своїми клієнтами. Не з усіма, звичайно, і коштувало це недорого – в середньому 100 гривень, але клуби не забирали ці кошти і вони залишалися повністю у тренерів.
На цьому можна було заробити? Адже в мережі досить безкоштовного контенту такої спрямованості…
Мало хто був готовий за це платити, але все залежало від клубу і від самого тренера. 80-90% продукту онлайн надавалося безкоштовно, але якість платного контенту і залученість тренера до процесу істотно відрізнялися. Половина, якщо не більше, групових тренерів продовжували працювати і щось заробляти на групових тренуваннях в Zoom або Skype. А ось інструкторам тренажерного залу перекваліфікуватися в групового тренера було складно. Гідний рівень заробітку вдалося зберегти, напевно, 10% від усіх тренерів.
А самі спортклуби на чому продовжували заробляти під час вимушеного простою?
В основному – на продажах клубних карток. Але в цілому клуби практично не заробляли. На карантині вони більше займалися навчанням тренерів, змінами сайтів, організаційними моментамі.
З того що я знаю, максимальна цифра доходу, який клубам вдалося зберегти в квітні-травні – це 20% у порівнянні з минулим роком і планом на поточний. В середньому дохід склав 10-15% від показників минулого року у тих, хто продавав продукт і намагався організувати нові види діяльності. У більшості клубів – це нуль, тому що вони просто закрилися і все.
Можна вже оцінити втрати української фітнес-індустрії у грошовому вимірі, включаючи і період вимушеного простою, і майбутні економічні наслідки? Коли цей бізнес зможе знову почати заробляти?
Достовірної статистики немає. Середня рентабельність галузі – десь 15-20%, якщо клуб орендує площі, і до 50% – якщо у нього власні приміщення. Зараз, якщо вдасться вийти влітку в нуль – це буде добре. А якщо після виходу з карантину вдасться вийти хоча би на рівень минулого року – це буде успіх. Але це буде вкрай складно. Точно спрогнозувати цифри за підсумками року поки складно.
Якимм чином коронавірус змінив фітнес-індустрію, як в негативному, так і в позитивному ключі? І які уроки виніс для себе бізнес з цієї ситуації?
Багато в чому, це добре. Клуби усвідомили наскільки важливо формувати фінансовий резерв, думати про зменшення видаткової частини. Фітнес – це дуже витратний бізнес: оренда великих приміщень, величезні комунальні платежі, податки, часто роздутий зарплатний фонд. Зараз клуби навчилися виходити в онлайн, а це, як мінімум – зниження витратної частини. Також вони перевірили команду в непередбачених обставинах.
Люди, можливо, почали більше думати про своє здоров’я і цінувати його. Багато хто спробував онлайн-продукти та досягнув результатів, і якщо раніше не знаходив часу ходити у фітнес-клуби, то зараз може почати інвестувати в своє здоров’я. Для галузі це добре.
З негативу – фітнес виявився незахищеною сферою. Нам необхідно спілкуватися з державою і доносити їй свою позицію. Кожен для себе виніс свої уроки, але в цілому, добре те, що добре закінчується.