Родину 15-річного хокеїста школи київського «Сокола» Адріана Мовчана війна спіткала вдруге. У 2014 році хлопчику, його молодшій сестричці Аріадні та батькам довелося втекти від окупантів із рідного Донецька до батьківського будинку у Краматорську, а невдовзі евакуюватись і звідти, оскільки там почалися гарячі бої за звільнення міста від рашистів.
Наступна евакуація родини Мовчан припала на весну 2022 року, коли путінські загарбники вторглися в глибину України за багатьма напрямами, у тому числі до Київської області в Бучу, де й проживав Адріан останніми роками.
«Це жахливо, але кривава війна спіткала нашу сім’ю вдруге: у самому епіцентрі боїв та руйнувань – Бучі, – згадує мама хокеїста Тетяна Мовчан. – Ми більше двох тижнів сиділи у підвалі без світла, газу, води. Вийти на вулицю не уявлялося можливим, оскільки бомбардування вдень взагалі не припинялися: перепочинок був на 20 хвилин, а вночі затишшя наступало всього на кілька годин. Зрозуміло, бачили всі жахи російської окупації, загиблих сусідів, людей, які залишилися назавжди інвалідами…»
Переживши жарку фазу обстрілів, навалу «кадировських звірів» та «бурятинських шакалів», Адріану Мовчану разом із групою своїх хокейних партнерів із «Соколу» 2007 р.н. пощастило евакуюватися за програмою Федерації хокею України до сонячної та безпечної Італії…
«Наша родина ніколи не забуде цієї ініціативи і завжди буде з теплотою та вдячністю згадувати «рятувальне коло» Федерації хокею України, яке допомогло виїхати нашим дітям у чудове місце на північному заході Італії в Альпах – курортне містечко Аоста, – продовжує Тетяна Мовчан. – Незважаючи на те, що ми їхали у певну невідомість, а діти перебували у стресовому стані, евакуація з Києва та доїзд на Апенніни пройшов на найвищому рівні, без давок у поїзді. Всі домовленості було дотримано, тому низький уклін ФХУ за допомогу та можливість поринути у західноєвропейське середовище, мати можливість отримати неоціненний досвід синові займатися хокеєм, а доньці – фігурним катанням».
На Апеннінський півострів група з України приїхала у складі 29 осіб, звідки сім’ї роз’їхалися у різних напрямках. Безпосередньо в Аості зупинилося тріо вихованців Олександра Матвійчука з «Сокола» – Адріан Мовчан, Микола Ігнатенко та Савелій Сухицький. Усі хлопці 2007 р.н. Також у курортному містечку поблизу кордону з Францією та Швейцарією навчаються та займається хокеєм 15-річна Антоніна Роганова з «Україночки».
Опіку, допомогу та інші організаційні моменти в Італії взяв на себе місцевий клуб «Аоста Гладіаторз» в особі президента команди Луки Джовінаццо. Між іншим, зараз Лука обіймає посаду асистента головного тренера національної збірної Італії, а у своєму містечку дбає про програму тренувань для всіх категорій і є тренером «гладіаторів»-U-17 та U-19. Також Лука працює тренером із навчання індивідуальної техніки та його відзначають батьки українських дітей, мовляв, тренер робить максимально все, щоб діти розвивалися.
«Італійський тренер – позитивний герой. На тренуваннях українські діти поставлені в ті ж умови, що й італійці – увага та турбота Луки Джовінаццо відчувається до всіх, – каже мама хокеїстки Антоніни – Марія Роганова. – Вважаю, що в Аості створені всі умови для занять хокеєм – це великий плюс. Проживає наша сім’я в пішій доступності від ковзанки, а не за дві години їзди та «пробок», як у Києві. Під час сезону крига була двічі на день, тож прогрес у хокейному плані у Антоніни відчувається: швидкість, кидок, прийом шайби та бачення майданчика стало кращим».
До речі, мама Антоніни Марія Роганова знає про що говорить, оскільки сама колишня хокеїстка і кілька років тому особисто виступала у чемпіонатах України за «Лавину» та «Автомобіліст». Киянка Антоніна пішла стопами мами, а також одного з чотирьох своїх братів – Іоанна, який займався хокеєм з трьох років. На жаль, в Аості окремої жіночої команди немає, тому італійський коуч сміливо визначив Тоню в команду хлопців до 17 років.
Цікаво, що Антоніна Роганова разом із українськими хокеїстами із «Сокола» не лише тренувалися з першого дня у місцевій команді зі старшими на два роки хлопцями, а й взяла участь у міжнародному турнірі Warrior World Cup за «Аоста Гладіаторз» проти команд зі США (2 колективи), Канади, Франції та Швейцарії. І нехай Тоня не отримала багато ігрового часу у битвах проти 17-річних юніорів, натомість стала переможцем турніру. Втішно, що вагомий внесок у тріумф італійської команди зробила українська трійка легіонерів: Мовчан – Ігнатенко – Сухицький.
«Так вийшло, що в один і той же термін молодь «Аости» вирушила на престижний турнір до Канади, а ті, хто залишився в Італії, отримали підсилення складу за рахунок української трійки із «Сокола», — розповідає Тетяна Мовчан. – І наші хлопці у першій трійці зробили всю «погоду», закинувши 15 із 22-х командних шайб на турнірі та принесли перше місце! Тут потрібно подякувати нашому тренеру Олександру Матвійчуку, який у Києві заклав хлопцям хокейну «базу», розвинув ігрове мислення та продуктивно попрацював над катанням. Усі ці компоненти і відзначив після турніру італійський тренер».
Немає нічого дивного, що Лука Джовінаццо розраховує на український «десант» у майбутньому, тому вже заявив хлопців наступного сезону в чемпіонат Італії до 17 років. Проблема в тому, що в команді поки що числяться 6 легіонерів, а в кожній окремій грі може брати участь лише один іноземець… На даному етапі обидві сторони чекають на офіційні документи, щоб у період військових дій з українців був знятий статус легіонерів… В іншому випадку – доведеться грати матч і пропускати потім п’ять наступних, що згубно позначиться на кар’єрі спортсменів. Або повертатися на батьківщину, хоча в Україні, як і раніше, небезпечно – ракети руйнують цивільні об’єкти по всій країні і щодня гинуть мирні люди.
В’ячеслав Волков, прес-служба ФХУ